Ухвала

від 20.09.2012 по справі 13/235/07-ап

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 року м. Київ К-49242/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Розівської дослідної станції Інституту зернового господарства на постанову Господарського суду Запорізької області від 19.07.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009

у справі № 2а-13/235/07-АП

за позовом Розівської дослідної станції Інституту зернового господарства

до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Розівська дослідна станція Інституту зернового господарства звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.07.2007 у задоволенні позову Розовської дослідної станції Інституту зернового господарства до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 апеляційну скаргу Розівської дослідної станції Інституту зернового господарства на постанову Господарського суду Запорізької області від 19.07.2007 залишено без задоволення, постанову Господарського суду Запорізької області від 19.07.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням судів, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 19.07.2007, скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити позов Розівської дослідної станції Інституту зернового господарства до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено планову комплексну виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003 по 31.12.2005 та складено акт №136/23-014-00496722 від 08.06.2006.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021702/0 від 16.06.2006, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 7779,26 грн., та за штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15558,32 грн.

Позивач оскаржив повідомлення -рішення у порядку адміністративного оскарження, за результатами якого скарги Розівської дослідної станції Інституту зернового господарства були залишені без задоволення.

Перевіркою встановлено, що у 2003р. працівникам, які працювали не повний місяць і подали заяву про звільнення з роботи, при оподаткуванні необґрунтовано враховано неоподаткований мінімум. Також у 2004 -2005 рр. при остаточному розрахунку з працівниками, до нарахованого їм доходу було необґрунтовано податкову соціальну пільгу. Донарахування відповідачем прибуткового податку у сумі 194,50 грн. відбулось внаслідок того, що у 2003р. підприємством при нарахуванні оподатковуваного доходу орендодавцям, які мали трудові відносини з Розівською дослідною станцією Інституту зернового господарства прибутковий податок неправомірно утримувався окремо з орендної плати за земельні ділянки та з заробітної плати; донарахування Куйбишевською МДПІ Запорізької області податку з доходів фізичних осіб в сумі 7475,34 грн. зроблено на підставі неправомірного не застосування позивачем коефіцієнту до нарахованого та виплаченого доходу у грошовій формі при проведенні нарахування орендної плати за земельні ділянки у 2004-2005 рр. відповідно до договорів оренди земельних ділянок.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що під час перевірки були виявлені порушення позивачем вимог:

п.3.4 ст. 3, пп.4.2.1 п.4.2 ст. 4, ст. 8, п.19.2 «а»ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003, в результаті виявлених порушень донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 7475,34 грн.

ст. 8, ст. 9, та п.1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992, в результаті виявленого порушення донараховано прибуткового податку в сумі 194,50 грн.

п.6.3.2, п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті виявленого порушення донараховано прибутковий податок з доходів фізичних осіб в сумі 109,42 грн.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України №12 від 21.04.1993 у випадках, коли працівник працював неповний календарний місяць (менше 15 календарних днів) і подав заяву про звільнення з роботи, прибутковий податок з виплачуваних у цьому місяці доходів (заробіток за відпрацьовані дні, компенсація за невикористану відпустку та інші оподатковувані доходи) утримується без застосування неоподатковуваного мінімуму і пільги на дітей.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що податковий орган визначив розмір податкового зобов'язання у відповідності до встановлених законодавством України вимог за порушення норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», виявлені під час перевірки діяльності позивача.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Розівської дослідної станції Інституту зернового господарства на постанову Господарського суду Запорізької області від 19.07.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 у справі № 2а-13/235/07-АП слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Розівської дослідної станції Інституту зернового господарства відхилити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 19.07.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 у справі № 2а-13/235/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко