Рішення

від 06.11.2008 по справі 4/420

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/420

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  4/420

06.11.08

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 13002»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автофаворит»

Простягнення 83874,57 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача                   Фещенко І.Г. –дов.

Від відповідача     не з'явились

В засіданні приймали участь:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 73372,00 грн. основного боргу, 6133,69 грн. пені, 2069,09 грн. індексу інфляції, 2299,79 грн. 3% річних, а всього 83874,57 грн. заборгованості за договором оренди № АП 003/3 від 01.03.2007р.

Відповідач Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство 13002»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автофаворит»було укладено договір оренди площадки під стоянку автотранспортних засобів № АП 003/3.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди площадку під стоянку автотранспортних засобів загальною площею 750,00 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул.. М.Грінченка, 18, згідно до даного договору акта приймання-передачі об'єкта оренди, який є невід'ємно частиною даного договору.

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3. договору строк оренди становить 11 (одинадцять) місяців. Відлік строку оренди починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди.

01.06.2007 було укладено додаткову угоду № 1 до договору № АП 003/3 від 01.03.2007р. загальну площе площадки під стоянку автотранспортних засобів було збільшено до 830,00 кв.м. під розміщення автосалону Орендаря.

Згідно п. 4.2. договору № АП 003/3 всього за користування 830,00 кв.м. площадки під стоянку автотранспортних засобів, орендна плата за місяць складає 12228,67 грн., крім того ПДВ –2445,73 грн., що разом складає 14674,40 грн.

Відповідно до п.4.7. договору, орендна плата за поточний місяць сплачується в безготівковому порядку шляхом банківського переводу на поточний рахунок орендодавця або готівкою через касу орендодавця наперед не пізніше 5-го числа поточного місяця, на підставі виставленого орендодавцем рахунку-фактури та/або на підставі договору, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря. Підставою для сплати орендної плати є договорів оренди та/або виставлені рахунки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автофаворит»зобов'язувалось відповідно до п.6.2.4. своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Додатковою угодою від 31.01.2008р. сторони дійшли згоди, згідно п.3.4. договору оренди № АП 003/3 від 01.03.2007р. продовжити термін оренди з 01.02.2008р. на 1 (один) рік, а саме по 31.01.2009р.

Позивач стверджує, що заборгованість позивача виникла в наслідок несплати виставлених орендодавцем рахунків по договору № АП 003/3, а саме:

-          рах. № СФ-0000032 від  29.02.08 в сумі –14674,40 грн.;

-          рах. № СФ-0000043 від 31.03.08 в сумі –14674,40 грн.;

-          рах. № СФ-0000057 від 23.04.08 в сумі –14674,40 грн.;

-          рах. № СФ-0000069 від 30.05.08 в сумі –14674,40 грн.;

-          рах. № СФ-0000073 від 03.06.08 в сумі –7337,20 грн.;

-          рах. № СФ-0000074 від 16.06.08 в сумі –7337,20 грн.

                    Відповідно до п.8.3. при простроченні по сплаті орендних платежів за договором орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення. Пеня сплачується одночасно з перерахуванням суми боргу з орендної плати.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача по орендній платі за період з лютого по червень 2008р. складає 73372,00 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заявлені позивачем вимоги про стягнення пені в сумі 6133,69 грн., інфляції в сумі 2069,09 грн. та 3% річних в сумі 2299,79 грн. не задовольняється судом, оскільки:

                     - відповідно до п.4.3, п.4.7  підставою для оплати орендної плати є договір оренди та виставлені орендодавцем (позивачем) рахунки;

                    - позивач надав суду докази, що рахунки направлені на адресу відповідача 24.10.200р.;

                    - враховуючи вимоги ст.530 Цивільного кодексу України, поштовий перебіг, строк оплати по зазначеним рахункам настав  03.11.2008р. (Рахунки направлені відповідачу 24.10.08р., що підтверджується поштовою квитанцією № 7599 від 24.10.08р.)

Таким чином, позов підлягає задоволенню  тільки в частині основного боргу, в частині вимог про стягнення пені, річних, індексу інфляції слід відмовити з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті витрат судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст..ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автофаворит»(03124, м. Київ, вул.. М.Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 33293682) на користь Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 13002»(03039, м. Київ, вул.. М.Грінченка, 18, код ЄДРПОУ 03114307) 73372 (сімдесят три тисячі триста сімдесят дві) грн.. основного боргу, 733,72 грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог статті 116 ГПК України.

2. В частині позову про стягнення пені, річних, індексу інфляції відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко