Рішення

від 25.09.2012 по справі 17/5025/673/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2012 р.Справа № 17/5025/673/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

головуючий суддя Димбовський В.В., суддя Олійник Ю.П., суддя Розізнана І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом спільного українсько-таджицького підприємства „Українська бавовняна компанія" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк

до 1) приватного підприємства „Поділля-Авто", м. Хмельницький

2) товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранс-Альянс", м. Золотоноша, Черкаської області

3) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Золотоноша, Черкаської області

про стягнення солідарно 628 057,81 грн. збитків

За участю представників сторін:

від позивача: Пасічник О.О. -за довіреністю №4/6 від 15.06.2012р.

від відповідача - ПП „Поділля-Авто": Кащенко В.В. -за довіреністю від 31.07.2012р.

від відповідачів -ТОВ „Автотранс-Альянс" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1: не з'явилися

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення солідарно з експедитора, перевізника та водія 628 057,81 грн. збитків, завданих пошкодженням вантажу внаслідок пожежі, яка сталася під час його транспортування за маршрутом: Республіка Таджикістан, Согдійська область, Матчинський район, Джамоат Такелі, Масив Гулістон -м. Луцьк, Україна -м. Херсон, Україна. В обгрунтування позовних вимог посилався на договір №1/04 на транспортне обслуговування від 28.04.2011р., заявку №1 до даного договору, акт виконаних робіт, рахунок-фактуру, договір №10 перевезення вантажу від 03.02.2011р., договір оренди автомобіля і напівпричепа від 13.12.2010р., акт про пожежу від 04.06.2011р., технічний висновок №65/В-2011 від 29.12.2011р.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач - приватне підприємство „Поділля-Авто", м. Хмельницький -заперечуючи проти позову, вважає, що не може нести відповідальність за втрату вантажу, посилаючись на ті обставини, що він доставив вантаж позивача з місця завантаження до місця розвантаження та вручив вантаж вантажоотримувачу, вказаному в CMR, і, відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання за договором №1/04 на транспортне обслуговування від 28.04.2011р. припинилося. Обгрунтовуючи свою позицію, посилається на заявку №1 до договору та міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №0171974 від 12.05.2011р., відповідно до якої, на думку відповідача, перевезення вантажу здійснювалось лише до м. Луцьк, а не до м. Херсон, як зазначив позивач. Посилаючись на графу 24 вказаної вище CMR, зазначає, що вантаж без зауважень було одержано представником позивача. Стверджує, що жодних цивільно-правових зобов'язань по доставці вантажу позивача з м. Луцьк у м. Херсон відповідач на себе не приймав. Припускає, що можливо таке перевезення здійснювалось самостійно позивачем за домовленістю з іншими відповідачами по справі та із залученням належного останнім автомобільного транспорту.

У судовому засіданні пердставник відповідача - приватного підприємства „Поділля-Авто" -підтримав подані раніше заперечення та наполягав на відмові в позові.

У запереченні на відзив позивач вказує, що твердження відповідача -ПП „Поділля-Авто" - стосовно виконання зобов'язань по доставці вантажу за договором №1/04 від 28.04.2011р. є неправдивим, таким, що перекручує дійсні факти з метою уникнення відповідальності. Звертає увагу суду на те, що даний договір містить лише загальні умови перевезень, а конкретне перевезення визначається в заявці, яка є невід'ємною частиною договору. Зазначає, що заявка №1 до договору була погоджена та підписана уповноваженими представниками сторін за допомогою Інтернету - через Е-МАІЛ, в якій зазначено маршрут: Республіка Таджикістан, Согдійська область, Матчинський район, Джамоат Такелі, Масив Гулістон -м. Луцьк, Україна -м. Херсон, Україна. Вказує, що на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної вантаж перевізником був доставлений за маршрутом - Республіка Таджикистан, Согдійська область, Матчинський район, Джамоат Такелі, Масив Гулістон -м. Луцьк, Україна. В місті Луцьку, за місцем акредитації СП „Українська бавовняна компанія" у формі ТОВ на митниці товар був розмитнений, міжнародна товарно-транспортна накладна закрита Ягодинською митницею. Стверджує, що представник перевізника ОСОБА_1 повіз товар далі до кінцевого маршруту -м. Херсон - на підставі товарно-транспортної накладної №1 від 03.06.2011р. Звертає увагу, що позивач провів попередню оплату послуг відповідача в сумі 22 500,00 грн. згідно заявки №1. В свою чергу, відповідач - ПП „Поділля-Авто" -отримавши кошти, надав позивачу акт виконаних робіт, в якому зазначено про те, що ним виконано роботи -міжнародні транспортно-експедиційні послуги по маршруту Україна (м. Луцьк, м. Херсон) -Таджикістан, Согдійська область, Джамоат Такелі).

Відповідачі - ТОВ „Автотранс-Альянс" та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - своїми процесуальними правами не скористалися, зокрема, відзив на позов не подали, позовні вимоги по суті не оспорили, в судове засідання не з'явилися, поважні причини неявки не сповістили, хоча повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Адреси зазначених відповідачів та їх правовий статус підтверджені спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на адреси, зазначені в ЄДР, які співпадають з адресами, зазначеними в позовній заяві, відповідачам направлялися ухвали суду. Між тим, ухвали повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою „за закінченням терміну зберігання". Відповідно до абзацу 3 п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідачів - ТОВ „Автотранс-Альянс" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ними відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Тому, суд вважає за можливе згідно з ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, оцінивши подані по справі документи, вважає їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

28.04.2011р. між спільним українсько-таджицьким підприємством „Українська бавовняна компанія" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк (замовник) та приватним підприємством „Поділля-Авто", м. Хмельницький (експедитор) укладено договір №1/04 на транспортне обслуговування, відповідно до умов якого експедитор, діючи у межах даного договору, за дорученням та за рахунок засобів замовника, надає послуги з організації перевезення в міжнародних сполученнях (п. 1.1.).

Згідно п. 1.2. даний договір є загальним. Організація перевезення вантажу замовника здійснюється у відповідності з умовами (необхідні транспортні документи, строк подачі транспортного засобу до завантаження, строк поставки вантажу, вантажопідйомність транспортного засобу, вартість перевезення, норматив на завантажувально-розвантажувальні роботи та митне оформлення), які зазначені замовником в письмовій заявці, що погоджується та підписується сторонами та є невід'ємною частиною даного договору. Заявка, погоджена сторонами шляхом засобів факсимільного зв'язку, за юридичною силою прирівнюється до оригіналу.

У розділі 2 договору сторонами визначено обов'язки експедитора, зокрема, згідно п. 2.8. передбачено відповідальність експедитора за збереження, цілісність та своєчасність доставки вантажу з моменту передачі вантажу для перевезення за міжнародною транспортною накладною (CMR) до моменту вручення його вантажоотримувачу, зазначеному в CMR. При залученні третіх осіб до виконання договору, перевізник відповідає за їхні дії, як за свої власні.

Згідно п.п. 5.1., 8.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть взаємну відповідальність, встановлену договором, а у випадках, які не врегульовані договором, - законодавством України та Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. У питаннях, не врегульованих договором, сторони керуються законодавством України та Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Пунктами 8.2., 8.3. договору сторонами було передбачено, що всі зміни та доповнення до цього договору вносяться уповноваженими особами в письмовому вигляді, завіряються підписами, після чого стають невід'ємною частиною договору. Всі доповнення, узгоджені сторонами, є невід'ємною частиною договору. Обмін інформацією сторони здійснюється шляхом телеграфа, телекса, електронної пошти, апарату факсимільного зв'язку. Факсимільні копії документів, пов'язаних із цим договором, мають юридичну силу до моменту заміни їх оригіналами.

Для перевезення вантажу приватне підприємство „Поділля-Авто" залучило перевізника - товариство з обмеженою відповідальністю „Автотранс-Альянс", уклавши з ним договір №10 перевезення вантажу від 03.02.2011р.

Відповідно до розділу 1 договору перевезення вантажу перевізник зобов'язався доставити доручений йому експедитором вантаж в пункт призначення та віддати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а експедитор зобов'язався оплатити за перевезення у відповідності з умовами даного договору. Конкретні умови кожного окремо взятого перевезення обумовлюються в заявці -додатку до договору, яка є його невід'ємною частиною.

В розділі 2 зазначеного договору сторони передбачили умови організації перевезень, зокрема, згідно п. 2.3., перевізник має право залучати третіх осіб для виконання заявок експедитора. Залучення інших перевізників здійснюється у випадку, коли перевізник не має можливості здійснити перевезення власним автотранспортом. Перевізник від свого імені укладає договори з такими перевізниками та оплачує їх послуги коштами, які надійшли від експедитора.

В розділі 6 договору сторони передбачили відповідальність сторін, зокрема, згідно п. 6.9. за втрату, повну або часткову втрату, пошкодження вантажу, погіршення якості, а також втрату товарного вигляду, перевізник зобов'язується відшкодувати збитки експедитору.

Згідно контракту №ОТ-/01/11 від 14.04.2011р. спільне українсько-таджицьке підприємство „Українська бавовняна компанія" придбало у закритого акціонерного товариства „Олім Текстайл", Республіка Таджикістан, 100% бавовняну пряжу сурової кардної кільцепрядної №34, за ціною 6 доларів США за 1 кг.

Відповідно до упаковочного листа від 12.05.2011р. та рахунку-фактури №001 від 14.04.2011р. до контракту №ОТ/01/11 від 14.04.2011р. ЗАТ „Олім Текстайл" завантажило пряжу в кількості 18 000 кг (вагою нетто), 19 325 кг (вагою брутто).

У матеріалах справи наявні 2 копії заявки №1 до договору №1/04 на транспортне обслуговування від 28.04.2011р. на перевезення 100% бавовняної пряжі сурової кардної кільцепрядної №34, вагою 18 000 кг, автомобілем РЕНО держ. номер тягача СА 1574 АТ, держ. номер причепу СА 4529 ХТ.

У заявці, яка надана позивачем, маршрутом перевезення вантажу визначено Республіка Таджикістан, Согдійська область, Матчинський район, Джамоат Такелі, Масив Гулістон -м. Луцьк, Україна -м. Херсон, Україна; місце розвантаження здійснюється за адресою: Україна, м. Херсон, пл. 50-утворення СССР, ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат".

У заявці, яка надана відповідачем -ПП „Поділля-Авто" - маршрутом перевезення зазначено - Республіка Таджикістан, Согдійська область, Матчинський район, Джамоат Такелі, Масив Гулістон -м. Луцьк, Україна; місце розвантаження Україна, митний пост „Луцьк" Ягодинської митниці -Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, 4.

Сторони в заявках обумовили, що виконавець несе відповідальність за збереженість вантажу при транспортуванні з моменту отримання його для перевезення, а також зобов'язаний звірити фактичну кількість та якість вантажу із записом у супровідних документах (CMR). Вартість послуг в заявці визначено в сумі 45 000,00 грн., з яких 22 500,00 грн. оплачуються до 29.04.2011р., 22 500,00 грн. -на протязі трьох днів з моменту доставки вантажу за адресою розвантаження.

Відповідачем - ПП „Поділля-Авто" позивачу було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000059 від 29.04.2011р. на оплату послуг в розмірі 45 000,00 грн. за міжнародні транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Республіка Таджикістан (Согдійська область, Джамоат Такелі) - Україна (м. Луцьк, м. Херсон).

Як вбачається з платіжного доручення №3 від 28.04.2011р. позивач сплатив відповідачу - приватному підприємству „Поділля-Авто" - 22 500,00 грн. передоплати згідно заявки.

04.06.2011р. позивачем та відповідачем -ПП „Поділля-Авто" - підписаний акт виконаних робіт №154/1, відповідно до якого сторони погодили, що приватне підприємство „Поділля-Авто" виконувало міжнародні транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Таджикістан (Согдійська область, Джамоат Такелі) -Україна (м. Луцьк, м. Херсон) згідно заявки-договора та зазначено їх вартість.

Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною А №0171974 вантаж - 100% бавовняної пряжі сурова кардна кільце прядна №34, за вагою брутто 19 325 кг -було завантажено в Республіці Таджикистан, Матчинський район, Джамоат Такелі, Масив Гулістон.

Відповідно до вантажно-митної декларації №20507001/2011/009772 31.05.2011р. 100% бавовняної пряжі в кількості 19 325 кг (за вагою брутто) та 18 000 кг (за вагою нетто) було розмитнено. Сума податку на додану вартість при розмитненні визначена в розмірі 175 166,30 грн. та була проплочена позивачем, про що свідчить платіжне доручення №12 від 30.05.2011р.

Перевезення вантажу здійснювалось автомобілем РЕНО держ. номер НОМЕР_1, держ. номер причепу НОМЕР_2, на підставі договору оренди автомобіля і напівпричепа від 13.12.2010р., укладеного між ТОВ „Автотранс-Альянс" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар). У відповідності до умов вказаного договору орендодавець передав, а орендар взяв у тимчасове користування а/м Рено-Магнум 2001р., червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 і напівпричіп КОГЕЛЬ державний номер НОМЕР_2 Метою оренди визначено вантажні перевезення з правом виїзду за кордон.

З наявного в матеріалах справи акту про пожежу від 04.06.2011р. вбачається, що 04.06.2011р. в с. Мигія (76 км траси Р-06) Первомайського району Миколаївської області сталася пожежа напівпричепа KOGEL SN24, державний номер НОМЕР_2, автомобіля РЕНО, державний номер НОМЕР_1.

Зокрема, як зазначено в акті, пожежею знищено бавовняну пряжу, напівпричеп KOGEL SN24, державний номер НОМЕР_2 Ймовірною причиною пожежі визначено технічну несправність гальмівної системи напівпричепа KOGEL SN24.

В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.04.2012р., винесеної старшим інспектором Первомайського РВ УДІТБ у Миколаївській області, капітаном служби цивільного захисту Іщенко М.С. за результатами розгляду матеріалів справи по факту пожежі, яка виникла в напівпричепі KOGEL SN24, державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ „Автотранс-Альянс", водій ОСОБА_1, зазначено, що згідно технічного висновку №65/В-2011 щодо дослідження пожежі Дослідно-випробувальної лабораторії при Управління Держтехногенбезпеки у Миколаївській області від 29.12.2011р. ймовірною причиною пожежі може бути несправність системи гальмування, що призвело до займання системи гальмування або колеса.

Як вже зазначалося, згідно акту виконаних робіт №154/1 від 04.06.2011р. сторони погодили, що приватне підприємство „Поділля-Авто" виконувало міжнародні транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Таджикістан (Согдійська область, Джамоат Такелі) -Україна (м. Луцьк, м. Херсон) згідно заявки-договора та зазначено їх вартість.

З метою визначення ринкової вартості 100% бавовняної пряжі сурова кардна кільцепрядна №34 для визначення матеріального збитку 04.06.2011р. експертом Первомайської судової експертизи Браславець Л.О. проведено експертне дослідження.

З наявного в матеріалах справи висновку експерта вбачається, що ринкова вартість 100% бавовняної пряжі визначено в сумі 875 831,50 грн. У висновку зазначено, що 100% бавовняна пряжа сурова кардна кільце прядна №34 пошкоджена полум'ям. Всього в напівпричепі знаходилось 30 упако вок 100% бавовняної пряжи сурова кардна кіль цепрядна №34. Згоріло 16 упаковок. Пошкоджені полум'ям, димом і водою (на півпричіп гасили пожежники), внаслідок цього 14 упаковок бавовняної пряжі втратили товарний вигляд. Пошкодження бавов няної пряжі такі, а саме: зміна кольору, розплав лені пластмасові упаковки, в яких знаходилась пряжа. Внаслідок цього бавовняна пряжа втра тила товарний вигляд. Для подальшого використання на підприємстві, яке виготовляє бавовняну продукцію, бавовняна пряжа не придатна.

05.06.2011р. відкритим акціонерним товариством „Херсонський бавовняний комбінат" складено акт про те, що під час приймання бавовняної пряжі від спільного українсько-таджицького підприємства „Українська бавовняна компанія" фактичною вагою брутто 10291,4 кг виявлено, що вся пряжа задимлена, має пошкодження первинної упаковки, в тому числі частина пряжі в кількості 336,6 кг має сліди горіння та істотні пошкодження. Пряжа прийнята на відповідальне зберігання. Також, в акті зазначено, що комісія в подальшому вважає за необхідне провести приймання пряжі по якості шляхом проведення лабораторних випробувань у присутності поклажодавця.

Згідно акту №1 від 15.06.2011р. оцінки якості пряжі, складеного відкритим акціонерним товариством „Херсонський бавовняний комбінат". зазначено, що всього доставлено пряжі 10291,4 кг, з яких готової до переробки -7867,4 кг.

З наявної в матеріалах справи бухгалтерської довідки позивача №74/01-7 від 23.07.2012р. вбачається, що збитки, які, як він вважає, повинні відшкодувати відповідачі, складають 628 057,81 грн.

24.11.2011р. позивачем надіслано на адресу відповідача - приватного підприємства „Поділля-Авто" -претензію з вимогою відшкодувати завдані збитки, про що свідчать фіскальний чек №0618 від 24.11.2011р. та поштовий опис вкладення у цінний лист. Однак, претензія залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки, збитки в добровільному порядку не були відшкодовані, позивач, з посиланням на ст. 540, 541 ЦК України, звернувся з позовом до суду про солідарне стягнення з експедитора, перевізника та водія вказаних збитків.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зокрема, згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 ГК України також унормовано, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси іншої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно положень ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до ст. 316 ГК України та ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Правовідносини між позивачем та відповідачем - приватним підприємством „Поділля-Авто" - виникли на підставі договору №1/04 на транспортне обслуговування від 28.04.2011р., за умовами якого сторони домовились про надання відповідачем позивачу послуг з організації перевезення в міжнародних сполученнях.

Укладаючи даний договір, сторони передбачили (п. 1.2), що він є загальним, а погодження умов організації конкретного перевезення вантажу здійснюється шляхом оформлення заявки, яка підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору. При цьому, заявка, погоджена сторонами шляхом засобів факсимільного зв'язку, за юридичною силою прирівнюється до оригіналу.

Сукупний аналіз наведеного вказує на те, що укладаючи договір, сторони передбачили можливість додаткового погодження в майбутньому його умов, в залежності від необхідності організації перевезення конкретного виду вантажу, шляхом оформлення певної заявки.

Уклавши зазначений вище договір, його сторони також дійшли згоди (п. 2.8.) стосовно відповідальності експедитора за збереження, цілісність та своєчасність доставки вантажу.

У матеріалах справи наявні дві заявки №1 до договору №1/04 на транспортне обслуговування від 28.04.2011р. Із заявки, яка надана позивачем, випливає, що маршрутом перевезення вантажу визначено Республіка Таджикістан, Согдійська область, Матчинський район, Джамоат Такелі, Масив Гулістон -м. Луцьк, Україна -м. Херсон, Україна.

Позивач стверджує, що вантаж, який перевозився за даним маршрутом не було доставлено до місця розвантаження -м. Херсон - внаслідок пожежі, яка сталася під час його транспортування з м. Луцьк до м. Херсон.

Між тим, в копії заявки, яка надана відповідачем, маршрутом перевезення зазначено - Республіка Таджикістан, Согдійська область, Матчинський район, Джамоат Такелі, Масив Гулістон - м. Луцьк, Україна, і, відповідно, відповідач стверджує, що вантаж, згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною А №0171974, доставлено за місцем призначення -м. Луцьк.

Матеріали справи свідчать, що в акті виконаних робіт №154/1 від 04.06.2011р., підписаного та скріпленого печатками сторін, маршрут, за яким ПП „Поділля-Авто" надає міжнародні транспортно-експедиційні послуги, визначено Таджикістан (Согдійська область, Джамоат Такелі) -Україна (м. Луцьк, м. Херсон) згідно заявки-договора.

Судом також враховується, що в рахунку -фактурі №СФ-0000059 від 29.04.2011р., який було виставлено відповідачем - приватним підприємством „Поділля-Авто" позивачу, також зазначено маршрут Республіка Таджикістан (Согдійська область, Джамоат Такелі) -Україна (м. Луцьк, м. Херсон) згідно заявки-договора.

Отже, акт виконаних робіт та рахунок-фактура підтверджує, що перевезення вантажу здійснювалось за маршрутом Республіка Таджикістан (Джамоат Такелі) -Україна (м. Луцьк, м. Херсон). Відповідно судом приймається до уваги заявка, надана позивачем.

Таким чином, вказаними вище документами сторонами було конкретизовано маршрут організації перевезення вантажу, чим фактично внесено зміни до договору від 28.04.2011р., зокрема, в п. 2.8. в частині настання відповідальності відповідача за збереження вантажу під час здійснення його перевезення.

Статтею 934 Цивільного кодексу України визначено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього кодексу .

Частиною 1 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Матеріали справи свідчать, що під час здійснення перевезення вантажу з м.Луцьк до м. Херсон внаслідок пожежі в напівпричепі автомобіля частину вантажу було пошкоджено та знищено. Як зазначено в акті про пожежу, ймовірною причиною пожежі визначено технічну несправність гальмівної системи напівпричепа. Також, в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи відображено, що згідно технічного висновку встановлено, що ймовірною причиною пожежі може бути несправність системи гальмування, що призвело до займання системи гальмування або колеса.

Факт пошкодженого та непридатного для використання товару підтверджується експертним висновком.

Розмір збитків, заявлених позивачем до стягнення, визначений з розрахунку вартості пошкодженого та знищеного товару придбаного позивачем за контрактом №ОТ-/01/11 від 14.04.2011р., що підтверджується актом №1 від 05.06.2011р. та актом №1 оцінки якості пряжі від 15.06.2011р.

До загальної суми збитків позивачем, відповідно до положень п. 4 ст. 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, було також включено суму податку на додану вартість, яка була сплачена позивачем при розмитненні імпортованого товару згідно з вантажно-митною декларацією та суму оплати за перевезення вантажу.

Оскільки, відповідач - приватне підприємство „Поділля-Авто" - не довів належним чином, всупереч ст. 33 ГПК України, відсутність своєї вини у пошкодженні та знищенні товару під час його перевезення, збитки, завдані позивачу, підлягають відшкодуванню.

Однак, вимоги про солідарне стягнення суми збитків також із товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранс-Альянс", м. Золотоноша, Черкаської області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Золотоноша, Черкаської області задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 932 ЦК України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії (ч. 3 ст. 14 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність").

За договором на транспортне обслуговування (п. 2.8.) експедитор взяв на себе відповідальність за збереження вантажу та зобов'язався при залученні третіх осіб до виконання договору, відповідати за їхні дії, як за свої власні.

За таких обставин, експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу, тому збитки, завдані позивачу внаслідок неналежного виконання обов'язку щодо перевезення вантажу, підлягають стягненню саме з приватного підприємства „Поділля-Авто".

З огляду на викладене вище, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з приватного підприємства „Поділля-Авто", м. Хмельницький збитків в розмірі 628 057,81 грн.

У решті позовних вимог належить відмовити. При цьому судом враховується також, що згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом. Між тим, ні договором, ні законом не встановлено солідарного обов'язку відповідачів.

Крім того, позивач просить стягнути збитки, однак з ТОВ „Автотранс-Альянс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у нього договірні правовідносини відсутні, що унеможливлює стягнення збитків і не позбавляє права позивача звернення до останніх за стягненням позадоговірної шкоди, що передбачено ст. 1166 ЦК України, за наявності підстав, визначених законодавством.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на приватне підприємство „Поділля-Авто", м. Хмельницький.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИ Р І Ш И В:

Позов спільного українсько-таджицького підприємства „Українська бавовняна компанія" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк до приватного підприємства „Поділля-Авто", м. Хмельницький, товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранс-Альянс", м. Золотоноша, Черкаської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Золотоноша, Черкаської області про стягнення солідарно 628 057,81 грн. збитків задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Поділля-Авто" (м. Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 6, кв. 126; код 36326076) на користь спільного українсько-таджицького підприємства „Українська бавовняна компанія" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Луцьк, вул. Карбишева, 2; код 32144412) 628 057,81 грн. (шістсот двадцять вісім тисяч п'ятдесят сім гривень 81 коп.) збитків, 12 561,16 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят одну гривню 16 коп.) -витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 28 вересня 2012 року.

Головуючий суддя В.В. Димбовський

Суддя Ю.П. Олійник

Суддя І.В. Розізнана

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу - приватному підприємству „Поділля-Авто" (рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: м. Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 6, кв. 126),

4 - відповідачу -товариству з обмеженою відповідальністю „Автотранс-Альянс" (рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Низова, 75),

5 - відповідачу -фізичній особі-підприємцю Собченко Віталію Анатолійовичу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1