Постанова

від 28.09.2012 по справі 1570/3215/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3215/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Модуль»до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000352200 від 19.04.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Модуль»(надалі -ПП "Модуль") звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністртивним позовом до Державної податкової інспекції в м. Іллічівську Одеської області, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії при складанні, оформленні врученні акту перевірки ПП «Модуль»№ 379/22-0302/01/31786358 від 04.04.2012 р., визнати протиправними дії ДПІ у м. Іллічівськ при складенні, оформленні та врученні (відправленні) податкового повідомлення -рішення №0000352200 від 19.04.2012 р. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення № 0000352200 від 19.04.2012 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що працівниками ДПІ у м. Іллічівськ Одеської області було неправомірно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000352200 від 19.04.2012 року. Відповідачем було порушено вимогу п. 86.1, п. 86.4, ст. 86 Податкового кодексу України, а саме ДПІ у м. Іллічівську не надала ПП «Модуль»примірника акту перевірки, чим порушено право платника податків ознайомитись з актом перевірки та викласти свої зауваження щодо його змісту. Крім того зазначив, що про існування податкового-повідомлення рішення № 0000352200 від 19.04.2012, що було винесено на підставі акту перевірки, позивач дізнався лише телефонної розмови з працівником податкового органу, в порушення приписів розділу 3 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків». Окрім іншого позивач зазначив, що з його боку відсутні будь-які факти порушень норм податного кодексу України, регулюючих питання оподатковування податку на додану вартість та документального оформлення операцій з придбання товарів, які здійснювались відповідно до вимог чинного законодавства, всі правочини були вчинені з метою створити передбачені ними правові наслідки, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарські операції, передбачені договорами, фактично відбулись.

Представник відповідача в ході розгляду справи не погоджується з доводами позивача, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Державної податкової інспекції у м. Іллічівськ Одеської області на підставі рішення начальника ДПІ у м. Іллічівську, оформленого наказом ДПІ у м. Іллічавську від 27.03.2012 р. № 52 та відповідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства «Модуль»з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Майстерня заходів»(код за ЄДРПОУ 36590737), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р.

Перевірка проводилась з 28.03.2012 року по 30.03.2012 року.

За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Модуль»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерня заходів», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. № 379/22-0302/01/31786358 від 04.04.2012 року.

В ході перевірки встановлено, що ПП «Модуль»документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Майстерня заходів», їх вид, обсяг, якість та розрахунки у березні 2011 року на суму ПДВ -160 197,21 грн., що призвело до заниження підприємством суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, за березень 2011 р. у сумі 160 197,21 грн. внаслідок порушення пп.а п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 .

На підставі акту перевірки № 379/22-0302/01/31786358 від 04.04.2012 року відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000352200 від 19.04.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 160 198 грн., в тому числі за основним платежем -160 197 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.

Не погодившись із діями податкового органу при складенні, оформленні та врученні (відправленні) акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, самим прийнятими ДПІ у м. Іллічівську податковим повідомленням-рішенням № 0000352200 від 19.04.2012 року позивач звернувся до суду з даними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Висновки перевірки податкового органу ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою було встановлено, що податковий кредит позивачем сформовано за рахунок операцій з поставки металопрокату з ТОВ «Майстерня заходів»(у березні 2011 року на суму ПДВ -160 197,21 грн.

Актом результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Модуль»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерня заходів», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. № 379/22-0302/01/31786358 від 04.04.2012 року , складеного ДПІ у м.Іллічівську, було встановлено, ПП «Модуль»документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Майстерня заходів», їх вид, обсяг, якість та розрахунки у березні 2011 року на суму ПДВ -160 197,21 грн., що призвело до заниження підприємством суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, за березень 2011 р. у сумі 160 197,21 грн.

Так судом встановлено, що між ТОВ «Майстерня заходів»та ПП «Модуль»був укладений договір поставки № 240202 від 24.02.2011, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та сплатити металопрокат за ціною згідно рахунку-фактури.

В підтвердження виконання сторонами умов договору, позивачем були надані копії видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспорних накладних (а.с.71-91) та копії банківських виписок (а.с.131-140).

Як вбачається із акту перевірки, від ДПС в Одеській області отримано листа від 05.04.2012р. № 7545/7/22-2014, яким надіслано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.03.2012р. № 209/22-4/36590737 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Майстерня заходів», код 36590737, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період листопад - грудень 2010 січень - жовтень 2011 року.

Відповідно до отриманого акту, з метою вручення запиту від 22.02.2012 року № 2248/10/23-710 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень - жовтень 2011 року. 22.02. 2012 року здійснено виїзд на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерня дів", код ЄДРПОУ 36590737: 01115, м. Київ, вул. Лейпцигська, буд.5.

Під час обстеження встановлено, що TOB «Майстерня Заходів»за адресою: 01115, м.Київ, Лейпцигська. буд.5 не знаходиться., про що складено акт про незнаходження за місцем реєстрації від 22.02.2011 року № 441/23-07/36590737.

За результатами аналізу даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та поданої звітності «Майстерня Заходів»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, встановлено розбіжності. Посадовими особами TOB "Майстерня Заходів" не надано до перевірки письмові пояснення їх документальне підтвердження щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень - жовтень 2011 року (накладні на придбання товарів, договори купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), акти виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, розрахункові документи, регістри бухгалтерського обліку -головні книги, журнали - ордери та картки рахунків №31 «Рахунки в банках», №63 «Розрахунки з чальниками та підрядниками», №64 «Розрахунки по податкам і платежам», №644 «Податковий кредит», №68 «Розрахунки по іншим операціям», реєстри виданих та отриманих податкових накладних, тощо).

У зв'язку з вищевикладеним, перевіркою не підтверджено поставку товарів (робіт,послуг) від основних постачальників TOB "Майстерня Заходів" (код за ЄДРПОУ 36590737) за листопад, грудень 2010 року, січень - жовтень 2011 року на суму ПДВ - 227 853,45 грн., встановлено відсутність залишків запасів товарно-матеріальних цінностей у TOB "Майстерня заходів", та відповідно відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від TOB «Майстерня Заходів контрагентів-покупців на загальну суму ПДВ - 8 055 103 грн.

Одним з контрагентів TOB «Майстерня заходів»було ПП «Малахіт-2007»код 35303393, зареєстрований у ДПІ у Печерському районі м. Києва.

ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт про неможливість проведення зустрічної перевірки Приватного підприємства «Малахіт 2007», код за ЄДРПОУ 35303393, щодо підтвердження господарських відносин з TOB «Холодильник», код 36678564»за квітень, травень TOB «Актив медіа», код 35479862, за березень, квітень, травень 2011р., ПП «Юпітер русторг», код 37352217, за жовтень 2010р., січень 2011р., яким встановлено відсутність реального здійснення операцій ПП «Малахіт- 2007» при придбання та продажу товарів (послуг) внаслідок того, що за наслідками перевірок ПП «Юпітер Русторг», TOB «Актив- Медіа»та TOB «Холодильник»встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.І, 2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на рельнене настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Малахіт 2007», придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за березень, квітень, травень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-V1 зі змінами та доповненнями.

З урахуванням викладеного, ДПІ у Іллічівську був зроблений висновок про те, що ПП «Модуль»документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Майстерня заходів», їх вид, обсяг, якість та розрахунки у березні 2011 року на суму ПДВ -160 197,21 грн., що призвело до заниження підприємством суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, за березень 2011 р. у сумі 160 197,21 грн. внаслідок порушення пп.а п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 .

Суд не погоджується із висновками відповідача, відображеними в акті перевірки № 379/22-0302/01/31786358 від 04.04.2012 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій які визначаються контрагента у «ризиковому стані».

Всупереч зазначеним висновкам відповідача, позивач надав первинні документи, які в повному обсязі відображають та підтверджують правомірність формування податкового кредиту ПП «Модуль».

В межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентами були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів.

Також, наявними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтверджено здійснення позивачем господарської операції за договором поставки металопрокату № 240202 від 24.02.2011 , в підтвердження вчинення зазначеної операції судом були досліджені видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії»(заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1. ст. 188 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку -дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів-дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками -суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п.200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідпо до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

П. 200.7 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається органом державної митної служби органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. (п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України).

Представником відповідача не надано доказів в підтвердження недотримання ПП «Модуль» та його контрагентом підстав необхідних для отримання заявленої суми бюджетного відшкодування.

Крім того, жодною нормою Податкового кодексу України, не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом, а, тим більше, контрагентами свого основного постачальника, до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Також, Податковий кодекс України не містить будь-яких вказівок на те, що для отримання права на бюджетне відшкодування платник податку, має довести фактичне надходження сум ПДВ до бюджету для включення їх до складу податкового кредиту, а тому необґрунтованими є доводи відповідача, що право на відшкодування податку на додану вартість виникає у платника лише при фактичній надмірній сплаті податку.

Щодо заявленої позивачем вимоги про визнання протиправними дій при складанні, оформленні врученні акту перевірки ПП «Модуль»№ 379/22-0302/01/31786358 від 04.04.2012 р. та визнання протиправними дії ДПІ у м. Іллічівськ при складенні, оформленні та врученні (відправленні) податкового повідомлення -рішення №0000352200 від 19.04.2012 р., суд вважає необхідним зазначити наступне.

Особливості проведення документальних невиїзних перевірок встановлено ст.79 Податкового кодексу України.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно пп.83.1.1.-83.1.6 п.83.1. ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Порядок оформлення результатів перевірок врегульований статтею 86 Податкового кодексу України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772).

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У пункті 3 Порядку зазначено про те, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 3 розділу 4-го Порядку акт (довідка) документальної перевірки після його (її) реєстрації вручається посадовим особам платника податків або його законним представникам (акт невиїзної документальної перевірки вручається особисто посадовим особам платника податків або його законним представникам). У разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Як було встановлено із наданого в ході судового розгляду із наданого представником відповідача акту перевірки, зазначений акт містить підпис посадових осіб ПП «Модуль», а саме директора та головного бухгалтера підприємства.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписано директором ПП «Модуль»Хрущ О.Б.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені під час судового розгляду обставини, суд приходить до висновку, що доводи позивача про протиправність дій при складанні, оформленні врученні акту перевірки ПП «Модуль»№ 379/22-0302/01/31786358 від 04.04.2012 р. та протиправність дії ДПІ у м. Іллічівськ при складенні, оформленні та врученні (відправленні) податкового повідомлення -рішення №0000352200 від 19.04.2012 р. не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, у зв'язку із чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відтак, при проведені планової виїзної перевірки позивача відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо порушення позивачем чинного законодавства України, а висновки акту перевірки необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення прийняті податковим органом необхідно скасувати.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони часткового задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного підприємства «Модуль»до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000352200 від 19.04.2012 року -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області № 0000352200 від 19.04.2012 року.

В задоволенні решти позову -відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 28 вересня 2012 року року.

Суддя О.В. Колесниченко

м.Одеса

.