Постанова

від 26.03.2012 по справі 1170/2а-394/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 березня 2012 року Справа № 1170/2а-394/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 15-00 год. адміністративну справу

за позовом : Підприємства «Кооперативний ринок»Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілки)

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю :

секретаря судового засідання -Полудня Є.О.,

представників:

позивача -Чвань С.В.,

відповідача -Панасенко І.Б.,

Підприємство «Кооперативний ринок»Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілки) звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000122310 від 24.01.2012 р., яким Підприємству «Кооперативний ринок»збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33 332,00 грн. основного платежу та 8 333,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП «Белвас», а висновки перевіряючих про нікчемність правочинів з ПП «Белвас», оскільки його фінансово-господарська діяльність не направлена на реальне настання правових наслідків, є безпідставними.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено відсутність виконання ПП «Белвас»капітальних робіт м'якої крівлі, що свідчить, на думку відповідача, про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Також відповідач зазначає, що операції з ПП «Белвас»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення таких операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у запереченні на позовну заяву.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 26.03.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 30.03.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, покази свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 06.01.2012 р. по 10.01.2012 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ на підставі наказу Кіровоградської ОДПІ від 04.01.2011 р. №12 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства «Кооперативний ринок» Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілки) з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірність декларування валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах із ПП «Белвас»за період 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., де висновками, зокрема, є порушення, на думку відповідача, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року на загальну суму 33 332,00 грн. (а.с.11-21).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000122310 від 24.01.2012 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33 332,00 грн. основного платежу та 8 333,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.9).

Судом встановлено, що 14 жовтня 2011 року до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 135 524,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 33 332,00 грн. за податковими накладними №111 від 23.09.2011 р. та №141 від 30.09.2011 р. виданими ПП «Белвас»(а.с.50-64).

Спірний податковий кредит сформовано в сумі 33 332,00 грн. у зв'язку з придбанням позивачем послуг з капітального ремонту м'якої покрівлі.

Відповідач вважає, що вказані податкові накладні виписані за господарськими операціями, які здійснені на підставі нікчемного правочину з ПП «Белвас», без мети реального настання правових наслідків, так як податковим органом в ході перевірки встановлено відсутність фактичного виконання робіт.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до договору підряду №75 від 22.09.2011 р., укладеного між Підприємством «Кооперативний ринок»(замовник) та ПП «Белвас»(підрядник) останнє взяло на себе зобов'язання провести капітальний ремонт м'якої покрівлі куполу торгівельного залу критого ринку загальною площею 1 220 мІ (а.с.28).

Згідно п.2.2 Договору договірна вартість робіт складає 199 996,80 грн., в т.ч. ПДВ 33 332,80. Кошторис додається і є невід'ємною частиною Договору. Розрахунок здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника (а.с.40-41).

У відповідності до ліцензії серії АВ №190031 ПП «Белвас»здійснювало будівельну діяльність у період з 26.12.2006 р. по 26.12.2011 р. (а.с.31).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ПП «Белвас»в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученням №1292 від 23.09.2011 р., №1373 від 17.10.2011 р., №1426 від 20.10.2011 р., №1616 від 21.11.2011 р. (а.с.142-145).

На підтвердження факту виконання підрядних робіт позивачем до суду надано копію акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, підписаний сторонами 30.09.2011 р., а також копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписану 30.09.2011 р., а також копію дефектного акту (а.с.34-37, 89, 94).

В судовому засіданні встановлено, що технічний нагляд за проведенням ремонтних робіт згідно договору №27 від 12.09.2011 року здійснювала ОСОБА_3, яка здійснює діяльність згідно ліцензії серії НОМЕР_1 (а.с.65, 68).

У відповідності до змісту договору підряду на технічний нагляд за будівельними роботами №27 від 12.09.2011 року, ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання вести технічний нагляд за веденням будівельних робіт з капітального ремонту купола торгівельної зали критого ринку в м.Кіровограді, що перебуває в користуванні позивача (а.с.85-87).

На виконання умов зазначеного договору позивачем надано акт №16 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011 р. (а.с.69).

Оплата за технічний нагляд проведена позивачем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів у сумі 3 322,00 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням №1611 від 21.11.2011 р. (а.с.71).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що вона контролювала будівельні роботи з капітального ремонту м'якої покрівлі куполу торгівельного залу критого ринку як інженер по технічному нагляду відповідно до умов договору укладеного нею з позивачем. Свідок повідомила суду, що нею перевірявся кошторис, відвідувалося місце проведення ремонтних робіт під час їх виконання та здійснювалася перевірка виконаних ПП «Белвас»робіт. При цьому свідок зазначила, що без її погодження акти виконаних робіт позивачем із ПП «Белвас»не підписувалися.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження. Сформульоване в Господарському кодексі України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення.

З матеріалів справи вбачається, що ремонтні роботи здійснені щодо майна, яке перебуває в користуванні позивача, що підтверджується відповідними документами (а.с.85-87).

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

В силу припису п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

У відповідності до п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме -містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ПП «Белвас»на момент виписки податкових накладних, було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мав обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Суд вважає, що покупець не може нести відповідальність за несплату податків своїми постачальниками. Більш того, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .

Окрім цього, Кіровоградська ОДПІ під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ПП «Белвас»є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Кіровоградської ОДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградська ОДПІ не довела суду факту відсутності реального характеру господарських операцій.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів (робіт, послуг), одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією Підприємства «Кооперативний ринок»Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілки) щодо правомірності віднесення до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість.

Всупереч наведеним вимогам та нормам ст.71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000122310 від 24 січня 2012 року.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між позивачем і ПП «Белвас». Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту у вересні 2011 р. позивач сформував правомірно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000122310 від 24 січня 2012 року., винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Підприємству «Кооперативний ринок»Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілки) збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33 332,00 грн. основного платежу та 8 333,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)..

Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Підприємства «Кооперативний ринок»Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілки) код ЄДРПОУ 01563099 (25006, м. Кіровоград, вул. К. Маркса, 53) судові витрати в сумі 416,65 грн. (чотириста шістнадцять грн. 65 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан