Постанова

від 16.12.2008 по справі 12/81-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/81-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 грудня 2008 р.                                                                                    № 12/81-08  

                       Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Овечкіна В.Е.,

суддів :Чернова Є.В., Цвігун  В.Л.

за участю  представників  сторін :

позивача- Зуєва Н.В.,

відповідача- Терещенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну   скаргу  

РВ ФДМ України по Дніпропетровській області

на   постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2008

у справі№12/81-08

за   позовом  РВ ФДМ України по Дніпропетровській області

доАТ "Університет  військових мистецтв"

про визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2008 (суддя Жукова Л.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 (судді: Стрелець Т.Г., Логвиненко А.О., Чус О.В.), в позові відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

РВ ФДМ України по Дніпропетровській області в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права,  а саме ст.ст.23,25 ЦК УРСР, ст.ст.1,4 Закону України від 10.09.1991р. "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" та ст.ст.42,43,43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що відповідно до статті 4 згаданого закону з прийняттям постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 року "Про проголошення незалежності України" договір від 05.10.1990р. та акт прийому-передачі майна від 20.10.1990р. є недійсними як такі, що не узгоджені з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України. Позивач також посилається на недоведеність правонаступництва Дніпровської спілки молоді стосовно прав та обов'язків Дніпропетровського обкому ЛКСМ України, як одного з засновників ДГО "Університет військових мистецтв", та на недоведеність внесення спірного майна до статутного фонду АТ "Університет військових мистецтв". Окрім того, на час перетворення  ДГО "Університет військових мистецтв" у АТ "Університет військових мистецтв" діяли законодавчі  заборони  щодо відчуження спірного майна (постанови Верховної Ради України від 20.12.1991р. №2005–ХІІ, від 10.04.1992р. №2268–ХІІ та від 04.02.1994р. №3943-ХІІ,  Закон України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 №1540-ХІІ). Скаржник вказує на розбіжності щодо складу та площі спірного майна  у реєстраційному посвідченні від 17.05.1997р. та в технічному паспорті під інвентарним номером 1798, виготовленому БТІ станом на 05.05.1995р., а також на відсутність відображення в акті державної технічної комісії від 20.02.1997р. основних показників об'єкта (його площі тощо) та посилань на затверджену проектно-кошторисну документацію.

Колегія суддів,  перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Згідно розділу ІХ (п.п.23,24)  Статуту ЛКСМУ (МДС) передбачено, що до власності ЛКСМУ (МДС) входять грошові кошти, приміщення, споруди, обладнання, підприємства, інше майно, необхідне для здійснення програмних завдань та статутних вимог. Первинні, районні, міські, обласні, республіканські організації ЛКСМУ (МДС) в особі своїх постійно діючих виборних органів здійснюють повноваження власника щодо власності, яка сформована на їхньому рівні і мають право бути юридичними особами, самостійно відповідаючи за своїми зобов'язаннями. Власність, сформована на республіканському рівні, - колективне надбання ЛКСМУ (МДС). Порядок володіння, користування, розпорядження нею та її відчуження визначається з'їздом ЛКСМУ (МДС). Новостворена власність ЛКСМУ (МДС) може формуватися на акціонерній основі, за рахунок внесків комсомольських організацій будь-яких рівнів. Комсомольські організації всіх рівнів можуть створювати підприємства, видавництва, редакції молодіжних газет та журналів, установи, господарські організації, тощо, вести зовнішньоекономічну діяльність. Порядок їхнього створення, функціонування, ліквідації та реорганізації визначається комітетами ЛКСМУ (МДС) згідно з діючим законодавством, (а.с.130-131, т.1).

Так, виходячи зі Статуту ЛКСМУ (МДС), постановою бюро обкому ЛКСМ України від 23.03.1990 року  № 5 пункту 12 "Про створення спільно з Комітетом по фізичній культурі і спорту Дніпропетровського облвиконкому, Дніпропетровської обласної ради ВДФСО профспілок Державно-громадського об'єднання  "Університет військових мистецтв" було затверджено Договір про створення і діяльність Державно-громадського об'єднання "Університет військових мистецтв", перетворено підприємство комсомолу творче об'єднання "Університет УШУ", створене рішенням бюро обкому ЛКСМ України 27.01.1989 року, в Державно-громадське об'єднання "Університет військових мистецтв" з визначенням останнього правонаступником по всіх договорах та зобов'язаннях Творчого об'єднання  "Університет УШУ" (а.с.18, т.2).

23.08.1990 року рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №319/2 зареєстровано статут Державно-громадського об'єднання  "Університет військових мистецтв" (а.с.76,139,140 т.1).

Згідно Статуту Державно-громадського об'єднання "Університет військових мистецтв" встановлено, що Державно-громадське об'єднання "Університет військових мистецтв" створюється у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 4 серпня 1988 року № 956 "Про сприяння в господарській діяльності ВЛКСМ", договором від 22 березня 1990 року "Про створення і діяльність Державно-громадського об'єднання "Університет військових мистецтв", Комітету по фізичній культурі і спорту Дніпропетровського облвиконкому, Дніпропетровського обкому ЛКСМ України, Дніпропетровської обласної ради ВДФСО профспілок, які визначено засновниками ДГО  "Університет  військових мистецтв" (а.с.77, т.1).

Відповідно до статті 5 Статуту ДГО "Університет військових мистецтв" "Об'єднання" створюється на принципах збереження власності на майно учасників. Учасники можуть передавати "Об'єднанню" частину свого майна, яка необхідна для здійснення його координаційної діяльності.

Так, 05.10.1990 року у відповідності зі Статутними повноваженнями ЛКСМУ (МДС), з метою підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності Дніпропетровський обком ЛКСМ України (МДС) і Державно-громадське об'єднання "Університет військових мистецтв" уклали договір "Про організацію виробничо-господарської діяльності на базі майнового комплексу гаража".

Відповідно до пункту 1 цього договору Дніпропетровський обком ЛКСМ України (МДС) передає безоплатно в строк до 20 жовтня 1990 року з балансу, а ДГО "Університет військових мистецтв" приймає на баланс у володіння, користування і розпорядження у власність будівлі, споруди, обладнання, механізми, засоби зв'язку, майно і територію гаража Обкома ЛКСМ України (а.с.110-112, т.1).

З пункту 2 копії витягу із протоколу № Б-12/2 засідання бюро ОК ЛКСМУ від 09.10.1990 року  "Про виробничо-господарську діяльність" вбачається, що договір "Про організацію виробничо-господарської діяльності на базі майнового комплексу гаража" було затверджено на бюро обкому Дніпропетровського обкому ЛКСМ України (а.с.106-108 т.1).

Згідно акту прийому-передачі будівель і споруд гаража від 20.10.1990 року Дніпропетровський ОК ЛКСМ України (МДС) передав зі свого балансу на баланс ДГО "Університет військових мистецтв" безоплатно будівлі і споруди гаража загальною балансовою вартістю 110682 руб. зі зносом на 01.01.1990 року 11068,20 руб.

у відповідності з наступним переліком:

1.Ремонтна   зона   (майстерні,   склад,   побутові   приміщення,   адміністративні  приміщення)  загальною площею 288 кв.м.;

2.Будівля під боксами (12 боксів) загальною площею 288 кв.м.;

3.Будівля під боксами і диспетчерська (6 боксів і диспетчерська) загальною площею 168 кв.м.;

4.Відкрита площадка для вантажного автотранспорту загальною площею 700 кв.м.;

5.Залізобетонна огорожа -102 погонних метра;

6.Земельна ділянка загальною площею 0,35 га (відведена рішенням міськвиконкому №102 від 28.02.1979 року).          

Згідно копії витягу із протоколу № Пл-УП засідання бюро ОК ЛКСМУ від  19-20.12.1990 року  "Про проект бюджету обкому ЛКСМ України (МДС) на 1991 рік" було затверджено постанову бюро обкому ЛКСМУ (МДС) від 09.10.1990 року "Про виробничо-господарську діяльність" (а.с.109 т.1).

Апеляційна  інстанція з досліджених  вище документів дійшла висновку про те, що спірне майно передано з балансу Дніпропетровського ОК ЛКСМ України (МДС) на баланс ДГО "Університет військових мистецтв" у власність останнього з 20.10.1990 року на підставі витягу з протоколу №Б-12/2 засідання обкому ОК ЛКСМУ від 09.10.1990 року., витягу з протоколу № Пл-УП засідання бюро ОК ЛКСМУ від 19-20.12.1990 року, які були прийняті, виходячи з пункту 2 статті  9 Статуту ЛКСМУ, яким встановлено, що первинні, районні, міські, обласні, республіканські організації ЛКСМУ в особі своїх постійно діючих виборних органів здійснюють повноваження власника щодо власності, яка сформована на їхньому рівні і мають право бути юридичними особами, самостійно відповідаючи за своїми зобов'язаннями.

Статтею 3 Статуту ДГО "Університет військових мистецтв" передбачено, що майно "Об'єднання" (основні фонди, оборотні кошти, фінансові ресурси і матеріальні цінності) на момент його утворення є обособленою частиною власності ВЛКСМ,  входять складовою частиною в баланс Дніпропетровського обкому ЛКСМ України.

Так, на момент утворення ДГО "Університет військових мистецтв", майно, передане згодом у власність ДГО, було обособленою частиною власності ВЛКСМ та входило складовою частиною в баланс Дніпропетровського обкому ЛКСМУ.

Однак, 20.10.1990 року спірне майно вибуло з володіння Дніпропетровського обкому ЛКСМ України, оскільки було передано з балансу останнього безоплатно у власність ДГО "Університет військових мистецтв", що підтверджується витягом з протоколу засідання обкому ЛКСМ України № Б-12/2 від 09.10.1990 року, витягом з протоколу №Пл-УП засідання бюро ОК ЛКСМУ від 19-20.12.1990 року та актом прийомки-передачі майна від 20.10.1990 року.

Статтею 6 Статуту ДГО "Університет військових мистецтв" встановлено, що права власності, які належать "Об'єднанню" можуть передаватися учасникам для використання в спільних інтересах безоплатно.

Отже, виходячи зі вищенаведеної статті ДГО "Університет військових мистецтв", як власник майна з 20.10.1990 року, мав повноваження безоплатно передавати учасникам майно, яке йому належить на праві власності,.

За період з 1991року по 1994 рік ДГО "Університет військових мистецтв" неодноразово проводив роботи по ремонту і переплануванню будинків і споруд та добудував за власні кошти частину з них, зокрема, як видно зі змісту технічних паспортів, наявних в матеріалах справи, було добудовано двоповерхову будівлю адміністративного корпусу, навіс та інші об'єкти. У зв'язку з переобладнанням та добудовою станом на 12.04.1994 року  була замовлена і проведена КП "ДМБТІ нова технічна документація, складено технічний паспорт, за яким під літерою А-1 обліковувалась основна споруда площею забудови 321,8 кв.м.; під літерою Б-1 обліковувались гаражі площею  270,7 кв.м.; під літерою В-1 обліковувались гаражі площею 162,6 кв.м.; під літерою Г  обліковувався туалет; під літерою Д-2 обліковувався двоповерховий адміністративний будинок, що складався по першому поверху з трьох боксів загальною площею 137,2 кв.м., по другому поверху: з коридору площею 25,7 кв.м., диспетчерської площею 14,6 кв.м., кабінету директора площею 15,7 кв.м., підсобки площею 12,6 кв.м., підсобки площею 18,1 кв.м., залу площею 45,5 кв.м.; обліковувались ворота металеві площею 14,8 кв.м., вхідна калітка металева, ворота дерев'яні 9,8 кв.м., паркан з/б довжиною 207,7 м.п., паркан цегляний 17.5 м.п., тверде покриття площею 2075 кв.м..

В подальшому, 20.11.1991 року виконавчим комітетом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів прийнято рішення №376/1 "Про реєстрацію Статуту Дніпровської Спілки Молоді " (а.с.44, т.2).

19.04.1993р. розпорядженням представника президента України №150/1 "Про перереєстрацію статуту обласного об'єднання громадян "Дніпровська спілка молоді" було перереєстровано Статут обласного об'єднання громадян у "Дніпровську спілку молоді",  за яким Дніпровська Спілка Молоді (ДСМ) - самостійна громадська організація, яка на добровільній основі об'єднує молодих людей, які виконують і визнають цей Статут. (а.с.99 т.1).

19.04.1993 року видано свідоцтво про реєстрацію об'єднання громадян №762/150/1 Дніпропетровської обласної молодіжної організації "Дніпровська Спілка Молоді" (а.с.104, т.1).

Згідно розділу 5 Статуту ДСМ передбачено, що Дніпровська Спілка Молоді (ДСМ) є правонаступником власності Дніпропетровської обласної організації ЛКСМУ (МДС). Організації ДСМ всіх рівнів є  володільцями  власності, сформованої на їх рівні. Власністю ДСМ є приміщення, споруди, підприємства, устаткування, інвентар, інше майно, грошові кошти, цінні папери необхідні для здійснення статутної діяльності (а.с.102, т.1).

Так, 15.03.1994 року між ДГО "Університет військових мистецтв", Дніпровською Спілкою Молоді, яка є правонаступником Дніпропетровського обкому ЛКСМ України, Комітетом  по  фізичній  культурі  і  спорту  Дніпропетровської   облдержадміністрації, Комітетом у справах молоді Дніпропетровської облдержадміністрації, Дніпропетровською обласної радою спортивного товариства профспілок "Україна", який є правонаступником Дніпропетровської обласної ради ДСФО профспілок, було   укладено   договір   "Про   реорганізацію   ДГО  "Університет військових мистецтв".

За умовами зазначеного договору Комітет по фізичній культурі і спорту Дніпропетровської облдержадміністрації, Комітет у справах молоді Дніпропетровської облдержадміністрації, Дніпропетровська обласна рада спортивного товариства профспілок "Україна" вийшли з числа засновників, а Дніпровська Спілка Молоді стала власником ДГО "Університет військових мистецтв" і повинна була реорганізувати об'єднання у відповідності з вимогами чинного законодавства.

26.05.1994 року між Дніпропетровською спілкою молоді, ДГО "Університет військових мистецтв", фірмою "Алеана Інтернешнл", Комерційний банком "Геобанк" було підписано протокол "Про наміри по реорганізації ДГО "Університет військових мистецтв" у спільне підприємство "Університет військових мистецтв", за яким Дніпровська Спілка Молоді рішенням уповноваженого на те органу повинна була затвердити проект документів та прийняти рішення про реорганізацію "Підприємства" з наділенням права підпису установчих документів голову координаційного комітету (а.с.74,75 т.1).

Згідно з пунктом 1, пунктом 2 копії витягу із протоколу № КК-7 засідання обласного КК ДСМ від 02.06.1994 року затверджено протокол про наміри по реорганізації ДГО "Університет військових мистецтв" від 26 травня 1994 року; реорганізовано шляхом перетворення ДГО "Університет військових мистецтв" в акціонерне товариство "Університет військових мистецтв"; затверджено установчий договір про створення акціонерного товариства "Університет військових мистецтв" (а.с.45 т.2).

07.06.1994 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради видано свідоцтво про державну реєстрацію АТ "Університет військових мистецтв" (а.с.68 т.1).

З наведених вище документів суд першої інстанції встановив, що за рішеннями засновників у червні 1994 року відбулася реорганізація ДГО "Університет військових мистецтв" у Акціонерне товариство "Університет військових мистецтв".

Прийняті рішення засновників про реорганізацію ДГО "Університет військових мистецтв" у АТ "Університет військових мистецтв" на момент розгляду справи є чинними та ніким не оспорені у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.1.1 Статуту АТ "Університет військових мистецтв" останнє  є правонаступником всіх майнових і немайнових прав та зобов'язань ДГО "Університет військових мистецтв".

Надалі, 19.01.1995 року рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів №47 "Про видачу Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою по вулиці Володарського,91-А  акціонерному товариству "Університет військових мистецтв" по фактичному розміщенню автогосподарчого комплексу" АТ "Університет військових мистецтв" надано земельну ділянку площею 2233 кв.м. по вул.Володарського, 91-А в постійне користування з видачею Державного акту по фактичному розміщенню автогосподарчого комплексу за рахунок земель промисловості (а.с.117-118 т.1).

01.02.1995 року АТ "Університет військових мистецтв" видано державний акт на право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою (а.с.119-122 т.1).

Згідно технічного паспорту будівель по вулиці Володарського,91а, власником якого зазначено ДГО "Університет військових мистецтв", складеного БТІ станом на 18.06.1991 року, вбачається, що за загальними відомостями рахується площа забудови 321,8 кв.м., обсяг будівлі - 1255 кв.м., кількість поверхів - 1, нежитлові приміщення (гаражі) зазначені площею 478 кв.м. (а.с.8-11).

У травні 1995 року була проведена реєстрація поточних змін (що зазначено на копії технічного паспорту), за яким спірне нерухоме майно стало складатися з: під літерою А-1 обліковувався будинок кафе площею забудови 321,8 кв.м., який складався з коридору 1 площею 3,9 кв.м., коридору 2 площею 10,3 кв.м., кладової 3 площею 15,8 кв.м., кабінету 4 площею 25,4 кв.м., електрощитової 5 площею 4,6 кв.м., кладової 6 площею 26,7 кв.м., майстерні 7 площею 48,5 кв.м., майстерні 9 площею 62,8 кв.м., складу 10 площею 29,7 кв.м.; під літерою Б-1 обліковувались 6 подвійних боксів площею 270,2 кв.м.; під літерою В-1 обліковувались коридор 1 площею 3,8 кв.м., сторожка 2 площею 18,1 кв.м., 6 боксів площею 135,4 кв.м.; під літерою Д-2 обліковувався двоповерховий адміністративний будинок, що складався по першому поверху: з боксу І площею 91,8 кв.м., боксу II площею 45,4 кв.м., по другому поверху: з коридору площею 25,7 кв.м., диспетчерської площею 14,6 кв.м., кабінету директора площею 15,7 кв.м., підсобки площею 12.6 кв.м., підсобки площею 18,1 кв.м., залу площею 45,5 кв.м.; під літерою Е обліковувався навіс; під літерою Г обліковувався туалет; також обліковувались ворота металеві площею 14,8 кв.м., вхідна калітка металева, ворота дерев'яні - 9,8 кв.м., паркан з/б довжиною 206,7 м.п., паркан цегляний 17,5 м.п., тверде покриття площею 2075 кв.м.. (а.с.14,15 т.1).

Апеляційний суд дійшов до висновку, що викладені вище обставини свідчить про те, що відповідачем було здійснено добудову та переобладнання спірного нерухомого майна.

20.02.1997 року  на замовлення АТ "Університет військових мистецтв" у зв'язку з добудовою будівель і споруд, розташованих по вулиці Володарського, 91-а в м.Дніпропетровську був складений акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, який затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 20.03.1997р. №387/8 (а.с.6,114,115, т.1).

З копії вищенаведених технічних паспортів, складених БТІ у 1991 році та у 1995 році вбачається,  що власником майна вказано АТ "Університет військових мистецтв".

Крім того, згідно копії реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, виданого БТІ 17.05.1997 року, автогосподарський комплекс в цілому, який розташований по вул.Володарського,91 у м.Дніпропетровську, зареєстровано за акціонерним товариством "Університет військових мистецтв" на праві колективної власності на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів №387/8 від 20 березня 1997року.

 Об'єкт №91-а по вул.Володарського в цілому складається з автогосподарського комплексу, який складається із будівель: "А-1" - основне; "Д-2" –основне; Б, В - гаражів, Е - навісу, Г - туалету (а.с.40 т.2).

09.02.2008 року акціонерному товариству "Університет військових мистецтв" видано  свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: на автогосподарський комплекс, розташований в м.Дніпропетровську по вул.Володарського, 91-а, який складається з: літ. А-1 основна будівля, літ. Д-2 - основна будівля, літ. Б, В - гаражі, літ.Е - навіс, літ.Г –туалет. Свідоцтво про право власності видане замість реєстраційного посвідчення від 17.05.1997р. (а.с.7 т.1).

Врахувавши вищенаведені  документи, апеляційна інстанція погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що у період з березня по жовтень 1990 року Дніпропетровським обкомом ЛКСМ України (МДС) на підставі п.п.23,24 розділу IX Статуту ЛКСМУ (МДС) було створено ДГО "Університет військових мистецтв" та на підставі договору від 05.10.1990 року  передано 20.10.1990 року з балансу Дніпропетровського обкому ЛКСМУ (МДС) на баланс ДГО "Університет військових мистецтв" у власність безоплатно будівлі, споруди, обладнання, механізми, засоби зв'язку, майно і територію гаража обкому ЛКСМ України, що підтверджується актом прийомки - передачі (а.с.113 т.1).

Тобто, місцевим господарським судом було вірно встановлено, що Дніпропетровський обком ЛКСМ України (МДС), будучи засновником ДГО "Університет військових мистецтв", передав у власність останнього спірне майно, та з 20.10.1990 року  ДГО "Університет військових мистецтв" став, як власник, користуватися та розпоряджатися майном, його було включено до балансу ДГО "Університет військових мистецтв", що підтверджується актом прийомки-передачі від 20.10.1990р., технічними паспортами та виданими в подальшому реєстраційним посвідченням на право власності на спірне нерухоме майно, актом на право постійного користування земельною ділянкою та свідоцтвом про право власності на спірне майно.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач не є власником спірного майна. Не надано і доказів того, що рішення, прийняті засновниками у ході передачі спірного майна, свідоцтво про право власності, видане відповідачеві, договір від 05.10.1990р., акт прийомки-передачі майна від 20.10.1990р., реєстраційне посвідчення є незаконними чи визнані недійсним у встановленому законодавством порядку.

Посилання позивача на те, що Постановою Верховної Ради УРСР "Про захист прав власності Української РСР" від 29.11.1990р. №506-ХІІ встановлено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону УРСР про роздержавлення майна, та вказаний мораторій діяв під час перетворення ДГО "Університет військових мистецтв" у АТ "Університет військових мистецтв", на ст.1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991р., на пункт 3 Постанови Верховної ради України від 20.12.1991р. №2005-ХІІ про введення в дію Закону України "Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність", визнано апеляційним судом необгрунтованими, оскільки  судом першої інстанції встановлено, що спірне майно вибуло  з  власності   Дніпропетровського обкому ЛКСМУ з 20.10.1990 року, а вищезазначені нормативні акти були прийняті пізніше - 29.11.1990 року, 10.09.1991 року, 20.12.1991 року відповідно, тобто після передачі спірного майна у власність ДГО "Університет військових мистецтв".

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність сторін.          

Апеляційний суд також вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що у червні 1994 року  відбулася зміна форми власності ДГО "Університет військових мистецтв" у АТ "Університет військових мистецтв", а на момент перетворення спірне майно відносилося до загальнодержавної власності і були відсутні повноваження на зміну загальнодержавної форми власності спірного майна, відсутні повноваження у засновників на внесення спірного майна до статутного фонду АТ "Університет військових мистецтв", оскільки доказів того, що рішення засновників є незаконним або визнано недійсним у встановленому порядку, суду не надано. Спірне майно вибуло з власності Дніпропетровського обкому ЛКСМУ 20.10.1990 року та станом на червень 1994 року перебувало у власності ДГО "Університет військових мистецтв".

Колегія погоджується з висновками суду  з огляду на таке.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про власність", чинного на момент перетворення ДГО "Університет військових мистецтв" у АТ "Університет військових  мистецтв", володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Згідно зі статтею 128 ЦК УРСР, чинного на момент передачі спірного майна у власність ДГО "Університет військових мистецтв", право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки положень Статуту ЛКСМУ, Статуту ДГО "Університет  військових мистецтв", Статуту  Дніпровської спілки молоді та Статуту АТ "Університет військових мистецтв", умов договору від 05.10.1990 року, укладеного між Дніпропетровським обкомом ЛКСМУ і ДГО "Університет  військових мистецтв", акта приймання-передачі майна від 20.10.1999 року, складеного на виконання вказаного договору, рішень Дніпропетровської міської ради від 19.01.1995 року №47 та від 20.03.1997 року №387/8, державного акту на право постійного користування землею від 01.02.1995 року, виданого АТ "Університет військових мистецтв", наявних  у справі технічних паспортів БТІ, реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна від 17.05.1997р., свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.02.2004р.  та інших доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а позивачем не спростовано факти вибуття спірного нерухомого майна ще у жовтні 1990 року з власності Дніпропетровського обкому ЛКСМ України у власність іншої громадської організації (ДГО "Університет військових мистецтв") на договірних засадах та подальшого його переходу в червні 1994 року у власність АТ "Університет військових мистецтв" в порядку правонаступництва стосовно майнових прав та  обов'язків реорганізованого ДГО "Університет військових мистецтв" (шляхом перетворення).

При цьому судами правомірно на підставі статті 58 Конституції України відхилено посилання позивача на існування законодавчих заборон щодо зміни форми власності спірного майна, встановлених постановами Верховної Ради України від 29.11.1990 року №506-ХІІ, від 20.12.1991 року №2005–ХІІ та Законом України від 10.09.1991 року "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", оскільки зазначені нормативно-правові акти не мають зворотної дії до спірних правовідносин, пов'язаних з вибуттям спірного майна з власності колишньої загальносоюзної громадської організації (ЛКСМ України) з 20.10.1990 року.

З цих же підстав не приймаються до уваги твердження скаржника про існування законодавчих заборон щодо відчуження спірного майна на час перетворення  ДГО "Університет військових мистецтв" у АТ "Університет військових мистецтв" (07.06.1994 року), оскільки відповідне відчуження відбулося ще в жовтні 1990 року, а до відповідача лише перейшли права та обов'язки свого реорганізованого правопопередника (в порядку правонаступництва), що не слід ототожнювати з відчуженням майна, яке здійснюється іншими способами, визначеними цивільним законодавством (договір, акти компетентних державних органів, приватизація тощо).

Що стосується посилань скаржника на те, що відповідно до ст.4 Закону України від 10.09.1991 року "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника  і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 року "Про проголошення незалежності України", вважаються недійсними, то колегія враховує, що вказаний  закон має зворотну дію лише до правовідносин зміни власника і форм власності, які виникли  після прийняття постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 року, а в даному випадку спірне майно набуто у власність ДГО "Університет військових мистецтв" значно раніше –наприкінці жовтня 1990 року.

Водночас судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору враховано, що договір від 05.10.1990 року, акт прийому-передачі майна від 20.10.1990 року, рішення засновників про реорганізацію ДГО "Університет військових мистецтв", установчі документи Дніпровської спілки молоді, ДГО "Університет військових мистецтв", АТ "Університет  військових мистецтв" та видане відповідачу свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно не оспорені, не визнані недійсними та не скасовані у встановленому порядку.

Наведеним спростовуються передчасні посилання позивача на недоведеність встановлених судом обставин правонаступництва Дніпровської спілки молоді стосовно прав та обов'язків Дніпропетровського обкому ЛКСМУ, як одного з засновників ДГО "Університет військових мистецтв", та на недоведеність внесення спірного майна до статутного фонду відповідача, оскільки, як встановлено судами, відповідні положення щодо правонаступництва чітко визначені у вищевказаних установчих документах.   

Окрім того, згідно імперативних вимог ч.2 ст.111 ГПК України у касаційній скарзі  не допускаються посилання на недоведеність обставин справи.

Безпредметними вважаються також посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на Закон України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006р. №185 (набрав чинності з 18.10.2006р.), який не має зворотної дії до спірних правовідносин власності.

Колегія не може прийняти до уваги передчасні доводи позивача щодо недоліків при оформленні акта державної технічної комісії від 20.02.1997 року про прийняття в експлуатацію автогосподарського комплексу  по вул.Володарського,91-а в м.Дніпропетровську, оскільки такі доводи по суті піддають сумніву правомірність прийняття Дніпропетровським міськвиконкомом рішення від 20.03.1997 року №387/8 "Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автогосподарського комплексу по вул.Володарського, 91-а, збудованого АТ "Університет військових мистецтв", спір з приводу якого може бути лише предметом іншого позовного провадження.

Інші наявні заперечення скаржника зводяться до посилань на неналежну оцінку судами доказів по справі (реєстраційне посвідчення БТІ від 17.05.1997р., технічні паспорти станом на 18.06.1991р. та на 05.05.1995р. тощо) та до намагань переоцінити вказані докази, однак згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати або додатково перевіряти  докази.

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду постанов Вищого господарського суду України, прийнятих з порушенням вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України (постанови ВСУ від 11.09.2007 року у справі №1/151-3079 та від 11.09.2007 року у справі  №18/439).

Зважаючи на вищевикладене, касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 ГПК України, Вищий господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 у справі №12/81-08 залишити без змін, а касаційну скаргу РВ ФДМ України по Дніпропетровській області –без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                                          В.Овечкін

С у д д і                                                                                                               Є.Чернов

                                                                                                                            В.Цвігун