Рішення

від 26.11.2008 по справі 14/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  14/164

26.11.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши матеріали справи№ 14/164

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «РСУ -777»

простягнення 46 245,71 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:- Пляшечнік В.Г.

- Пляшечнік А.Г.

від відповідача:- не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РСУ-777»про стягнення 42 393,60 грн. основного боргу, 1834,74 грн. пені, 917,37 грн. відсотків за користування коштами, 1100 грн. витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, 462,46 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обґрунтування пред'явлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест»посилається на те, що припинивши роботи за Договором № 11/2-1-П від 14.12.2007 р. на виконання проектно-вишукувальних, відповідач не повернув сплачений позивачем авансовий платіж в сумі 42393,60 грн. у визначений сторонами строк.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2008 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

У судове засідання 26.11.2008 р. через канцелярію суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 42 393,60 грн. основного боргу, 3576,81 грн. пені, 1797,96 грн. відсотків за користування коштами, 2500 грн. витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, 502,68 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Представник відповідача на виклик суду у черговий раз не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, згідно з поштовими реквізитами наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою, зазначеною в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення справи по суті та є докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи, то за таких обставин суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест»(надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РСУ-777»(надалі - Виконавець) укладено договір № 11/2-1-П на виконання проектно-вишукувальних робіт (надалі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати конструктивну частину проекту адміністративно-офісної будівлі з підземним паркінгом по вул. Академіка Туполева, 19, Святошинського р-ну м. Києва, загальною площею 19200 кв.м.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 1.2 Договору документація розробляється виконавцем згідно ДБН А.2.2-3-97 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації будівництва»на підставі наданих замовником затвердженого завдання та вихідних даних. Термін виготовлення документації визначається згідно Календарного плану робіт, наведеного у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.3).

За виконання обумовлених договором робіт, позивач сплатив відповідачу двома платежами аванс у сумі 63993,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 450 від 17.12.2007 р. та № 451 від 19.12.2007 р.

Пунктом 3.8. Договору передбачено, що у разі прийняття за взаємною згодою рішення про припинення робіт по даному Договору сторони складають двосторонній акт, згідно з яким Замовник сплачує Виконавцю фактично виконані роботи, після чого Договір вважається виконаним.

20 березня 2007 року позивач направив відповідачу лист, яким відповідно до п. 3.8 Договору за взаємною згодою сторін було прийняте рішення про припинення робіт по даному Договору.

Відповідно до проміжного акту виконаних проектно-вишукувальних робіт згідно Договору сума фактично виконаних робіт складає суму 21600 грн. (акт в матеріалах справи). Тобто, сума попередньої оплати, яка повинна бути повернена позивачу відповідачем складає 42393,60 грн.

Згідно з укладеним та підписаним сторонами графіком № 3 від 13.06.2008 р. про повернення надлишкових коштів авансового платежу по договору № 11/2-1-П від 14.12.2007 р., сторони домовились про повернення коштів в сумі 42393,60 грн. в три етапи: перший платіж на суму 14313,20 грн. з датою проплати до 10.07.2008 р.; другий платіж на суму 14313,20 грн. з датою проплати до 20.07.2008 р.; третій платіж на суму 14313,20 грн. з датою проплати до 30.07.2008 р.

Однак, станом на день слухання справи відповідач не повернув позивачу зазначену вище суму.

Поряд з цим, в судовому засіданні представник позивача подав Акт звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест»та Товариством з обмеженою відповідальністю «РСУ-777»станом на 22.10.2008 р., підписаний сторонами та скріплений печатками товариств, відповідно до якого сторони засвідчують, що станом на 22 жовтня 2008 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «РСУ-777»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест»складає суму 42393,60 грн.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 42393,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, отже, визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочку платежу 3576,81 грн. пені, обґрунтовуючи її нарахування у відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(надалі - Закон). Відповідно до положень яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд відмовляє позивачу в задоволенні стягнення пені, оскільки укладений сторонами Договір не передбачає нарахування пені за прострочку повернення авансового платежу. Крім того, згідно вказаного Закону розмір пені встановлюється за згодою сторін, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували погодження відповідачем розміру пені.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача 1797, 96 грн. відсотків за користування чужими коштами, розраховуючи її розмір на рівні облікової ставки НБУ, яка складає 12% річних, керуючись при цьому ст. ст. 536, 625, 1048 ЦК України.

Позивач безпідставно керується ст. ст. 536, 1048 ЦК України, тому згідно з розрахунком суду, у відповідності до ст. 625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню 449,48 грн. трьох відсотків річних.

Крім того, заявлені позовні вимоги в частині стягнення 2500 грн. витрат за юридичні послуги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест»було укладено договір про надання юридичних послуг б/н від 07.08.2008 р. та додатковий договір № 1 до договору про надання юридичних послуг б/н від 07.08.2008 р.

В якості доказу оплати правової допомоги в розмірі 1100 грн. за договором, позивачем надано суду платіжне доручення № 213 від 19.08.2008 р. Доказів оплати правової допомоги в сумі 1400 грн. по додатковому договору № 1 до Договору б/н від 07.08.2008 р. позивачем суду не надано.

Відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що оплата юридичних послуг була здійснена позивачем ТОВ «Юридична компанія «Коваленко і Партнери», а не адвокату, зазначений платіж не підпадає під визначення судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України.

Посилання позивача на те, що ці витрати є збитками не приймається судом до уваги у зв'язку із відсутністю всіх елементів складу цивільного правопорушення. Ці витрати позивача не мали обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному причинному зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РСУ-777»(03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А, код 32732413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Інвест»(01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, код 32982379) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 42393,60 грн. основного боргу, 449,48 грн. відсотків річних, 428,43 грн. державного мита, 100,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 03.12.2008 р.