Рішення

від 24.09.2012 по справі 5017/2197/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2012 р.Справа № 5017/2197/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Максименко О.О. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

до відповідача: Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР"

про стягнення 111035,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач -Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР", в якій, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 115603,58 грн., з яких: 107957,21 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 6379,28 грн. - пеня, 1267,09 грн. - 3% річних та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між КП "Теплопостачання міста Одеси" та БФ "Дитяче село "АСТР" договір на постачання теплової енергії №2085 від 01.11.2006р., згідно якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим, відповідач за фактично спожиту теплову енергію у період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року включно, у повному обсязі не розрахувався, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2012р. суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом порушено провадження по справі №5017/2197/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

У судовому засіданні від 24.09.2012 року, представник позивача надав до суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог (вх. ГСОО № 29207/2012 від 24.09.2012р.), з огляду на здійснену 04.09.2012р. відповідачем проплату у розмірі 4567,93 грн. та, згідно якої, просить суд стягнути з БФ "Дитяче село "АСТР" суму заборгованості за теплову енергію у розмірі 103389,28 грн., пеню у розмірі 6379,28 грн., 3% річних у розмірі 1267,09 грн., а також судовий збір. При цьому, у даному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги в редакції заяви вх. ГСОО №29207/2012 від 24.09.2012 року підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судових відправлень. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року за № 101-V шляхом злиття КП "Одестеплокомуненерго" та КП "Одесатеплоенерго".

Згідно п. 2.1.1. статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією.

При цьому, розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування", є компетенцією виконавчого комітету Одеської міської ради, а з 01.01.2011 року за Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2011 року № 133 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП "Теплопостачання міста Одеси".

01 листопада 2006 року між КП "Теплопостачання міста Одеси" (надалі -теплопостачальна організація) та БФ "Дитяче село "АСТР" (надалі - споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 2085, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язався оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.

Згідно п. 2.1 договору, теплова енергія постачається споживачу на будівлі по Фонтанській дорозі, 25 на опалювання та гаряче водопостачання в обсягах згідно додатку 1 до цього договору.

Положеннями п. 3.2. договору встановлено обов'язок споживача додержуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення (п.п. 3.2.1 договору); виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором (п.п. 3.2.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.

Умовами п. 5.2 договору визначено, що межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін: все внутрішнє теплове обладнання від зовнішньої стіни будівель перебуває на балансі споживача.

Згідно умов п. 5.3 договору, кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом:

- на опалення -згідно теплового навантаження будівель з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання споживача в розрахунковий період;

- на гаряче водопостачання кількість теплової енергії визначається як добуток добового споживання, зазначеного в договорі на кількість діб у звітному періоді.

Положеннями п. 6.1 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал., діючому на момент укладення договору.

Умовами п. 6.2 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.4 договору визначено, що кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Згідно до умов п. 10.1 цей договір набуває чинності з дні його підписання та діє до 31.12.2007 року.

Умовами п. 10.4 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін.

Оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, договір є діючим.

Відповідно до умов додатку 1 до договору № 2085 від 01.11.2006р. (а.с. 18) сторони дійшли згоди, що орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифу 179,12 грн., діючого на момент укладення договору, становить 30975,06 грн. (у т.ч. ПДВ).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем було відпущено, а БФ "Дитяче село "АСТР" фактично отримано теплову енергію за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року включно загальною вартістю 107957,21 грн., зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи відомостями про відпуск тепла котельними за відповідний період.

Згідно наданого позивачем розрахунку за відпущення теплової енергії на об'єкт відповідача: м. Одеса, Фонтанська дорога, 25 (а.с. 8-10), в порушення вимог зазначеного договору, БФ "Дитяче село "АСТР" вартість спожитої теплової енергії не сплатило, в зв'язку з чим, станом на момент звернення з позовом у відповідача рахується заборгованість за спожиту теплову енергію протягом періоду з жовтня 2011 року по квітень 2012 року включно, у розмірі 107957,21 грн.

Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, згідно виписки банку выд 05.09.2012 року, БФ "Дитяче село "АСТР", в порушення умов договору №2085 від 01.11.2006р. за фактично спожиту теплову енергію у спірний період розрахувалось частково, сплативши лише грошові кошти у розмірі 4567,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 2085 від 01.11.2006р., пені та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Законом України "Про теплопостачання" визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових.

Таким чином, тариф на теплову енергію, який встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. При цьому тариф на послугу для кінцевого споживача Комісією не встановлюється.

Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Отже, регулювання тарифів саме на комунальні послуги для кінцевих споживачів, згідно діючого законодавства, відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Як встановлено матеріалами справи, заборгованість відповідача за надані послуги теплопостачання за період з 01.10.2011 року по 01.05.2012 року становить 103389,28 грн., яка визначена на підставі тарифів, встановлених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2011 року № 133 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП "Теплопостачання міста Одеси".

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із вищезазначених обставин справи вбачається, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії №6109 від 01.10.2007р., а саме прострочив строки сплати за фактично спожиту теплову енергію.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед КП "Теплопостачання міста Одеси" та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги КП "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії №2085 від 01.11.2006р. у розмірі 103389,28 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.7 договору, в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання споживач зобов'язаний сплатити теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту коли грошове зобов'язання мало бути виконане.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 6379,28 грн. нарахованої за порушення термінів сплати вартості спожитої теплової енергії з жовтня 2011 року по квітень 2012 року, відповідно до умов п.6.7 договору №2085 від 01.11.2006р. та 3% річних у розмірі 1267,09 грн. за відповідний період, вваж є його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог КП "Теплопостачання міста Одеси" та стягнення з відповідача заборгованості за фактично спожиту теплову енергію у період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року включно у розмірі 103389,28 грн., пені у розмірі 6379,28 грн., 3% річних у розмірі 1267,09 грн.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та часткова сплата суми основної заборгованості відбулась після порушення провадження у справі, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 2312,07 грн. покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР" (65058, м. Одеса, Фонтанська дорога, 25, код ЄДРПОУ 13924154) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (юридична адреса: 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, адреса для кореспонденції: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, 27, код ЄДРПОУ 34674102) 103389/сто три тисячі триста вісімдесят дев'ять/грн. 28 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 6379/шість тисяч триста сімдесят дев'ять/грн. 28 коп. пені, 1267/одна тисяча двісті шістдесят сім/грн. 09 коп. 3% річних та 2312/дві тисячі триста дванадцять/грн. 07 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01.10.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.