Рішення

від 18.12.2008 по справі 8827-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8827-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2008Справа №2-15/8827-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Інвест-Груп» (95018, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Салгирна, 18, ідентифікаційний код 35458601)

До відповідачів 1) Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630)

2) Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Толстого, 15)

3) Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11, ідентифікаційний код 03347537)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача   Фірма «ТЕС» (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Героїв Аджимушкая, 5, к. 11, ідентифікаційний код 16512506)

Про визнання права власності та спонукання зареєструвати право власності на нерухоме майно

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

п р е д с т а в н и к и:

Від позивача – Чукаткіна Т.В., довіреність б/н від 08.08.2008 р., у справі

Від відповідачів – не з'явилися

Третя особа – Дугінов Д.А., довіреність б/н від 10.12.2008 р., у справі

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал-Інвест-Груп» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольської міської ради, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Кримського республіканського підприємства  «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання за позивачем права власності на розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 259, на земельній ділянці площею 1,2 га в районі ГБК «Автолюбитель» новозбудоване нерухоме майно:  контрольно-перепускний пункт № 1 комплексу автосервісу, що складається в літері «А» з приміщення № 1 площею 14,0 кв.м, загальною площею 14,0 кв.м в цілому; контрольно-перепускний пункт № 2 комплексу автосервісу, що складається в літері «Б» з приміщення № 1 площею 13,8 кв.м, загальною площею 13,8 кв.м, в цілому. Крім того, позивач просить суд зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати за позивачем право приватної власності на вищезазначене майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал-Інвест-Груп», що діяло в рамках договору про спільну діяльність із третьою особою  Фірмою «ТЕС» від 11.12.2007 р., підрядним способом були збудовані об'єкти нерухомого майна, які, згідно з положенням статті 376 Цивільного кодексу України, є самочинним будівництвом, у зв'язку з чим позивач, керуючись частиною 3 статті 376 Цивільного кодексу України, просить суд визнати за ним право власності на збудовані об'єкти та зобов'язати СМБРТІ здійснити відповідну реєстрацію.

Відповідачі явку представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, вимоги суду не виконали, відзиву на позов не надали, про час та місце судового засідання були поінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

05.09.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання від Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», згідно якого останнє просить суд розглянути справу без участі їх представника за наявними у справі матеріалами згідно до вимог чинного законодавства.

Аналогічне клопотання надійшло до господарського суду АР Крим 08.09.2008 р.

Вказані клопотання судом задоволені.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.09.2008 р.  провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням по справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

04.12.2008 р. до канцелярії суду надійшов висновок експерта № 2533 від 03.12.2008 р., у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2008 р. провадження у справі було поновлено.

Представник третьої особи на стороні позивача у судовому засіданні письмових пояснень по суті позовних вимог не надав, проти позовних вимог не заперечував.

Крім  того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

З огляду на те, що слухання справи відкладалося неодноразово, відповідачі не скористалися своїм правом надати суду відзив на позовну заяву, письмові пояснення на висновок судового експерта, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

За такими обставинами, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -  

В С Т А Н О В И В :

11 грудня 2007 р. між ТОВ «Капітал-Інвест-Груп» та Фірмою «ТЕС» було укладено Договір простого товариства про спільну діяльність (надалі Договір простого товариства), який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В. 11 грудня 2007 р., № по реєстру 1-3010. (а.с. 90-92)

Згідно пункту 1.1. якого учасники договору зобов'язалися спільними зусиллями на основі пайових матеріальних, фінансових і трудових внесків спільно діяти без створення юридичної особи з метою будівництва комплексу автосервісу.

На виконання зазначеного договору позивач у справі замовив  в ТОВ «Моноліт-Проект» проектну, робочу документацію для будівництва об'єктів автосервісу на земельній ділянці площею 1,2 га за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, район ГБК «Автолюбитель», перша черга будівництва: КПП № 1 та КПП № 2, для чого уклав з останнім договір підряду на проектні роботи № 03/2008 від 18 червня 2008 р. (а.с. 24-28)

ТОВ «Моноліт-Проект» було розроблено Робочі проекти будівництва комплексу на земельній ділянці площею 1,2 га за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська в районі ГБК «Автолюбитель» на КПП № 1 та КПП № 2.

18.06.2008 р. ТОВ «Капітал-Інвест-Груп» уклало договір генпідряду на будівельні роботи № 15/2008 із ТОВ «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт», за яким генпідряднику було доручено будівництво об'єктів автосервісу на земельній ділянці площею 1,2 га за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, район ГБК «Автолюбитель», перша черга будівництва. КПП № 1 та КПП № 2. (46-51)

Вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 р. склала: КПП № 1 – 19166,00 грн., ПДВ – 3833,20 грн., а разом 22999,20 грн., КПП № 2 - 19166,00 грн., ПДВ – 3833,20 грн., а разом 22999,20 грн., а всього 38332,00 грн., ПДВ - 7666,4 грн., а разом з ПДВ - 45998,4 грн.

При цьому, всі будівельні роботи було профінансовано позивачем, про що свідчать додані до матеріалів справи  платіжне доручення № 2 від 16 липня 2008 р. на суму 6000,00 грн. про оплату  вартості проектної документації за Договором підряду на проектні роботи № 03/2008 від 18 червня 2008 р. (а.с. 45) та платіжне доручення № 1 від 16 липня 2008 р. на суму 45998,40 грн. (а.с. 52) про оплату  вартості будівельних робіт за Договором генпідряду на будівельні роботи № 15/2008 від 18 червня 2008 р..

Відповідні будівельні роботи були передані генпідрядником ТОВ «БВК «Моноліт» та прийняті позивачем за Актами приймання виконаних робіт за червень 2008 р. (типова форма № КБ -2в). (а.с. 64-67, 82-85)

Результатом підрядних робіт було будівництво КПП літер «А» - основне по вул. Севастопольській, 259, загальною площею згідно даним інвентаризації Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації - 14,0 кв.м, що складається з приміщення № 1 площею 14,0 кв.м та КПП літер «Б» - основне, що складається з приміщення № 1  площею 13, 8 кв.м, загальною площею 13,8 кв.м.

В той же час, за правилами статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій» (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що за пунктом 1.2 Договору про просте товариство про спільну діяльність будівництво комплексу здійснювалося на земельній ділянці площею 1,2 га, розташованій за адресою : м. Сімферополь, вул. Севастопольська (район ГБК «Автолюбитель»), кадастровий номер 01 101 00 000:03:009:0037, що надана для цієї мети в користування Фірмі «ТЕС». (а.с. 93-101)

За актом прийому-передачі внеску в спільну діяльність від 11 грудня 2007 р. Фірмою «ТЕС» було передано цю земельну ділянку як внесок до спільної діяльності. (а.с. 102)

Земельна ділянка площею 1,2 га по вул. Севастопольській (район ГБК «Автолюбитель») була надана Фірмі «ТЕС» в оренду для будівництва об'єктів автосервісу за пунктом  5.4. рішення 19 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради № 256 від 27 квітня 2007 р. «Про дозвіл розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданні, передачі громадянам України, юридичним та фізичним особам - підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополі». (а.с. 103)

На підставі цього рішення між Фірмою «ТЕС» та Сімферопольською міською радою 19.09.2007 р. укладено договір оренди відповідної земельної ділянки № 107-Р, який зареєстровано в Кримській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» у Книзі реєстрації договорів оренди землі Центрального району за № 040800100001 від 11 січня 2008 р.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій» у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що третя особа - Фірма «ТЕС» фактично отримала дозвіл на будівництво об'єкту автосервісу на земельній ділянці площею 1,2 га по вул. Севастопольській в м. Сімферополі в районі ГБК «Автолюбитель», а отже право на забудову, яке й передало до спільної діяльності за договором простого товариства від 11 грудня  2007 р. разом з земельною ділянкою.

Але незважаючи на наявність дозволу на будівництво, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством (стаття 29 Закону України «Про планування та забудову територій»).

Частина 1 статті 376 Цивільного кодексу України також встановила, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому, за правилами частини 2 статті 376 Цивільного кодексу  України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

В той же час, на підставі частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що частина 5 статті 376 Цивільного  підлягає застосуванню до спірних правовідносин, адже за матеріалами справи будівництво комплексу автосервісу (КПП № 1 та КПП № 2) було здійснено на земельній ділянці, спеціально виділеній учаснику договору простого товариства Фірмі «ТЕС» для цієї мети й право користування якою було належним чином оформлене договором оренди земельної ділянки № 107-Р від 19 вересня 2007 р.

При цьому, суд бере до уваги, що за висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2533 від 03.12.2008 р., спірне нерухоме майно в цілому відповідає проектній документації, готово та може бути прийнято до експлуатації.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються зокрема таким засобом як висновки судових експертів.

Згідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у суду відсутні підстави не погоджуватися з висновком судового експерта. Крім того, сторонами вказаний висновок сумніву не піддавався та не спростовувався.

З урахуванням того, що згідно з пунктом 1.3.4 Договору простого товариства остаточна частка кожного учасника складає сума пропорційна всім зробленим ним в будівництві витратам, щодо спірного майна, то всі будівельні роботи було профінансовано позивачем, про що свідчать документи про оплату  вартості проектної документації за Договором підряду на проектні роботи № 03/2008 від 18 червня 2008 р., а саме  платіжне доручення № 2 від 16 липня 2008 р. на суму 6000,00 грн.,  вартості будівельних робіт за Договором генпідряду на будівельні роботи № 15/2008 від 18 червня 2008 р. платіжними дорученням № 1 від 16 липня 2008 р. на суму 45998,40 грн.,  суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання за ним права власності на спірне майно в цілому за принципом фінансування.

Згідно частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Враховуючи, що згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, повноваження яких визначені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від № 7/5 від 07 лютого 2002 р., суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача – СМБРТІ  здійснити реєстрацію права власності позивача на спірні новозбудовані об'єкти підлягають задоволенню..

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Способами такого захисту можуть бути, зокрема, визнання права та примусове виконання обов'язку в натурі.

Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України  (справа про охоронбюваний законом інтерес) зазначив, що поняття «охоронюванний інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення користуватися конкретним матеріальні та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, принципам справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засада.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість обраного  позивачем способу захисту своїх прав шляхом визнання права власності на розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 259, на земельній ділянці площею 1,2 га в районі ГБК «Автолюбитель» новозбудоване нерухоме майно:  контрольно-перепускний пункт № 1 комплексу автосервісу, що складається в літері «А» з приміщення № 1 площею 14,0 кв.м, загальною площею 14,0 кв.м в цілому; контрольно-перепускний пункт № 2 комплексу автосервісу, що складається в літері «Б» з приміщення № 1 площею 13,8 кв.м, загальною площею 13,8 кв.м, в цілому та зобов'язання  відповідача – СМБРТІ зареєструвати це право.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно до вимог  статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19.12.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 35, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал-Інвест-Груп» (95018, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Салгирна, 18, ідентифікаційний код 35458601) право власності на розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 259, на земельній ділянці площею 1,2 га в районі ГБК «Автолюбитель» новозбудоване нерухоме майно:  контрольно-перепускний пункт № 1 комплексу автосервісу, що складається в літері «А» з приміщення № 1 площею 14,0 кв.м, загальною площею 14,0 кв.м в цілому та контрольно-перепускний пункт № 2 комплексу автосервісу, що складається в літері «Б» з приміщення № 1 площею 13,8 кв.м, загальною площею 13,8 кв.м, в цілому.

3. Зобов'язати  Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11, ідентифікаційний код 03347537) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал-Інвест-Груп» (95018, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Салгирна, 18, ідентифікаційний код 35458601) право власності на розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 259, на земельній ділянці площею 1,2 га в районі ГБК «Автолюбитель», новозбудоване нерухоме майно:  контрольно-перепускний пункт № 1 комплексу автосервісу, що складається в літері «А» з приміщення № 1 площею 14,0 кв.м, загальною площею 14,0 кв.м в цілому та контрольно-перепускний пункт № 2 комплексу автосервісу, що складається в літері «Б» з приміщення № 1 площею 13,8 кв.м, загальною площею 13,8 кв.м, в цілому.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.