Ухвала

від 26.09.2012 по справі 2-123-95-2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5250/2012Головуючий суду першої інстанції:Бондаренко А.А. Доповідач суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.

"26" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКірюхіної М.А., СуддівАдаменко О.Г., Руснак А.П., При секретаріПостіковій О.В.

у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора Чорноморського району АР Крим в інтересах Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до Чорноморської районної державної адміністрації, ОСОБА_6 про визнання протиправними і скасування рішень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

за апеляційною скаргою прокурора Чорноморського району АР Крим на рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 13 червня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року прокурор Чорноморського району АР Крим в інтересах Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим звернувся до суду з позовом до Чорноморської районної державної адміністрації, ОСОБА_6 про визнання протиправними і скасування рішень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядження Чорноморської РДА № 272-р від 12.03.2008 року про надання ОСОБА_6 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відводу та передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розпорядження Чорноморської РДА №611-р від 02.06.2008 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відводу земельної ділянки та передачу у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_6, розпорядження Чорноморської РДА №1385-р від 25.11.2008 року про надання йому дозволу на складання проекту землеустрою зі зміни цільового призначення земельних ділянок для ведення особистого сільського господарства на цільове призначення землі рекреації (будівництво та обслуговування курортно-рекреаційного комплексу), пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальних громад Чорноморського району АР Крим, резервного запасу Оленівської сільської ради Чорноморського району АР Крим та розпорядження Чорноморської РДА №47-р від 07.02.2009 року, яким затверджено проект землеустрою про зміну цільового призначення земельної ділянки для цілей рекреації ОСОБА_6 та іншим особам прийняті з порушеннями законодавства.

На підставі відповідного розпорядження ОСОБА_6 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1.0063 га, розташованої на території Оленівської сільської ради Чорноморського району АРК, актовий запис 010901800011 серії ЯЖ973800 від 24.02.2009 року.

Прокурор вважає, що вищезазначені розпорядження та державний акт на право власності на земельну ділянку є незаконними та підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням вимог Земельного та Водного Кодексів України, які були виявлені на підставі проведеної перевірки державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у Роздольненському районі, яким встановлено, що земельна ділянка площею 1.0063 га розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, відноситься до земель водного фонду, знаходиться в межах 2-х кілометрової прибережної водозахисної смуги моря, а тому відповідно до п. «д» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України не підлягає передачі у приватну власність громадянам.

Крім того, відсутнє погодження проекту землеустрою Чорноморською районною радою з огляду на необхідність обслуговування жителів територіальних громад, тоді як Оленівська сільська рада не уповноважена визнавати об'єкт таким, а будівництво готелів не можна віднести до об'єктів курортно-рекреаційного призначення.

Також прокурор вважає, що спірна земельна ділянка на момент передачі у власність для ведення особистого селянського господарства відносилась до забудованих земель для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності, а крім того, посилається на те, що мають розроблюватися самостійні проекти землеустрою по кожній земельній ділянці окремо.

З огляду на викладене прокурор просив визнати протиправним та скасувати розпорядження та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_6

Рішенням Чорноморського районного суду АР Крим від 13 червня 2012 року в задоволенні позову прокурора Чорноморського району АР Крим в інтересах Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення його позову, посилаючись на те, що воно незаконне, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів розробки, погодження та затвердження проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги або кадастрового плану земельної ділянки, на якій відображено таку смугу, чи містобудівної документації, яка передбачає зазначене. Крім того, суд дійшов висновку, що відсутні й належні докази того, що спірна земельна ділянка на момент виділення у 2007 - 2008 роках відносилась до земель несільськогосподарського призначення. Також, суд прийняв до уваги, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що Оленівська сільська рада не вийшла за межі своєї компетенції при визначенні об'єкту для обслуговування потреб територіальної громади, а твердження позивача щодо заборони на складення проекту землеустрою одночасно на кількох осіб не містять нормативно - правового обґрунтування.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Чорноморської РДА № 272-р. від 12.03.2008 року ОСОБА_6 надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу та передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Розпорядженням Чорноморської РДА №611-р від 02.06.2008 року затверджено проект землеустрою щодо відводу земельної ділянки та передачу у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_6

16.10.2008 року рішенням Оленівської сільської ради Чорноморського району надана згода на зміну цільового призначення земельних ділянок, що знаходяться на адміністративній території Оленівської сільської ради, перебувають у приватній власності та використовуються для ведення особистого селянського господарства на цільове призначення - землі рекреації та земельні ділянки визначено об'єктами, що пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади Чорноморського району АРК, за умовами зміни її первинного цільового призначення на землі рекреації.

02.06.2011 року рішенням Оленівської сільської ради вищезазначене рішення залишено без змін. У судовому порядку обидва рішення не оспорені та не скасовані.

Розпорядженням Чорноморської РДА №1385-р від 25.11.2008 року на підставі заяви ОСОБА_6, враховуючи згоду Оленівської сільської ради Чорноморського району надано дозвіл на складання проекту землеустрою зі зміни цільового призначення земельних ділянок для ведення особистого сільського господарства на цільове призначення землі рекреації (будівництво та обслуговування курортно-рекреаційного комплексу), пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальних громад Чорноморського району АР Крим, резервного запасу Оленівської сільської ради Чорноморського району АР Крим.

Розпорядженням Чорноморської РДА №47-р від 07.02.2009 року був затверджений проект землеустрою про зміну цільового призначення земельної ділянки для цілей рекреації десятьом особам, зокрема й ОСОБА_6

На підставі відповідного розпорядження ОСОБА_6 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1.0063 га, розташованої на території Оленівської сільської ради Чорноморського району АРК, актовий запис 010901800011 серії ЯЖ973800 від 24.02.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності із земель державної або комунальної власності зі рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 58, 60 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зокрема зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема для великих річок, водосховищ на них та озер 100 м.

Згідно статті 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Статтею 1 Водного кодексу України встановлено, що прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж нарешті території водоохоронної зони.

Згідно статті 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно до статті 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Разом з тим, відповідно до п.п. 1, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 р. N 486, передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

З аналізу вказаних норм матеріального права вбачається, що основним підтвердженням відведення прибережної захисної смуги є відповідні проекти прибережних захисних смуг, що розроблені на замовлення органів водного господарства на основі нормативно-технічної документації.

Проте, звертаючись до суду із вказаним позовом прокурор не надав суду допустимих доказів які б підтверджували відведення в межах розташування спірних земельних ділянок прибережних захисних смуг та виготовлення відповідних проектів прибережних захисних смуг.

Разом з тим, на фізичну особу, якій передається у власність земельна ділянка поруч із водним об'єктом, не може бути покладено обов'язок ініціювати розробку проекту землеустрою водоохоронної зони та прибережної захисної смуги для визначення меж ділянки спеціального обмеження. Така фізична особа не може нести відповідальність за дії або бездіяльність органів державної влади з цього питання.

Організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг вздовж річок віднесено Законом до виключної компетенції районних рад (п.4 ч.1 ст. 9 Водного кодексу України). Відповідно до ч. 7 ст. 87 Водного кодексу України саме виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора щодо надання ОСОБА_6 земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги.

Доводи апеляційної скарги про те, що земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства не відносилась до земель сільськогосподарського призначення, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки стверджуючи це, він посилається на відомості звіту про наявність земель та їх розподілу по власникам землі, землекористувачам, угіддям та видам економічної діяльності (форма 6 - зем), але всупереч вимогам ст. 10, 11, 60 ЦПК України зазначеного звіту або його копії не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора щодо відсутності обов'язкової згоди Чорноморської районної ради про визнання запланованої до будівництва курортно - рекреаційних комплексів готелів об'єктом, який буде призначено для обслуговування жителів територіальної громади Чорноморського району з огляду на наступне. Зазначена обставина була предметом розгляду Окружного адміністративного суду АР Крим по справі за позовом прокурора Чорноморського району АР Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до Чорноморської районної державної адміністрації АР Крим про визнання недійсним та скасування розпорядження Чорноморської РДА №47-р від 07.02.2009 року та судом встановлено, що належним органом місцевого самоврядування для вирішення питання стосовно визначення об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням членів територіальних громад є саме Оленівська сільська рада, а не Чорноморська районна рада. Постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 квітня 2011 року, якою встановлена зазначене, залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року, набула законної сили, а відтак зазначена обставина відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

Що стосується доводу апеляційної скарги про недопустимість складення одного проекту землеустрою одночасно на декілька земельних ділянок, то закон не містить заборони на це, і не тягне за собою визнання протиправним та скасування рішень про затвердження складеного у такий спосіб проекту.

Колегія суддів вважає правильним застосування судом першої інстанції рішень Європейського суду з прав людини по справах, в яких висловлені думки щодо законного та обґрунтованого очікування особи набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Так, у рішенні «Стретч проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив: «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Прокурором не наведено жодних посилань на те, що при отримані спірної ділянки у власника були вчиненні якісь порушення з боку ОСОБА_6, тому в сенсі висловлюваних Європейським судом думок втручання держави у його право на мирне володіння майном, переданого державою добровільно, є непропорційним.

Інших доводів апеляційна скарга не містить, та колегією не встановлено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального закону, які є обов'язковими підставами для скасування рішення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Чорноморського району АР Крим відхилити.

Рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 13 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Судді: Кірюхіна М.А. Адаменко О.Г. Руснак А.П.