Рішення

від 10.09.2012 по справі 5011-45/9215-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/9215-2012 10.09.12

За позовом : Приватного акціонерного товариства «Європейське туристичне страхування»

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карта Міра"

про: стягнення 568.506,80 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Ковбасинський О.Б.

відповідача: не з'явилися.

Суть спору: стягнення 568.506,80 грн., з яких 563.330,67 грн. -основного боргу, 4.311,48 грн. -пені, 864,65 грн. -3% річних за договором про регресну вимогу від 13.04.2012 № 03/12.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором добровільного страхування від 01.12.2011 № 0851-ІАТА/11 позивач застрахував майнові інтереси відповідача, які пов'язані із відшкодуванням збитків заподіяних стороні, яка за вказаним договором є вигодонабувачем, внаслідок невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань.

У зв'язку із настанням страхового випадку, позивач, виконуючи умови договору від 01.12.2011 № 0851-ІАТА/11, сплатив страхове відшкодування вигодонабувачеві, та на підставі чого між позивачем та відповідачем укладено договір про регресну вимогу від 13.04.2012 № 03/12. Проте, відповідач умов зазначеного договору не виконав, чим порушив права позивача та у зв'язку з чим, останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 порушено провадження та присвоєно справі № 5011-45/9215-2012.

Відповідач повідомлений судом належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак представника у судові засідання останній не направив, письмового відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав.

Отже, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши представника позивача по суті спору, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Приватним акціонерним товариством «Європейське туристичне страхування»(далі -Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карта Міра" (далі -Відповідач) укладено договір від 01.12.2011 № 0851-ІАТА/11 (далі -Договір страхування).

Згідно з п. 1.1.2. вигодонабувачем за Договором страхування є -Міжнародна Асоціація Повітряного Транспорту (далі -ІАТА).

Відповідно до Договору страхування предметом страхування є -майнові інтереси Відповідача, що не суперечать закону і пов'язані з його обов'язком відшкодувати збитки, заподіяні ІАТА, та/або авіакомпаніям -членам ІАТА, та/або авіакомпаніям-учасникам Звітно-Розрахункової Системи BSP (далі -учасники BSP Україна), внаслідок невиконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань передбачених Правилами ІАТА з продажу пасажирських перевезень для агентів та/або агентськими договорами (п. 2.1. Договору).

Страховий випадок, внаслідок якого настає відповідальність Відповідача і внаслідок якого настає обов'язок Позивача здійснити сплату страхового відшкодування Вигодонабувачеві є, зокрема, невиконання або несвоєчасного виконання Відповідачем грошових зобов'язань, у тому числі штрафних санкцій та компенсаційних платежів за агентським договором з продажу пасажирських перевезень з причин незалежних від Відповідача (п. 2.2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору страхова сума, в межах якої Позивач зобов'язався відшкодувати збитки, заподіяні вигодоначувачеві за всіма агентськими угодами Відповідача, встановлена у розмірі 798.970,00 грн.

У ч. 5 п. 5.5. Договору зазначено, що у разі відновлення спроможності Відповідача щодо виконання своїх грошових зобов'язань в тому числі штрафних санкції та компенсаційних платежів, Відповідач зобов'язаний не пізніше 3 (трьох) банківських днів, з дати відновлення фінансової спроможності, провести перерахування суми у регресному порядку, що відповідає сумі страхової виплати на розрахунковий рахунок Позивача.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що Позивач відшкодовує збитки, заподіяні авіакомпаніям -членам -ІАТА та/або учасникам BSP Україна протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги від вигодонабувача.

Вигодонабувач 02.04.2012 звернувся до позивача із заявою, якою повідомив про страховий випадок, передбачений Договором, а саме невиконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Позивач, виконуючи умови Договору, на підставі заяви від 02.04.2012 та згідно із страховим актом від 10.04.2012 № ІАТА -100412, сплатив страхове відшкодування вигодонабувачеві у сумі 573.330,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.04.2012 № 3041, належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Тому Позивач, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст.ст. 993, 1191 Цивільного Кодексу України, є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги страхового відшкодування.

Між Позивачем та Відповідачем укладено договір про регресну вимогу від 13.04.2012 № 03/12, відповідно до якого Відповідач визнав відновлення платоспроможності та зобов'язався сплатити Позивачеві страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 573.330,67 грн. (п. 2.1. договору про регресну вимогу).

Договором про регресну вимогу сторонами погоджена часткова оплата суми страхового відшкодування за наступним графіком: до 18.04.2012 -10.000,00 грн.; до 30.04.2012 -90.000,00 грн.; до 31.05.2012 -100.000,00 грн.; до 30.06.2012 -100.000,00 грн.; до 31.07.2012 -100.000,00 грн.; до 31.08.2012 -73.330,67 грн.

Оплата Відповідачем повинна була здійснюватися не пізніше останнього дня відповідного платежу за вказаним вище графіком без виставлення Позивачем рахунків (п. 2.2. Договору про регресну вимогу).

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Однак, станом на момент вирішення судом справи Відповідач, за договором про регресну вимогу, погасив заборгованість перед Позивачем лише у сумі 10.000,00 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 563.330,67 грн.

Доказів сплати заборгованості Відповідачем на користь Позивача суду не надано.

Отже, з підстав наведених вище, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

А оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Пунктом 5.2. Договору про регресну вимогу передбачено, що у разі невиконання Відповідачем повністю або частково у встановлений строк та у порядку обов'язку щодо сплати регресною вимоги Позивачеві, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми, оплата якої прострочена, за весь період прострочення, а також Позивач має право застосувати до Відповідача санкції, визначенні ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 5.3. договору про регресну вимогу).

Отже, на підставі Договору та чинного законодавства, позивач просить суд застосувати до відповідача штрафні санкції у вигляді пені та 3 % річних.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у розмірі 4.311,48 грн. підлягають задоволенню у повному розмірі, оскільки розрахунок позивача визнаний судом вірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача 3 % річних у сумі 864,85 грн., то вони підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені судом.

Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРТАМІРА" (03150, м. Київ, вул. Щорса, буд. 3, нежиле приміщення №31, В ЛІТ. А; ідентифікаційний код 35851949, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейське туристичне страхування»(04071, м. Київ, вул. Спаська, буд. 5, офіс 15; ідентифікаційний код 34692526, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання судового рішення) -563.330 (п'ятсот шістдесят три тисячі триста тридцять) грн. 67 коп. -основного боргу; 4.311 (чотири тисячі триста одинадцять) грн. 48 коп. -пені, 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн 85 коп. -3 % річних, 11.370 (одинадцять тисяч триста сімдесят) грн. 14 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя С.В. Балац

Дата підписання повного тексту рішення: 17.09.2012 року.