Рішення

від 18.09.2012 по справі 5011-47/8678-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/8678-2012 18.09.12

За позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Дочірнього

підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства

"Автомобільні дороги України"

До Закритого акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100 "

Про стягнення 6988,01 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

Від прокуратури: не з'явився

Від позивача: Фрейдун О.М. -представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 6988,01 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/8678-2012, розгляд справи було призначено на 17.07.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.07.2012 справу № 5011-47/8678-2012 було передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/8678-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.08.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.08.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/8678-2012 було передано судді Станіку С.Р для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 суддя Cтанік С.Р. прийняв справу № 5011-47/8678-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 18.09.2012.

В судове засіданні 18.09.2012 прокуратура свої представників - не направила. Через канцелярію суду клопотань та заяв -не подавала. Позові вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено усну домовленість, відповідно до якої відповідач зобов'язався надати позивачу послуги, а позивач, в свою чергу, оплатити надані послуги. Внаслідок такої домовленості позивачем було надано послуги відповідачу автотранспортом на загальну суму 19 192,01 грн. Однак, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим Тернопільський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6 988,01 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.2012 надав пояснення по справі та підтримав заявлені прокуратурою позовні вимоги.

Відповідач своїх представників в судове засідання - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка надана суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 121 Конституції України Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Наведене також узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23.03.2012 № 7.

Відповідно до п. 1.1. статуту Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України", вказане підприємство створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156 на власності акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яке відповідно до ЗУ «Про акціонерні товариства»та наказу Державної служби автомобільних доріг України визнається за типом публічним акціонерним товариством, що зазначене в його найменування та статуті.

Пунктом 2 статуту Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" встановлено, що підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні та розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації.

Судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 081128 від 04.07.2009, № 081129 від 04.07.2009, № 081139 від 04.07.2009, № 081130 від 05.07.2009, № 081131 від 05.07.2009, № 081132 від 06.07.2009, № 081133 від 06.07.2009, № 081141 від 06.07.2009, № 081135 від 07.07.2009, № 081136 від 07.07.2009, № 081142 від 07.07.2009, № 081140 від 05.07.2009, № 081134 від 07.07.2009, № 081138 від 08.07.2009, № 081144 від 09.07.2009, № 081145 від 09.07.2009, № 081146 від 09.07.2009, № 081147 від 09.07.2009 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені в судовому засіданні по справі), які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача без будь-яких зауважень та заперечень, та скріплені печатками юридичних осіб, Дочірнім підприємстом "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" було надано послуги відповідачу на загальну суму 19 192,01 грн.

Як зазначає прокуратура у позовній заяві, позивачем, на підставі наведеного, було виставлено відповідачу рахунок № 00000077 від 14.07.2009 на оплату послуг.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000045 від 20.07.2009 (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджені в судовому засіданні по справі), яка підписана уповноваженими особами позивача та відповідача, та скріплені печатками юридичних осіб, відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар на суму 12 204,00 грн.

Прокуратура, в позовній заяві зазначає, що позивачем було враховано поставлений відповідачем товар на суму 12 204,00 грн. в суму боргу, що виникла у ЗАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100 " перед ДП "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України", у зв'язку із наданням позивачем останньому послуг за вищенаведеними товарно-транспортними накладними.

Натомість, як стверджує прокуратура у позові, відповідач не здійснив розрахунок за отримані послуги на суму 6 988,01 грн. (19 192,01 грн. - 12 204,00 грн.), внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг у вищенаведеній сумі.

Прокуратура у позовній заяві зазначає, що у зв'язку із наведеним, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 06-2/2119 від 04.11.2011 на оплату заборгованості в сумі 6 988,01 грн. (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджені в судовому засіданні по справі), що підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 2846 від 03.03.2012 та повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.03.2012 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені в судовому засіданні по справі).

Прокуратура у позовній заяві стверджує, що вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Прокуратура та позивач стверджують, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач надані послуги на суму 6 988,01 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6 988,01 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини із надання послуг, оскільки позивач, як виконавець, надав відповідачу послуги, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 081128 від 04.07.2009, № 081129 від 04.07.2009, № 081139 від 04.07.2009, № 081130 від 05.07.2009, № 081131 від 05.07.2009, № 081132 від 06.07.2009, № 081133 від 06.07.2009, № 081141 від 06.07.2009, № 081135 від 07.07.2009, № 081136 від 07.07.2009, № 081142 від 07.07.2009, № 081140 від 05.07.2009, № 081134 від 07.07.2009, № 081138 від 08.07.2009, № 081144 від 09.07.2009, № 081145 від 09.07.2009, № 081146 від 09.07.2009, № 081147 від 09.07.2009 на загальну суму 19 192,01 грн. грн.

Також, відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 12 204,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000045 від 20.07.2009, та яка була зарахована позивачем в суму боргу, який виник у відповідача перед позивачем за вищевказаними накладними.

Однак, відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг на суму 6 988,01 грн. (19 192,01 грн. - 12 204,00 грн.).

Таким чином, оскільки сторонами не було визначено строк оплати наданих позивачем відповідачу згідно товарно-транспортними накладними, обов'язок негайного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок по сплаті заборгованості в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається вимога № 06-2/2119 від 04.11.2011, яка була отримана відповідачем 07.03.2012., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

Отже, відповідач заборгованість в сумі 6 988,01 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тобто до 15.03.2012 -не погасив.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати наданих йому позивачем послуг за товарно-транспортними накладними № 081128 від 04.07.2009, № 081129 від 04.07.2009, № 081139 від 04.07.2009, № 081130 від 05.07.2009, № 081131 від 05.07.2009, № 081132 від 06.07.2009, № 081133 від 06.07.2009, № 081141 від 06.07.2009, № 081135 від 07.07.2009, № 081136 від 07.07.2009, № 081142 від 07.07.2009, № 081140 від 05.07.2009, № 081134 від 07.07.2009, № 081138 від 08.07.2009, № 081144 від 09.07.2009, № 081145 від 09.07.2009, № 081146 від 09.07.2009, № 081147 від 09.07.2009 -не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 6 988,01 грн., яка виникла внаслідок надання позивачем послуг ЗАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100 ", суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокуратури та позивача про стягнення з відповідача 6 988,01 грн. є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100" (код ЄДРПОУ -36444825, місцезнаходження: 03057, м. Київ, провулок Польовий, буд. 6) на користь Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ -31995099, місцезнаходження: 46001, м. Тернополь, вул. О. Кульчицької, 8) 6 988 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 01. коп. - заборгованості.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100" (код ЄДРПОУ -36444825, місцезнаходження: 03057, м. Київ, провулок Польовий, буд. 6) в дохід Державного бюджету України 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 21.09.2012