Рішення

від 16.12.2008 по справі 14/173пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/173пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.12.08 р.                                                                                                       Справа № 14/173пн                               

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний

                    завод”, ЄДРПОУ 00211197, м.Макіївка

до відповідача Ясинуватської міської ради, ЄДРПОУ 24166610, м.Ясинувата

про спонукання виконати дії

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Дибов О.В.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

                                                                     Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                                     оголошувалась перерва з 25.11. по 16.12.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Ясинуватська міська рада, м.Ясинувата, про спонукання відповідача поновити на 5 років, тобто, до 09.10.2012р. та на тих саме умовах договір оренди землі, укладений 09.10.2002р. між позивачем та відповідачем, за яким орендна плата за рік по земельній ділянці кадастровий номер 1415500000:00:28:044 складає 1476,40 грн., про спонукання відповідача підписати текст договору, що відповідає раніше укладеному договору оренди земельної ділянки від 09.10.2002р. між позивачем та відповідачем, тобто, на тих самих умовах та на той самий строк.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 27.10.2008р. змінив предмет позову, заявивши вимоги про визнання за позивачем права користування земельною ділянкою кадастровий номер 1415500000:00:28:044 на строк з 09.10.2007р. по 09.10.2012р. на умовах, передбачених договором оренди від 09.10.2002р. (державна реєстрація від 09.10.2002р. №58/01-48).

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права користуватися спірними земельними ділянками, враховуючи продовження строку дії договору оренди від 09.10.2002р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №06-08-479 від 25.11.2008р. проти позовних вимог заперечує. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на неправомірність продовження строку дії договору від 09.10.2002р. у зв'язку із встановленням у цьому договорі розміру орендної плати нижчого, ніж передбачений ст.21 Закону України „Про оренду землі” та рішенням Ясинуватської міської ради від 30.09.2005р. Одночасно, за твердженням відповідача, без прийняття ним рішення про надання позивачу у користування спірної земельної ділянки позивач не може набути право на користування цією земельною ділянкою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Cтаттею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні  відносини –це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Зазначена норма Земельного кодексу України кореспондується з вимогами ч.3 ст.16 Закону України „Про оренду землі”, відповідно до якої необхідною передумовою укладення договору оренди землі визначено згоду органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно із ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, 09.10.2002р. між Ясинуватською міською радою та позивачем на підставі рішення Ясинуватської міської ради від 15.05.2002р. №168 було укладено договір оренди ідеальної частки земельної ділянки, відповідно до розділу 1 якого позивач набуває право на оренду ідеальної частки земельної ділянки: кадастровий номер 1415500000:00:28:044, яка знаходиться в м.Ясинувата, по вул.Машинобудівників, 19.

Вказаний вище договір оренди земельної ділянки зареєстрований 09.10.2002р. у Ясинуватському міському відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №58/01-48.

За приписом ст.3 Закону України „Про оренду землі” договором оренди землі є договір, за  яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно п.2.2 договору оренди земельної ділянки від 09.10.2002р., останній укладається на термін 5 років, починаючи з дати його реєстрації.

По закінченні терміну дії договору орендар має переважне право на продовження договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.

10.06.2008р. позивач звернувся до голови Ясинуватської міської ради із заявою про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих саме умовах.

Листом від 23.07.2008р. №02-10-1744-2 відповідачем повідомлено позивача про можливість поновлення дії договору із внесенням до нього змін щодо грошової оцінки земельних ділянок, розміру орендної плати тощо.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За своїм загально-правовим змістом вимоги позивача щодо визнання за ним права користування спірною земельною ділянкою до 09.10.2012р. на умовах договору оренди землі, укладеного 09.10.2002р. між позивачем та відповідачем, є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського права України та закріпленого ст.152 Земельного кодексу України.

Як встановлено судом, згідно з платіжними дорученнями №1921 від 12.03.2008р., №2714 від 10.04.2008р., №3459 від 08.05.2008р., №4328 від 10.06.2008р., №4944 від 04.07.2008р., №5863 від 11.08.2008р., №6495 від 04.09.2008р., №7419 від 10.10.2008р., позивачем після закінчення строку дії договору від 09.10.2002р. вчинялись дії по перерахуванню відповідачу орендної плати.

Одночасно, платежі позивача приймались без будь-яких зауважень або заперечень з боку відповідача.

У відповідності зі ст.33 Закону України “Про оренду землі” після закінчення терміну, на якій було укладено договір оренди землі, орендар, що належним чином виконав зобов'язання згідно з умовами договору, має при інших рівних умовах переважне право на продовження договору.

Відповідно до п.3 ст.33 Закону України “Про оренду землі” у випадку якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору оренди, то при відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення терміну договору від підлягає поновленню на той же самий термін і на тих же самих умовах, що були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

За висновками суду, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не доведено факту направлення ним на адресу позивача будь-яких заперечень щодо продовження строку дії договору від 09.10.2002р. після закінчення терміну його дії.

Навпаки, рішенням від 05.11.2008р. №37/757 Ясинуватською міською радою було вирішено продовжити до 09.10.2012р. строк дії, зокрема, договору оренди землі від 09.10.2002р., укладеного з позивачем.

Приписи ст.13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку. Приписи статті 13  Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

За таких обставин, внаслідок укладання 09.10.2002р. між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки та відсутності заперечень відповідача щодо продовження строку дії цього договору, враховуючи прийняття відповідачем рішення від 05.11.2008р. №37/757 про продовження строку дії договору оренди від 09.10.2002р., суд дійшов висновку про наявність у позивача права користування земельною ділянкою: кадастровий номер 1415500000:00:28:044, яка знаходиться в м.Ясинувата, по вул.Машинобудівників, 19.

При цьому, щодо тверджень відповідача про невідповідність договору оренди від 09.10.2002р. вимогам ст.21 Закону України „Про оренду землі” та рішенню Ясинуватської міської ради від 30.09.2005р., яким було встановлено річний розмір орендної плати, суд звертає увагу відповідача на той факт, що предметом спору по цій справі є встановлення наявності або відсутності у позивача права на оренду спірних земельних ділянок. Одночасно, будь-яких вимог щодо дійсності договору оренди від 09.10.2002р. сторонами у цій справі не заявлялось.

Посилання відповідача на рішення Ясинуватської міської ради від 05.11.2008р. №37/757, яким крім продовження строку дії спірного договору було також зазначено про внесення змін до договору від 09.10.2002р. судом до уваги не приймаються.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ст.188 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок внесення змін до договору. Так, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідачем відповідних доказів надіслання на адресу позивача пропозиції щодо внесення змін до договору оренди від 09.10.2002р. до матеріалів справи не надано.

Згідно із ст.30 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Таким чином, встановлення відповідачем у своєму рішенні в односторонньому порядку умов щодо внесення змін до договору оренди від 09.10.2002р. не може бути прийняте судом до уваги як належний доказ узгодження сторонами необхідності внесення змін до договору.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

За приписом ст.1 Закону України „Про оренду землі” орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено судом, внаслідок прийняття Ясинуватською міською радою рішення від 05.11.2008р. №37/757 про продовження дії договору оренди від 09.10.2002р. продовжують існувати й права та обов'язки сторін за вказаним договором, зокрема, право відповідача на користування земельною ділянкою: кадастровий номер 1415500000:00:28:044, яка знаходиться в м.Ясинувата, по вул.Машинобудівників, 19.

За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання за відповідачем права користування земельною ділянкою: кадастровий номер 1415500000:00:28:044, яка знаходиться в м.Ясинувата, по вул.Машинобудівників, 19, на строк з 09.10.2007р. по 09.10.2012р. на умовах, передбачених договором оренди від 09.10.2002р. (державна реєстрація від 09.10.2002р. №58/01-48), підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Макіївка до Ясинуватської міської ради, м.Ясинувата задовольнити повністю.

Визнати право користування Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Макіївка земельною ділянкою: кадастровий номер 1415500000:00:28:044, яка знаходиться в м.Ясинувата, по вул.Машинобудівників, 19, на строк з 09.10.2007р. по 09.10.2012р. на умовах, передбачених договором оренди від 09.10.2002р. (державна реєстрація від 09.10.2002р. №58/01-48).

Стягнути з Ясинуватської міської ради, м.Ясинувата на користь Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Макіївка витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 16.12.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя