Рішення

від 12.09.2012 по справі 5011-14/7786-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/7786-2012 12.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мандарин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР"

про стягнення 60 243,07 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Сірик О.О. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мандарин" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР" про стягнення 60 243,07 грн., з яких 57 031,45 грн. заборгованості, 1 835,84 грн. пені, 513,28 грн. інфляційних втрат та 862,50 грн. 3 % річних.

Ухвалою від 14.06.12 р. суддею Мельником С.М. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.07.12 р.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 04.07.12 р. у зв'язку з перебуванням судді Мельника С.М. на лікарняному справу передано для розгляду судді Баранову Д.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.12 р. суддею Барановим Д.О. прийнято справу № 5011-14/7786-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 08.08.12 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Баранова Д.О. від 08.08.12 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Мельнику С.М.

Ухвалою суду від 08.08.12 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу до свого провадження.

08.08.12 р. до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 50 243,07 грн., з яких 47 031,45 грн. заборгованості, 1 835,84 грн. пені, 513,28 грн. інфляційних втрат та 862,50 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні 08.08.12 р. оголошувалась перерва до 12.09.12 р.

Представник відповідача в судове засідання 12.09.12 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 12.09.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мандарин" (надалі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР" (надалі -відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 310 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами даного Договору.

Пунктом 3.6. Договору визначено, що Покупець оплачує товари протягом 14 банківських днів з дня продажу товарів за умови, що Постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з 27.11.09 р. по 15.10.10 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 169 770,24 грн.

Відповідач здійснив часткове повернення товару та частково сплатив суму заборгованості, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 47 031,45 грн., що відповідачем не заперечується.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 513,28 грн. інфляційних втрат та 862,50 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 835,84 грн. пені.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з наведених положень ст. 231 Господарського кодексу України, обов'язковою умовою нарахування штрафних санкції є досягнення сторонами згоди щодо їх застосування, а також визначення їх розміру. Враховуючи відсутність між сторонами будь-яких домовленостей щодо застосування штрафних санкцій, їх виду та розміру, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення суми пені.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються у зв'язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 47 031,45 грн. заборгованості, 513,28 грн. інфляційних втрат та 862,50 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР" (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А; код ЄДРПОУ 36148976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мандарин" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 6, корп. 29; код ЄДРПОУ 34061789) 47 031 (сорок сім тисяч тридцять одну) грн. 45 коп. заборгованості, 513 (п'ятсот тринадцять) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 50 коп. 3% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.09.12 р.

Суддя С.М. Мельник