Рішення

від 27.09.2012 по справі 7/067-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2012 р. Справа № 7/067-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрліснасіння», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе,

про стягнення 11 225, 54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гулевич В.Г. -представник за довіреністю №306 від 10.05.2012 року;

від відповідача: не з'явились

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

21.08.2012 року Публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом вих. № 1325 від 14.08.2012 року (вх. № 2925) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрліснасіння»(далі -відповідач) про стягнення 11 225, 54 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №526 від 30.11.2001 року щодо оплати вартості використаної у період з листопада 2011 року по липень 2012 року електричної енергії, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 10 706,18 грн. боргу за спожиту активну електроенергію та 519,36 грн. пені, разом 11 225, 54 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2012 року порушено провадження у справі № 7/067-12 та призначено розгляд справи на 13.09.2012 року.

До початку судового засідання 13.09.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»надійшло клопотання б/н від 13.09.2012 року (вх. № 14433) про залучення доказів до матеріалів справи.

У судове засідання 13.09.2012 року представник відповідача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 13.09.2012 року представників відповідача розгляд справи було відкладено на 27.09.2012 року.

До початку судового засідання 27.09.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»надійшло клопотання № 1473 від 26.09.2012 року (вх. № 15313) про залучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.09.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 27.09.2012 року представник відповідача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

Як роз'яснено в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 27.09.2012 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

30.11.2001 року між Державною акціонерною енергопостачальною компанією «Київобленерго», яка згідно Статуту в подальшому перейменована, а згодом реорганізована та наразі іменується як Публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго»(електропостачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрліснасіння», (споживач за договором, відповідач у справі) укладено договір № 526 на користування електричною енергією (далі - договір), відповідно до п. 1. якого електропостачальник зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити оплату за електричну енергію та виконувати інші умови, визначені цим договором.

Згідно п. 4.1. договору споживач зобов'язується своєчасно оплачувати поточну плату за електроенергію банківськими коштами, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами та умовами цього договору.

Відповідно п. 4.2. та п. 4.3. договору споживач зобов'язується для визначення величини використаної електроенергії знімати та надавати за установленою формою електропостачальнику показання розрахункових електролічильників та електролічильників субспоживачів за календарним графіком (додаток №4) за формою згідно додатку 9, а також забезпечити безперешкодний доступ у будь-який час доби працівників електропостачальника до систем та приладів обліку.

Пунктом 6 договору визначено, що розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами відповідно до тарифних груп та класів напруги кожного приєднання.

Щомісячно 15 числа згідно з додатком №4 до договору на користування електроенергією направляється представник споживача у відділ збуту Києво-Святошинського РЕМ за адресою: м.Вишневе, вул. Київська, 2б, для подання звіту про використану електроенергію за розрахунковий період (місяць), документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень (платіжних доручень) для поточної сплати електроенергії, що споживається в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів (плата за перевищення договірних величин). При цьому сума оплати за електроенергію визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є поточною оплатою (п. 6.1. договору).

Сторонами п. 6.2. погоджено, що оплата платіжних документів банківськими коштами здійснюється споживачем самостійно, в 10-ти денний термін після дати, зазначеної в платіжному документі.

При відсутності оплати за електроенергію, яка спожита за розрахунковий період (тобто після дати сальдових розрахунків за розрахунковий місяць по показниках розрахункових лічильників) обумовлений договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення боргу. Сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ (п. 6.3. договору).

Договір, відповідно до п. 13 договору, укладається на термін до 31.12.2001 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, або його перегляд.

Оскільки сторонами не надано суду доказів звернення одна до одної із заявами, передбаченими п. 13 договору, а також доказів його розірвання, господарський суд дійшов висновку, що укладений договір на користування електричною енергією № 526 від 30.11.2001 року автоматично продовжувався сторонами і є чинним на момент розгляду спору у суді.

Згідно підписаного сторонами 30.11.2001 року Графіку зняття показань лічильників та надання їх електропостачальнику (додаток №4 до договору) споживач знімає показання електролічильників о 24-00 год. 15 числа розрахункового період. Споживач зобов'язаний протягом 0,5 доби з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення електропостачальникові за встановленою формою. У випадку не передачі даних про споживану електроенергію в зазначений термін визначення використаної електроенергії здійснюється за середньодобовим споживанням за попередній період (п.п. 1-3 Додатку №4).

Господарським судом встановлено, що з метою визначення обсягу спожитої електричної енергії, відповідачу в присутності його уповноваженого представника був встановлений наступний розрахунковий прилад обліку: електролічильник типу ЦЭ 6803 В заводський № 3211795 з початковими показниками 111691 кВт/год, опломбованим пломбою типу свинець № 0302365. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи Актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку електроенергії на напрузі 380/220 В та передачі пломб на відповідальне збереження від 20.09.2004 року.

Як вбачається з пояснень позивача, викладених у позовній заяві, всупереч вимогам Правил користування електричної енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, а також умовам договору, відповідачем не подаються Звіти про використану електричну енергію. Доказів протилежного сторонами суду не надано.

З метою встановлення фактичних показників розрахункового приладу, уповноваженими представниками ПАТ «АЕС Київобленерго»здійснювалися обстеження розрахункового приладу обліку № 3211795, про що складались відповідні Акти контрольного огляду засобів обліку електричної енергії (копії наявні в матеріалах справи).

Так, представниками ПАТ «АЕС Київобленерго»було зафіксовано наступні показники: 08.11.2011 року -159400 кВт/год;

10.01.2012 року -164151 кВт/год;

10.02.2012 року -165151 кВт/год;

11.07.2012 року -167603 кВт/год.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом дії договору свої обов'язки за договором в частині постачання електричної енергії виконував належним чином. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Враховуючи зафіксовані фактичні показники розрахункового приладу обліку, позивачем було виставлено відповідачу до сплати наступні рахунки (копії наявні в матеріалах справи):

- Рахунок за активну електроенергію № 9673961760 за листопад 2011 року від 23.11.2011 року на суму 1 813,00 грн. з кінцевою датою оплати 30.11.2011 року;

- Рахунок за активну електроенергію № 9627854905 за грудень 2011 року від 23.12.2011 року на суму 1 813,00 грн. з кінцевою датою оплати 30.12.2011 року;

- Рахунок за активну електроенергію № 9675715735 за січень 2012 року від 23.01.2012 року на суму 6 845,18 грн. з кінцевою датою оплати 30.01.2012 року;

- Рахунок за активну електроенергію № 9773216222 за лютий 2012 року від 23.02.2012 року на суму 7 920,62 грн. з кінцевою датою оплати 01.03.2012 року;

- Рахунок за активну електроенергію № 9677592637 за березень 2012 року від 23.03.2012 року на суму 7 920,62 грн. з кінцевою датою оплати 30.03.2012 року;

- Рахунок за активну електроенергію № 9774631908 за квітень 2012 року від 20.04.2012 року на суму 7 920,62 грн. з кінцевою датою оплати 27.04.2012 року;

- Рахунок за активну електроенергію № 9005866604 за травень 2012 року від 23.05.2012 року на суму 7 920,62 грн. з кінцевою датою оплати 30.05.2012 року;

- Рахунок за активну електроенергію № 9006757364 за червень 2012 року від 21.06.2012 року на суму 7 920,62 грн. з кінцевою датою оплати 02.07.2012 року;

- Рахунок за активну електроенергію № 9007529697 за липень 2012 року від 11.07.2012 року на суму 10 706,18 грн. з кінцевою датою оплати 18.07.2012 року;

- Рахунок за активну електроенергію № 9056137640 за серпень 2012 року від 23.08.2012 року на суму 10 706,18 грн. з кінцевою датою оплати 31.08.2012 року;

- Рахунок за активну електроенергію № 9728997033 за вересень 2012 року від 21.09.2012 року на суму 10 706,18 грн. з кінцевою датою оплати 28.09.2012 року.

Проте, як встановлено судом, в порушення умов договору, відповідачем оплата вказаних рахунків не була здійснена. Доказів протилежного сторонами суду не надано.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії витягу з бази даних ПАТ «АЕС Київобленерго»остання оплата за використану електричну енергію відповідачем була здійснена 23.10.2011 року на загальну суму 1 160,15 грн.

Господарський суд бере до уваги, що сума кожного наступного рахунку за активну електроенергію складається з вартості спожитої у поточному періоді електроенергії та суми боргу за попередні періоди.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання, згідно вимог пунктів 4.1., 6.2 договору, не виконував, вищезазначені рахунки не оплачував.

Жодних доказів в порядку вимог ст. 33, 34 ГПК України, які б підтверджували оплату відповідачем спожитих послуг в порядку та обсязі, визначених умовами договору, сторонами надано не було.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що на момент розгляду спору у суді заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати спожитих послуг за електроенергію становить 10 706,18 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, відповідно до ст. 714 ЦК України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму використання відповідної мережі, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

При цьому, об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин суд дійшов до висновку, що в даному випадку має місце порушення відповідачем змісту зобов'язання передбаченого п. 4.1 договору, у відповідності до якого відповідач був зобов'язаний своєчасно оплачувати поточну плату за електроенергію банківськими коштами, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами та умовами цього договору.

З огляду на те, що відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та докази, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань щодо оплати спожитої електричної енергії, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 10 706,18 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 519,36 грн., нарахованої за прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за кожен окремий місяць в період з листопада 2011 року по липень 2012 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до п. 6.3. договору, при відсутності оплати за електроенергію, яка спожита за розрахунковий період (тобто після дати сальдових розрахунків за розрахунковий місяць по показниках розрахункових лічильників) обумовлений договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення боргу.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно заявлена позовна вимога щодо стягнення з позивача пені є правомірною та обґрунтованою.

Однак, як встановлено судом, позивачем невірно визначено початок періодів прострочення відповідача щодо виконання зобов'язань по оплаті спожитої електроенергії за кожним виставленим рахунком.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У зв'язку з невірним визначенням початку періодів, за які нараховуються пеня за кожен окремий місяць, розрахунок пені здійснений позивачем є невірним.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»розмір пені складає 501,83 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1813.00 01.12.2011 - 23.12.2011 23 7.7500 % 0.042 %* 17.71 1813.00 31.12.2011 - 23.01.2012 24 7.7500 % 0.042 %* 18.48 6845.18 31.01.2012 - 23.02.2012 24 7.7500 % 0.042 %* 69.57 7920.62 02.03.2012 - 23.03.2012 22 7.7500 % 0.042 %* 73.80 7920.62 31.03.2012 - 20.04.2012 21 7.5000 % 0.041 %* 68.17 7920.62 28.04.2012 - 23.05.2012 26 7.5000 % 0.041 %* 84.40 7920.62 31.05.2012 - 21.06.2012 22 7.5000 % 0.041 %* 71.42 7920.62 02.07.2012 - 11.07.2012 10 7.5000 % 0.041 %* 32.46 10706.18 18.07.2012 - 01.08.2012 15 7.5000 % 0.041 %* 65.82 Так, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 501,83 грн. В частині позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 17,53 грн. (519,36 грн. -501,83 грн.) пені суд відмовляє.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими, однак, у зв'язку з допущеними позивачем помилками при здійсненні розрахунку пені, позов підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 11 208,01 грн. , з яких 10 706,18 грн. основного боргу та 501,83 грн. пені. В іншій частині позову, а саме в стягненні 17,53 грн. пені, суд відмовляє.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрліснасіння».

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрліснасіння»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 29, код ЄДРПОУ 00993892) на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, б. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) 10 706 (десять тисяч сімсот шість) грн. 18 коп. основного боргу, 501 (п'ятсот одну) грн. 83 коп. пені та 1 609 (одну шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 02.10.2012 року