Рішення

від 12.09.2012 по справі 5011-14/10751-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/10751-2012 12.09.12

За позовом Приватного підприємства "Спаркмаркетинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛЕКС ТРЕЙД"

про стягнення 128 000,00 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Риженко О.С. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Спаркмаркетинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛЕКС ТРЕЙД" про стягнення 128 000,00 грн. безпідставно перерахованих коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.09.12 р.

Представник відповідача в судове засідання 12.09.12 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 12.09.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Спаркмаркетинг" (надалі - позивач) перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛЕКС ТРЕЙД" 25.05.12 р. грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. за платіжним дорученням № 1540 від 25.05.12 р.; 28.05.12 р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача ще 100 000,00 грн. за платіжним дорученням № 1547 від 28.05.12 р.

Як зазначає позивач, грошові кошти у загальному розмірі 128 000,00 грн. були перераховані на рахунок відповідача помилково, у зв'язку з чим 05.07.12 р. на адресу відповідача було направлено вимогу № 1439 про повернення коштів.

Вказана вимога була отримана відповідачем 16.07.12 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення, проте станом на час розгляду справи зазначені кошти позивачу не повернуто.

Відповідач жодних заперечень по суті заявлених вимог суду не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор мас право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 8 960,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.12 р. між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феміда»(виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги № 30/06/12, за яким виконавець зобов'язався надати юридичні послуги з питань, як стосуються діяльності підприємства (п. 1.1. Договору).

У пункті 2.6. Договору сторони визначили, що для виконання передбачених Договором зобов'язань виконавець призначає адвоката Грищенка Олександра Миколайовича.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що вартість послуг щодо надання правової допомоги включає 7 % від ціни позову.

У відповідності з пунктом 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи вартості економних транспортних послуг, вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; відомостей органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; а також враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів останнього, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір конкретного адвоката, який представлятиме його інтереси є його особистим правом; беручи до уваги ціну позову, тривалість розгляду і складність справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 8 960,00 грн. є неспіврозмірними та завищеними.

Співрозмірними, на думку суду, можуть бути витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

Оскільки надання послуг адвоката та їх оплата відповідно до умов договору № 30/06/12 підтверджується наявними у справі матеріалами, суд вважає за можливе відшкодувати позивачу витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн. за рахунок відповідача.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛЕКС ТРЕЙД" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, корп. 5; код ЄДРПОУ 33405736) на користь Приватного підприємства "Спаркмаркетинг" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 6-Б; код ЄДРПОУ 33230774) 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп. боргу, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.09.12 р.

Суддя С.М. Мельник