Рішення

від 12.09.2012 по справі 5011-37/9462-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/9462-2012 12.09.12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта»

До: Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації

Про стягнення 28 282,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Селезньов О.О. -директор

Коваленко О.В. -дов. № 32 від 06.08.12 р.

Солодуха Т.М. -дов. № 34 від 31.08.12 р.

від відповідача : Кавун І.М. -дов. № 01-1800 від 27.06.12 р.

Давидова Н.О. -дов. № 02-2372 від 04.09.12 р.

Хало Ю.Л. -дов. № 01-2708 від 22.12.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта»до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення 28 282,00 грн. боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором по наданню охоронних послуг № 1/11 від 05.01.11 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.12 р. за даним позовом порушено провадження у справі № 5011-37/9462-2012, розгляд справи було призначено на 06.08.12 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи.

Через відділ діловодства суду 06.08.12 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який було залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 06.08.12 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, які було залучено до матеріалів справи, та заявив письмове клопотання, в якому просив суд здійснити запит до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, до Управління Державної казначейської служби в Деснянському районі м. Києва та до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації для витребування інформації про надходження у 2011 р. та 2012 р. бюджетних коштів на рахунок Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації для розрахунку за виконані роботи ТОВ «Варта»по охороні.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.08.12 р. проти позову заперечив, заперечень проти задоволення клопотання позивача не навів.

У відповідності до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Розглянувши клопотання позивача, суд з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, його задовольнив.

Враховуючи наведене, господарський суд ухвалою від 06.08.12 р. розгляд даної справи відклав на 05.09.2012 р. ; витребував шляхом направлення відповідних судових запитів до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Управління Державної казначейської служби України у Деснянському районі м. Києва та до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, в строк до 03.09.12 р., інформації про надходження у 2011 р. та 2012 р. бюджетних коштів на рахунок Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації для розрахунку за надані послуги охорони ТОВ «Варта».

27.08.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі; від Управління Державної казначейської служби України у Деснянському районі м. Києва -відповідь на запит суду, які було залучено до матеріалів справи.

03.09.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшла відповідь на запит суду, яку було залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 05.09.12 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.09.12 р. повторно проти позову заперечив; надав суду відповідь на судовий запит, який було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 05.09.12 р. до 12.09.12 р. о 11:10 год. для дослідження доказів у справі.

10.09.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі, які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.09.12 р. представник позивача в черговий раз підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.12 р. надав суду усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Варта»(виконавець) був укладений договір про надання охоронних послуг № 1/11 від 05.01.2011 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по наданню охоронних послуг.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 1.2. договору № 1/11 від 05.01.2011 р., назва і місце розташування об'єкта:

- Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, про-т Маяковського, 29;

- Відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, вулиця Жукова, 24-Б.

У відповідності до п. 2.1. -2.3. вищевказаного договору, охорона об'єкта забезпечується силами виконавця:

- 2 цілодобових поста у складі охоронників -8 чоловік;

- 1 денний пост у складі охоронників -1 чоловік;

- у святкові та інші дні виконавцем, на прохання замовника, організовується посилення охоронюваних об'єктів за рахунок виставлення додаткових охоронників;

охорона здійснюється способом патрулювання, підтримки громадського порядку, контролю за вивозом і виносом матеріальних цінностей та перепускного режиму; у нічний час (з 22:00 до 07:00) виконавцем забезпечується спостереження за прилеглою до об'єкта територією.

Пунктом 3.1. договору 1/11 від 05.01.2011 р. встановлено, що виконавець зобов'язаний:

- підтримувати громадський порядок, охорону приміщень, збереження майна, прийнятих під охорону, за умови виконання замовником вимог по технічній укріпленості об'єкта, та перепускний режим, згідно інструкцій, затверджених замовником;

- не розголошувати відомості, які стали йому відомі про охоронюваний об'єкт або діяльність замовника;

- забезпечити охоронників форменим одягом, індивідуальними спецзасобами захисту (здійснюється за узгодженням сторін), спорядженням та іншими засобами, розробити інструкції по охороні об'єкта, де визначити режим несення служби, порядок дій працівників охорони, а також щоденний прийом і здача об'єкта під охорону.

У відповідності до п. 7.1. договору № 1/11 від 05.01.2011 р., вартість охоронних послуг визначається окремим протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1 до договору), розрахунку вартості охоронних послуг (додаток № 2) та дислокації об'єкта охорони (додаток № 3), що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 7.3. вищевказаного договору, у разі зміни норм витрат, у тому числі при проведенні державної індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на утримання охорони, вартість послуг змінюється на основі наданого виконавцем обґрунтованого розрахунку та погодженням з замовником без переоформлення договору за укладанням додаткової угоди та протоколу узгодження договірної ціни.

Пунктом 7.4. встановлено, що загальна сума по договору складає 84 846,00 грн. (без ПДВ).

Оплата послуг згідно додаткової угоди та протоколу узгодження договірної піни за новими тарифами є достатньою для залишення договору в силі. Перерахунок оплати за послуги охорони проводиться з дня введення нових тарифів.

Згідно з п. 8.1. договору № 1/11 від 05.01.2011 р., фактичне виконання виконавцем робіт фіксується двостороннім актом приймання виконаних робіт (охоронних послуг), підписаним обома сторонами, складеним відповідно до договору, протоколу узгодження договірної ціни, розрахунку вартості охорони об'єкта.

Посилення охоронюваних об'єктів на прохання замовника оплачується додатково до суми, зазначеної в договорі. Сума залежить від кількості додатково виставлених охоронників, про що складається окремо додаток до договору № ___ від __.__.2011 р. і акт приймання виконаних робіт (охоронних послуг).

Акт приймання виконаних робіт (охоронних послуг) є підставою для проведення взаємних розрахунків між замовником та виконавцем.

Відповідно до п. 8.2. договору № 1/11 від 05.01.2011 р., розрахунок з виконавцем здійснюється протягом 5-ти банківських днів після надходження бюджетних коштів на рахунок замовника.

Згідно з п. 8.3. вищевказаного договору, у випадку заборгованості замовником більше 1-го місяця, можливе припинення дії договору до повного розрахунку по заборгованості.

Пунктом 9.1. договору № 1/11 від 05.01.2011 р. передбачено, що за порушення порядку розрахунків відповідно до умов договору замовник сплачує виконавцю мінімальні штрафні санкції (неустойку у вигляді пені) у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент невиконання замовником зобов'язань по оплаті виконаних робіт від простроченої суми за кожен робочий день.

У відповідності до пунктів 12.2. договору № 1/11 від 05.01.2011 р., даний договір діє з 01.01.11 р. до 31.03.11 р.

Протоколом узгодження договірної ціни вартості охоронних послуг між ТОВ «Варта»та Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією (додаток № 1 до договору № 1/11 від 05.01.2011 р.) визначено вартість охоронних послуг за годину у розмірі 17,00 грн.; всього в місяць (без ПДВ) -28 282,00 грн.

Розрахунок здійснюється після підписання замовником та виконавцем акту приймання виконаних робіт (охоронних послуг), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Позивач пояснив суду, що відповідно до умов договору № 1/11 від 05.01.2011 р. ним у січні 2011 року були надані відповідачу охоронні послуги на суму 28 282,00 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання виконаних робіт (охоронних послуг) від 31.01.11 р.

Однак, станом на день подання позову до суду відповідач свої зобов'язання за договором № 1/11 від 05.01.2011 р. щодо оплати наданих охоронних послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим в нього існує заборгованість у розмірі 28 282,00 грн.

Також позивач пояснив суду, що неодноразово звертався до відповідача з проханням задовольнити обґрунтовані вимоги щодо розрахунку за надані послуги, але відповідач проігнорував ці вимоги.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення 28 282,00 грн. боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором по наданню охоронних послуг № 1/11 від 05.01.11 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином за договором № 1/11 від 05.01.11 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на день подачі позову виникла заборгованість у розмірі 28 282,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд у задоволенні позову ТОВ «Варта»відмовити, посилаючись на те, що акт приймання виконаних робіт (охоронних послуг) не містить дати підписання, що виключає факт порушення розрахунків з боку відповідача.

Крім того, відповідач зазначив, що мав намір сплатити кошти у відповідності з укладеним договором № 1/11 від 05.01.11 р. у зв'язку з чим звернувся до Управління Державної казначейської служби України у Деснянському районі м. Києва, маючи намір зареєструвати зазначений договір для подальшої оплати.

Проте, Управлінням Державної казначейської служби України у Деснянському районі м. Києва було відмовлено у реєстрації даного договору і, як наслідок -у подальшій його оплаті, пояснюючи це тим, що реєстрація договору та взяття його на облік порушує п. 2.1. наказу Державного казначейства України від 09.08.04 р. № 136 та ст. 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Доводи відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки ним не надано належних доказів звернення до Управлінням Державної казначейської служби України у Деснянському районі м. Києва щодо реєстрації договору № 1/11 від 05.01.11 р. та відмови йому в реєстрації; бюджетними запитами для включення невиконаних грошових зобов'язань за спірним договором у бюджетний період 2011 року; не надано доказів неотримання бюджетних коштів для розрахунків з відповідачем (не надано інформації щодо надходження бюджетних коштів в період з 01.01.2011 року до 06.08.2012 р.).

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Господарським судом враховується, що сторонами не надано доказів оспорення в судовому порядку договору № 1/11 від 05.01.11 р.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта»до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в частині стягнення 28 282,00 грн. боргу за послуги охорони, а відповідач належними доказами цього не спростував заборгованість, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта»про стягнення з Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації 28 282,00 грн. боргу за договором по наданню охоронних послуг № 1/11 від 05.01.2011 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «Варта»просить суд також стягнути з відповідача 250,00 грн. понесених витрат за надання юридичної допомоги зі складання позовної заяви до суду.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті зазначеної норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною , якій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія зазначеного Закону України поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наведено в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

За надання адвокатських послуг, передбачено сплату авансу (ст. 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол № 6).

Пунктом 10 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02 5/78 від 04.03.1998 р. зі змінами та доповненнями встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, а саме угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

У даному випадку позивачем надано суду рахунок-фактуру № СФ-0000016 від 18.08.11 р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000016 від 26.08.11 р. та платіжне доручення № 91 від 19.08.11 р. на суму 250,00 грн., з яких вбачається, що ТОВ «Варта»сплатило ПП «Лойєр Груп»250,00 грн. за складання позовної заяви до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення боргу за договором по наданню охоронних послуг № 1/11 від 05.01.11 р.

При цьому, суду позивачем не надано договору про надання адвокатських послуг ПП «Лойєр Груп», яким визначено зобов'язання надати ТОВ «Варта»юридичні послуги, не визначено розмір адвокатської винагороди саме у розмірі 250,00 грн., не визначено особу (адвоката), яка має право на заняття адвокатською діяльністю для надання правової допомоги щодо складання позовної заяви.

Крім того, позовна заява у справі № 5011-37/9462-2012 датована 12.07.12 р. (вихід. № 28 від 12.07.12 р.), тоді як вищевказані рахунок-фактура, платіжне доручення та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) датовані серпнем 2011 р.

Слід відзначити, що статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Верховний Суд України в постанові від 01.10.2002 у справі № 30/63 чітко зазначив, що в контексті статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Оцінивши надані позивачем документи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необгрунтованість вимог позивача про відшкодування витрат за надання юридичної допомоги зі складання позовної заяви до суду в розмірі 250,00 грн., в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим в задоволенні цієї вимоги відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 625, 626, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 55, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (02225, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 29, код 37415088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта»(02660, м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 28, офіс 827 код 30788836) 28 282 (двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 00 коп. боргу за договором по наданню охоронних послуг № 1/11 від 05.01.11 р. за січень 2011 р. та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 14.09.2012 р.

Суддя Гавриловська І.О.