Рішення

від 24.07.2012 по справі 5021/978/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.12 Справа № 5021/978/12.

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА С», м. Суми

про стягнення 12 025 грн. 07 коп.

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

При секретарі судового засідання Лєпкової О.О.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 12 025 грн. 07 коп. заборгованості, з яких: 11 800 грн. 00 коп. основного боргу, відповідно до договору про міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом № 20/12, укладеного між сторонами 20.12.2011 року; 82 грн. 60 коп. інфляційних втрат; 142 грн. 57 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

В судове засідання позивач не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився.

Ухвала про порушення провадження у справі, яка була направлена відповідачеві, повернута поштовим відділенням зв'язку з відміткою „за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи те, що сторони про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, ухвалиа про відкладення розгляду справи направлялась за їх юридичними адресами, про причини нез'явлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Між позивачем та відповідачем 20.12.2011 р. був укладений договір на міжнародні перевезення вантажів автомобільним автотранспортом № 20/12, за умовами п. 1 якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) надає комплекс послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до умов даного договору.

Пунктом 2 даного договору зазначено, що загальна вартість перевезення, форма і термін розрахунків становлять 11 800 грн. 00 коп. (з урахуванням ПДВ).

Позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, доставивши товар у відповідний пункт призначення, що підтверджується СМR № 7604936 від 20.12.2011 р. (а.с. 11).

Крім цього, між позивачем та відповідачем був підписаний акт здачі-прийняття виконаних робіт, наданих послуг до договору № 20/12 від 20.12.2011 р. на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом від 27.12.2011 р., відповідно до якого позивач здійснив автоперевезення за маршрутом м. Суми (Україна) до м. Зеленодольськ, Татарстан, РФ, автомобілем марки «Газель», державний номер НОМЕР_1. Вартість послуги по перевезенню вантажу складає 11 800 грн. 00 коп. у т.ч. ПДВ 0%. (вказаний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками).

З позовної заяви вбачається, що відповідач розрахунки по договору з позивачем не провів, і на день подачі позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 11 800 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Жодних доказів належного виконання зобов'язань за договором № 20/12 від 20.12.2011 р. на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом (сплати 11 800 грн. 00 коп.) відповідачем всупереч вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України суду не було надано, враховуючи відкладення судом розгляду справи для надання відповідних документів.

В порядку позасудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію (вих. № 12) з вимогою погасити заборгованість за надані послуги, яку було отримано відповідачем згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 30.01.2012 р. (а.с. 14).

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 910 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 11 800 грн. 00 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору на міжнародні перевезення вантажів автомобільним автотранспортом № 20/12 від 20.12.2011 р. позивач відповідно до поданого ним розрахунку (а.с. 15) просить стягнути з відповідача 82 грн. 60 коп. інфляційних збитків за період з 04.01 2012 р. по 29.05.2012 р. та 142 грн. 57 коп. 3% річних за період з 04.01.2012 р. по 29.05.2012 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків і 3% річних є обґрунтованими. Однак, враховуючи неправильне визначення позивачем періоду їх нарахування та відповідно стягуваних сум, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені положення законодавства та те, що претензія із вимогою сплати боргу отримана відповідачем 30.01.2012 р. (а.с. 14), інфляційні витрати та 3 % річних повинні нараховуватись починаючи з 07.02.2012 р., а не з 04.01.2012 р., як зазначено у наданому позивачем розрахунку (а.с. 15).

Розмір інфляційних втрат за період з 07.02.2012 р. по 29.05.2012 р. становить 23 грн. 60 коп. (середній індекс інфляції за період - 1,002).

Сума 3 % річних за період з 07.02.2012 р. по 29.05.2012 р. складає 109 грн. 59 коп.

Зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4 ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 909 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА С» (40022, м. Суми, вул. Троїцька, 1, ЄДРПОУ 36333738) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1; ід. номер НОМЕР_2) 11 800 грн. 00 коп. основного боргу, 23 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 109 грн. 59 коп. 3% річних, 1 609 грн. 50 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА