Рішення

від 25.09.2012 по справі 2528-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.2012Справа №5002-23/2528-2012

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь

До відповідача Кримської республіканської організації «Товариства сприяння обороні України», м. Сімферополь

про стягнення 181 628,35 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача - Нанікашвілі І.А., представник, довіреність № 20-3/5894/1 від 27.12.2011 р.

Від відповідача - Корольова Л.В., представник, довіреність № 310 від 10.09.2012 р.

СУТЬ СПОРУ: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримської республіканської організації «Товариства сприяння обороні України» про стягнення суми боргу в розмірі 168 171,53 грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 239,59 грн., 3% річних в розмірі 2 203,16 грн. та пені в розмірі 11014,07 грн.

10.09.2012 р. представником позивача суду надано заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору. Вирішення вказаного питання відкладено до прийняття рішення.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав клопотання про зменшення позовних вимог, в яком упросить стягнути з відповідача 239,59 грн. інфляційних втрат та 2 203,16 грн. 3% річних в розмірі.

Представник відповідача надав докази оплати суми основного боргу в розмірі 168 171,53 грн. та пені в розмірі 11014,07 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

02.02.2011р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (Продавець) та Кримською республіканською організацією «Товариства сприяння обороні України» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №1991.

Згідно з пунктом 1.1 договору позивач узяв на себе зобов'язання продати Покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення, вентиляції в залежності від температури зовнішнього повітря, технології та підігріву води на потреби гарячого водопостачання у кількості, передбаченій цим договором, а відповідач зобов'язався прийняти від Продавця теплову енергію та оплатити її за встановленими тарифами в передбачені договором строки.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію проводяться щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, в грошовій або іншій, не забороненій законодавством формі.

Також пунктами 6.4,6.7 договору передбачено, що Покупці, які мають прилади обліку, оплачують теплову енергію по затвердженим тарифам згідно з показниками приладів обліку теплової енергії, пропорційно площі, яка займається, а за приладами обліку гарячої води -пропорційно кількості осіб, що мешкають. Підставою для оплати Покупцем теплової енергії є рахунки Продавця.

Позивачем надавалася теплова енергія у відповідності до умов договору, проте, відповідачем теплова енергія не оплачувалася, у зв'язку із чим за відповідачем склалася заборгованість у сумі 168171,53 грн. за період з січня по квітень 2012р.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Пунктом 7.2.1 передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за поставлену теплову енергію, Покупець несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 26.02.2012р. по 23.07.2012р. на суму 11014,07грн.

Як вбачається з наданих в судовому засіданні 25.09.2012р. представником відповідача копій платіжних доручень та клопотання позивача про зменшення позовних вимог, відповідачем в процесі розгляду справи оплачена сума основного боргу у розмірі 168171,53грн. та пеня у розмірі 11014,07грн.

Відповідно до ч.4 п.4.6 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Оскільки позивач зменшив позовні вимоги в частині суми основного боргу у розмірі 168171,53грн. та пені у розмірі 11014,07грн., суд зазначає, що предметом спору є позовні вимоги про стягнення 239,59 грн. інфляційних втрат та 2 203,16 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

239,59 грн. інфляційних втрат та 2 203,16 грн. 3% річних період з 26.02.2012р. по 23.07.2012р., нараховані позивачем, обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідача.

При подачі позову позивачем було сплачено 4411,88грн. судового збору згідно платіжного доручення від 17.07.2012р. №5501, тобто позивачем було надмірно сплачено 779,31грн.

Згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 779,31грн. надміру перерахованого судового збору.

Судовий збір у розмірі 3632,57 грн. покладається на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.10.012р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кримської республіканської організації «Товариства сприяння обороні України» (вул. Кірова, 1, м. Сімферополь, 95011; р/р 26003301097801 в ПАТ АБ «Південний», МФО 384652, ЗКПО 02728192) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (вул. Гайдара, буд. 3а, м. Сімферополь, АР Крим, 95026; р/р 26000001001230 у КФ ПАТ «Брокбізнесбанк», м.Сімферополь, МФО 308111, ЗКПО 03358593) 239,59 грн. інфляційних втрат, 2 203,16 грн. 3% річних та 3632,57 грн. судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України (УДКСУ у м.Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь, код банку 824026) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (вул. Гайдара, буд. 3а, м. Сімферополь, АР Крим, 95026; р/р 26000001001230 у КФ ПАТ «Брокбізнесбанк», м.Сімферополь, МФО 308111, ЗКПО 03358593) надміру перерахований судовий збір у сумі 779,31грн., сплачений за платіжним дорученням від 17.07.2012р. №5501.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.О. Доброрез