Рішення

від 08.12.2008 по справі 9734-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9734-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2008Справа №2-19/9734-2008

За позовом – Товариство з обмеженою відповідальністю «Діо-плюс», м.Ялта АР Крим

До відповідача – Кримське Республіканське підприємство «Протизсувне управління», м.Сімферополь АР Крим

Про спонукання до укладення договору

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  Нізяєва Ю.Ю., представник, довіреність від 06.10.2008 року

Від відповідача –  Зимовська С.М., представник, довіреність № 2957 від 15.12.2008 року

Суть спору:  

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з  позовом до відповідача та просить спонукати відповідача укласти з позивачем договір експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд, про надання послуг з нагляду за берегоукріплювальними спорудами, надання послуг з підводного обстеження берегоукріплювальних споруд. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від укладення вказаних договорів та не відповідає на оферту позивача.  

Відповідач – Кримське Республіканське підприємство «Протизсувне управління» надало відзив на позов, позовних вимог не визнало, просило у задоволенні позову відмовити, оскільки сторони не дійшли згоди щодо предмету, ціни, строку дії договору. Більш детально позиція відповідача викладена у відзиві.

У судовому засіданні представник

У процесі розгляду справи оголошувалася перерва.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представників сторін вони давали пояснення на російський мові.

Здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Розглянув матеріали справи,  суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діо-плюс» (код ЄДРПОУ 33385804) звернулося до Кримського Республіканського підприємства «Протизсувне управління» (далі по тексту КРП «Протизсувне управління») з пропозицією передати у експлуатацію берегоукріплювальні споруди санаторію «Піонер» в смт.Симеіз – ділянка у районі молу орієнтовною протяжністю 70 метрів терміном на 49 років. До листа прикладений ситуаційний план та копії статутних документів. Лист отриманий відповідачем 08.07.2008 року (а.с.9).

09.07.2008 року ТОВ «Діо-плюс» (код ЄДРПОУ 33385804) вдруге направило до КРП «Протизсувне управління» пропозицію щодо передачі у експлуатацію берегоукріплювальні споруди санаторію «Піонер» в смт.Симеіз – ділянка у районі молу орієнтовною протяжністю 70 метрів терміном на 49 років. До листа прикладений ситуаційний план, копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія статуту, копія довідки про включення  ТОВ «Діо-плюс» (код ЄДРПОУ 33385804) до реєстру. Вказаний лист отриманий відповідачем 16.07.2008 року (а.с.10).

19.08.2008 року ТОВ «Діо-плюс» (код ЄДРПОУ 33385804) направило до КРП «Протизсувне управління» лист з проханням розглянути попередньо направлені листи. Вказаний лист КРП «Протизсувне управління» отримало 19.08.2008 року (а.с.12).

03.09.2008 року КРП «Протизсувне управління» отримало від ТОВ «Діо-плюс» (код ЄДРПОУ 33385804) лист з проектом договору на експлуатацію берегоукріплювальних та пляжних споруд, на надання послуг з нагляду за технічним станом берегоукріплювальних та пляжних споруд, на надання послуг з підводного обстеження берегоукріплювальних та пляжних споруд (а.с.13).

08.09.2008 року ТОВ «Діо-плюс» (код ЄДРПОУ 33385804) направило КРП «Протизсувне управління» замовленою кореспонденцією лист з додатками: проектом акту приймання – передачі майна, проектом схеми розташування майна, проектом розрахунку плати за експлуатацію майна (а.с.14).

У процесі розгляду справи позивач подав заяву про уточнення п.2 прохальної частини позовних вимог, яка прийнята судом.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) кожна сторона повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Згідно із ст.4 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України «Про господарські суди», цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні спору суд враховує вимоги ст.4 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями), відповідно до якої забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до п.6 ст.4 Конституції Автономної Республіки Крим (затверджено Законом України від 23.12.1998 року № 350) нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим є обов'язковими для виконання на території Автономної Республіки Крим.

Відповідно до Додатку №1, п.2 Постанови Верховної Ради АР Крим №110-1 від 29.06.1992 р. «Про розмежування майна державної (Республіки Крим) власності і власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної)», прийнятого на підставі Постанови Верховної Ради Української РСР «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» (від 26.03.1991 р. № 885-ХІI), майновий комплекс Кримського протизсувного управління віднесено до загальнореспубліканської власності АР Крим, який відноситься до підприємств республіканського підпорядкування.

До складу майна, що належить АР Крим, та знаходиться на балансі Кримського Республіканського підприємства «Протизсувне управління», віднесені берегоукріплювальні і берегозахісні споруди.

Відповідно до п.3.3 Постанови Ради Міністрів АР Крим № 68 від 11.03.1997 р. «Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного і Азовського морів і територій, схильних до дії негативних природних процесів», Кримське Республіканське підприємство «Протизсувне управління» зобов'язано здійснювати акумуляцію засобів на відновлення, реконструкцію, і капітальний ремонт берегоукріплювальних споруд на підставі довгострокових договорів експлуатації цих споруд внаслідок нестачі бюджетних коштів для цих цілей, шляхом укладення довгострокових договорів з організаціями на експлуатацію берегоукріплювальних споруд, що знаходяться у нього на балансі, і фінансування робіт по їх відновленню, реконструкції і капітальному ремонту, незалежно від джерела фінансування їх будівництва.

Відповідно до п.7.1 Постанови Ради Міністрів АР Крим  «Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного і Азовського морів і територій, схильних до дії негативних природних процесів» (№ 68 від 11.03.1997 р. із змінами та доповненнями) КРП «Протизсувне управління» зобов'язано укласти довгострокові договори з організаціями на експлуатацію берегоукріплювальних споруд, які знаходяться на його балансі, та фінансування робіт з капітального ремонту та відновленню незалежно від джерела фінансування їх будівництва.

Відповідно до п.3 ст.1 Конституції Автономної Республіки Крим (затверджено Законом України від 23.12.1998 року № 350) Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом Автономної Республіки Крим і здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження в межах своєї компетенції. Рада міністрів Автономної Республіки Крим є виконавчим органом Автономної Республіки Крим і здійснює виконавчі функції та повноваження в межах своєї компетенції.

Відповідно до ст.21 Конституції Автономної Республіки Крим (затверджено Законом України від 23.12.1998 року № 350) Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом Автономної Республіки Крим, який представляє інтереси громадян, спільні інтереси населення, територіальних громад, місцевого самоврядування, Автономної Республіки Крим у цілому.

Відповідно до ст.38 Конституції Автономної Республіки Крим (затверджено Законом України від 23.12.1998 року № 350) Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює виконавчі функції та повноваження з питань, віднесених до самостійного відання Автономної Республіки Крим, а також здійснює державні виконавчі функції, делеговані відповідно до Конституції України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим виконує інші функції та повноваження, передбачені Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим у межах її компетенції. Рада міністрів Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції видає постанови, рішення і розпорядження, обов'язкові до виконання на всій території республіки.

Відповідно до п.2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 року № 280/97-ВР із змінами та доповненнями) місцеве самоврядування здійснюється через обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 року № 280/97-ВР із змінами та доповненнями) система місцевого самоврядування включає обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 року № 280/97-ВР із змінами та доповненнями) обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997 року № 280/97-ВР із змінами та доповненнями) відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що Верховній Раді Автономної Республіки Крим та Раді міністрів Автономної Республіки Крим притаманні де-яки властивості органів місцевого самоврядування України з урахуванням певних особливостей, які відображені у відповідному законодавстві.

Таким чином, з урахуванням викладеного та вимог п.7.1 Постанови Ради Міністрів АР Крим  «Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного і Азовського морів і територій, схильних до дії негативних природних процесів» (№ 68 від 11.03.1997 р. із змінами та доповненнями) суд дійшов висновку, щодо обов'язку КРП «Протизсувне управління» укладати договори на експлуатацію берегоукріплювальних споруд, які знаходяться на його балансі, оскільки вказаною Постановою не передбачено яких-небудь обмежень щодо кола осіб, які можуть укладати договори на експлуатацію берегоукріплювальних споруд з КРП «Протизсувне управління», а отже, і мають право пропонувати КРП «Протизсувне управління» укладення відповідних договорів експлуатації берегоукріплювальних споруд.

Згідно із ст.8 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), тому суд враховує при розгляду спору положення ст.648, 638, 649 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) та ст.179, 180, 181 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436 із змінами та доповненнями).

Згідно із ст.648 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Згідно із ст.179 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436 із змінами та доповненнями) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ст.638 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ст.180 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436 із змінами та доповненнями) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Згідно із ст.181 Господарського кодексу України (від 16.01.2003 року № 436 із змінами та доповненнями) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідачем суду не надано доказів порушення прав третіх осіб у випадку задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку про прийняття відповідачем умов договору, які запропоновані позивачем щодо строку дії договору – 49 років, ціни договору, яка повинна відповідати п.3.2 Постанови Ради Міністрів АР Крим № 68 від 11.03.1997 р. «Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного і Азовського морів і територій, схильних до дії негативних природних процесів», та предмету договору – берегоукріплювальних споруд санаторію «Піонер» в смт.Симеіз – ділянка у районі молу орієнтовною протяжністю 70 метрів, яка може бути уточнена у ході виконання рішення суду, або підписання відповідної угоди чи актів приймання – передачі майна.

У процесі провадження по справі відповідач заявив клопотання про відкладення слухання справи для надання суду квитанції про направлення листа позивачу про відмову у задоволенні прохання про укладення договору. Клопотання відповідача про відкладення слухання справи не підлягає задоволенню, оскільки відповідач відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) повинен був надати відповідні докази суду, але цього не зробив.

Витяг з журналу суд не приймає у якості доказів відповіді позивачу про відмову в укладенні договору, оскільки суду не надано доказів направлення чи отримання позивачем вказаного листа.

Згідно із ст.649 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

З урахуванням викладеного суд задовольняє позовні вимоги.

Судові витрати суд покладає на позивача та відповідача з урахуванням вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) та того, що позивачем фактично заявлено три позовних вимоги (85 грн. + 85 грн. + 85 грн.) до відповідача, але державне мито сплачено лише за одну вимогу (102 грн.).

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

·          Позов ТОВ «Діо-плюс» (98661, АР Крим, м.Ялта, смт.Гаспра, вул.Маратовська, 20, кв.24, код ЄДРПОУ 33385804, р/р 26006515432321 у КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Сімферополя, МФО 324010) задовольнити.

·          Зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» (9500, АРКрим, м.Сімферополь, вул.Київська, 81, 98604, АР Крим, м.Ялта, вул.Горького, 30, код ЄДРПОУ 03348324, р/р 26003515513221 у КРФ АКБ Укрсоцбанк м.Сімферополя, МФО 324270) укласти з ТОВ «Діо-плюс» (98661, АР Крим, м.Ялта, смт.Гаспра, вул.Маратовська, 20, кв.24, код ЄДРПОУ 33385804, р/р 26006515432321 у КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Сімферополя, МФО 324010) договір експлуатації берегоукріплювальних споруд санаторію «Піонер» в смт.Симеіз – ділянка у районі молу орієнтовною протяжністю 70 метрів терміном на 49 років протягом 10 днів з моменту набрання чинності рішенням суду.

·          Зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» (9500, АРКрим, м.Сімферополь, вул.Київська, 81, 98604, АР Крим, м.Ялта, вул.Горького, 30, код ЄДРПОУ 03348324, р/р 26003515513221 у КРФ АКБ Укрсоцбанк м.Сімферополя, МФО 324270) укласти з ТОВ «Діо-плюс» (98661, АР Крим, м.Ялта, смт.Гаспра, вул.Маратовська, 20, кв.24, код ЄДРПОУ 33385804, р/р 26006515432321 у КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Сімферополя, МФО 324010) договір надання послуг по обстеженню підводної частини переданих у експлуатацію берегоукріплювальних та пляжних споруд санаторію «Піонер» в смт.Симеіз – ділянка у районі молу орієнтовною протяжністю 70 метрів терміном на 49 років протягом 10 днів з моменту набрання чинності рішенням суду.

·          Зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» (9500, АРКрим, м.Сімферополь, вул.Київська, 81, 98604, АР Крим, м.Ялта, вул.Горького, 30, код ЄДРПОУ 03348324, р/р 26003515513221 у КРФ АКБ Укрсоцбанк м.Сімферополя, МФО 324270) укласти з ТОВ «Діо-плюс» (98661, АР Крим, м.Ялта, смт.Гаспра, вул.Маратовська, 20, кв.24, код ЄДРПОУ 33385804, р/р 26006515432321 у КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Сімферополя, МФО 324010) договір надання послуг з нагляду за технічним станом берегоукріплювальних та пляжних споруд санаторію «Піонер» в смт.Симеіз – ділянка у районі молу орієнтовною протяжністю 70 метрів терміном на 49 років протягом 10 днів з моменту набрання чинності рішенням суду.

·          Стягнути з ТОВ «Діо-плюс» (98661, АР Крим, м.Ялта, смт.Гаспра, вул.Маратовська, 20, кв.24, код ЄДРПОУ 33385804, р/р 26006515432321 у КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Сімферополя, МФО 324010) до державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м.Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) державне мито у розмірі 153 грн.

·          Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

15.12.2008 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.