Рішення

від 26.09.2012 по справі 5011-32/11584-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/11584-2012 26.09.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ СТАР» м. Київ

про стягнення 14 746,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Нестеренко Г.А. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карло Пазоліні Трейдінг» про стягнення основного боргу в сумі 10 850,48 грн., інфляційних в сумі 921,00 грн., трьох процентів річних в сумі 509,50 грн., пені в сумі 837,92 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та штрафу в сумі 16 27,74 грн. відповідно до Договору на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу,що перебуває у комунальної власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва № 00951/08 від 11.11.2008 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, вислухавши доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 11.11.2008р. між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», далі Робочий орган, Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», далі Підприємство, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ СТАР», далі Розповсюджувач, було укладено Договір № 00951/08 на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальної власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування.

Договір було укладено відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про рекламу»від 03.07.96р. за №270/96 ВР, із змінами та доповненнями, далі Закон, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.03р. за №2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами», далі Типові правила, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, далі Порядок, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1100 від 23.08.2007року, протокольного рішення Київської міської державної адміністрації від 13.07.2007року за №10 про надання Розповсюджувачу дозволу за №15528 -07, далі Дозвіл.

З урахуванням вказаних норм, наданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами, відповідно до вимог пункту 2.1 Договору Підприємство надало Розповсюджувачу реклами у тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів, а останній узяв на себе обов'язки здійснювати своєчасно оплату за користування ними.

Відповідно до вимог пункту 3.6.15 Договору Розповсюджувач зобов'язаний щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця повинен отримувати у Підприємства рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів. Пунктом 3.4.2 Договору встановлено обов'язок позивача до 5 числа наступного після звітного місяця надати акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до вимог пункту 3.6.3 значиться, що Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язується отримувати акт приймання-передачі наданих послуг до 5 числа наступного після звітного місяця та протягом 5 днів повернути підписаний акт приймання-передачі Підприємству. Якщо Розповсюджувач протягом вказаного періоду не поверне підписаний акт, то вважається, що послуги надані належним чином. Тобто, отримання актів приймання-передачі наданих послуг для підтвердження отриманих послуг є також обов'язком Розповсюджувача реклами.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору передбачено, що розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення зовнішньої реклами встановлюється виконавчим органом Київської міської ради ( Київською міською державною адміністрацією) та сплачується відповідачем згідно рахунків -фактур. Підставою для нарахування та внесення плати є укладений між сторонами Договір та Додаткові угоди, які є невід'ємними частинами Договору ( пункт 10.1).

Згідно пункту 4.3 Договору Розповсюджувач зобов'язався щомісячно, не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати у позивача рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів. Тобто, сторонам встановлено, що саме на Розповсюджувача покладається обов'язок отримувати у Підприємства рахунків на оплату права за користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Плата за право користування місцями для розміщення рекламних засобів сплачується окремо по кожному рахунку-фактурі, при цьому об'єднання рахунків-фактур для проведення платежів не допускається. Таким чином, неотримання рахунків-фактур в строки, визначені Договором, не звільняє відповідача від внесення ним плати за договором, і не є перешкодою для нарахування штрафних санкцій, в тому числі застосування до відносин сторін інших способів захисту порушеного права, передбачених правочином та чинним законодавством ( пункт 4.5 Договору).

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач не виконав своїх обов'язків щодо своєчасного внесення плати за користування місцем розташування рекламного носію, передбачений умовами Договору, рахунки -фактури долучені до матеріалів справи своєчасно не сплатив, у зв'язку з чим за ним за період з 25.07.2009року по 25.07.2012року утворився основний борг в сумі 10 850,48 грн., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки мале місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді несплати коштів за розміщення зовнішньої реклами, позивач з посиланням на пункту 7.4 Договору намагається стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 837,92 грн. по кожному несплаченому рахунку -фактурі. Додатково з посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач стверджує про прострочення грошового зобов'язанні, а тому наполягає на стягненні з відповідача інфляційних в сумі 921 грн. та трьох процентів річних в сумі 509,50 грн.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що за прострочення внесення платежів за тимчасове користуванням місцем для розміщення рекламного засобу, що складає більше 1 ( одного) місяця Розповсюджувач реклами повинен сплатити на користь Підприємства штраф в розмірі 15 ( п'ятнадцять) відсотків простроченої суми. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, розмір штрафу дорівнює 1 627,74 грн., і який позивач намагається стягнути з відповідача.

Оцінивши надані сторонами докази суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованими, а заперечення відповідача хибними, виходячи із наступного, зокрема:

Так, згідно із ст. 1 Закону України «Про рекламу»реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг є зовнішньою рекламою. За приписом ст. 2 Закону України «Про рекламу»відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулює вказаний закон.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами, у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. За вимогами пунктів 3, 16, 24, 25 32, 33 Типових правил, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Так, у відповідності до зазначених норм, позивач, є органом уповноваженим згідно із Законом та Правилами здійснювати регулювання в сфері розміщення зовнішньої реклами, були надані відповідачу дозволи на розміщення зовнішньої, після чого між позивачем та відповідачем був укладений спірний договір.

За своею правовою природою між сторонами укладено договір на розміщення рекламного носія. Доказами у справі підтверджено, що сторони досягли усіх суттєвих умов договору відносно його предмету, ціни та строку, а тому відповідно до вимог ст. ст. 1, 16 Закону України «Про рекламу», ст.ст. 629, 638 ЦК України, приписів ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.

Відповідачем у порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», п. п. 24, 25, 32, 33 Типових правил, розділу 4.3 -4.5 Договору не був дотриманий порядок розрахунків за користування місцями для розташування рекламних засобів, що є підставою для притягнення суб'єкта господарювання до певної відповідальності.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом або за звичаями ділового обігу та припинятися за приписами ст. 599 ЦК України та ст.ст. 193, 203 ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Свої обов'язки за Договором відповідач своєчасно не виконав, плату за користування наданими місцями під рекламу не перерахував, і зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином. Звірка розрахунків між сторонами по сумі основного боргу не проведено.

Втім, судом прийнято до уваги, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо.

Надані первинні документи підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій за спірним Договором, та виникнення дебіторської заборгованості у позивача, та відповідно кредиторської заборгованості у відповідача. За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 850,48 грн. за тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань у вигляді несплати коштів за розміщення зовнішньої реклами підтверджено матеріалами справи, а наданий позивачем розрахунок пені не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України та відповідає вимогам пункту 6 статті 232 ГК України. За такими обставинами, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 837,92 грн., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України вказує на те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Іншого розміру не встановлено Договором, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 921 грн. та трьох процентів річних в сумі 509,50 грн., окремо за рахунками - фактурами, щодо прострочення виконання грошового зобов'язання, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що з боку Розповсюджувача мале місце прострочення внесення платежів на користь Підприємства за тимчасове користуванням місцем для розміщення рекламного засобу більш ніж 1 (одного) місяця. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків від простроченої суми в розмірі 1 627,74 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. покладаються на відповідача у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ СТАРТ»згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України. У судовому засіданні, яке відбулося 26.08.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, , ст. ст. 1, 2, 16 Закону України «Про рекламу», ст. ст. 629, 638, 526, 549, 599, 625 ЦК України, ст. 55, 180, 181, 193, 203, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 4 2 , 4 3 , 22, 44, 49, 77, 82, 82-1, 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ СТАРТ»задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ СТАРТ», 01023, м. Київ, вул. Б. Лесі Українки, 6 кв. 45, код ЄДРПОУ 32311244, на користь:

- Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», 01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А, п/р 26002003029541, в ПАТ КБ «Хрещатик»Києво-Святошинське відділення, МФО 300670, код ЄДРПОУ 26199714, основний борг в сумі 10 850,48 грн., пеню в сумі 837,92 грн., інфляційні в сумі 921,00 грн., три процента річних в сумі 509,50 грн., штраф в сумі 1 627,74 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено: 01.10.2012р.

Суддя Підченко Ю.О.