Постанова

від 03.10.2012 по справі 2а-1670/6001/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6001/12

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Юсіл" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтаві, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Юсіл" (далі - ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юсіл", відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 511,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 511,00 грн.

21 вересня 2012 року відповідачем отримано копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. У строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, заперечень проти позову відповідачем до суду не подано.

Розглянувши подані позивачем документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Юліс" (ідентифікаційний код 35603729) зареєстроване в якості юридичної особи 10.07.2008 року Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області. На даний час відповідач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

17.09.2010 ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юліс" з питання своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2010 року.

За результатами перевірки позивачем складений акт №8553/15-01/3560379 від 17.09.2010, в якому зафіксовано порушення відповідачем підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ, пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, а саме, встановлено, що ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юліс" по терміну подання 09.08.2010 декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року до ДПІ у м. Полтаві не подано.

На підставі акта перевірки №8553/15-01/3560379 від 17.09.2010 податковим органом 22.10.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення №0010341501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн, яке направлялося на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 3602301684461 від 27.10.2010. Згідно інформації Поштамту - Центр поштового зв'язку № 1, вказаний рекомендований лист, направлений за адресою вул. Калініна, 12/8, кв. 32, м. Полтава, 28.10.2010 року вручено особисто керівнику ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юліс".

Станом на момент подання позову за даним податковим повідомленням-рішенням рахується борг у розмірі 170,00 грн.

26.11.2010 ДПІ у м. Полтаві проведено перевірку ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юліс" з питання своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року.

За результатами перевірки позивачем складений акт №11393/15-01/35603729 від 26.11.2010, в якому зафіксовано порушення відповідачем підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, встановлено, що ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юліс" по терміну подання 09.11.2010 декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року до ДПІ у м. Полтаві не подано.

На підставі акта перевірки №11393/15-01/35603729 від 26.11.2010 податковим органом 28.12.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення №0014711501/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн, яке направлялося на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане останнім 03.01.2011 (копія зворотного поштового повідомлення про вручення наявна у матеріалах справи).

Станом на момент подання позову за даним податковим повідомленням-рішенням рахується борг у розмірі 170,00 грн.

15.03.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено перевірку ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юліс" з питання своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за 2010 рік.

За результатами перевірки позивачем складений акт №1923/15-01/35603729 від 15.03.2011, в якому зафіксовано порушення відповідачем статті 11, пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме, встановлено, що ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юліс" по терміну подання 09.02.2011 декларацію з податку на прибуток за 2010 рік до ДПІ у м. Полтаві станом на 15.03.2011 не подано.

На підставі акта перевірки №1923/15-01/35603729 від 15.03.2011 податковим органом 30.03.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0005571501 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн, яке направлялося на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернулося до податкового органу з відміткою пошти від 11.05.2011 "за закінченням терміну зберігання".

Станом на момент подання позову за даним податковим повідомленням-рішенням рахується борг у розмірі 170,00 грн.

17.06.2011 у приміщені ДПІ у м. Полтаві було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2011 року по ТОВ "Дистриб'юторська компанія"Юліс".

За результатами перевірки позивачем складений акт №5224/15-01/35603729 від 17.06.2011, в якому зафіксовано порушення відповідачем підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме, встановлено, що ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юліс" по терміну подання 10.05.2011 декларацію з податку на прибуток за І квартал 2011 року до ДПІ у м. Полтаві не подано.

На підставі акта перевірки №5224/15-01/35603729 від 17.06.2011 податковим органом 05.08.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0011721501 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн, яке направлялося на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане останнім 10.08.2011 (копія зворотнього поштового повідомлення про вручення наявне у матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, спору між сторонами щодо підстав застосування штрафних санкцій та їх розміру згідно зазначених вище податкових повідомлень-рішень немає.

Отже, загальна сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, що не сплачена відповідачем складає 511,00 грн, що підтверджується обліковою карткою особового рахунку платника з даного податку, яка мається в матеріалах справи.

Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення спору та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, для вирішення цього спору значення мають обставини виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті податкових зобов'язань за платежем із штрафних санкцій у встановлений законодавством строк та на дату вирішення спору судом, а також наявності у позивача права вимоги на стягнення вказаного виду платежу у судовому порядку.

Упродовж 2010 року діяв Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону (пункт 19.6 статті 19 цього Закону).

Відтак, з набранням чинності зазначеним Законом 01 квітня 2001 року уніфіковано зокрема порядок та строки подання податкових декларацій (розрахунків), строки сплати сум податкових зобов'язань, підстави та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства.

З огляду на викладене, оплата податкового повідомлення-рішення від 22.10.2010 №0010341501/0, отриманого відповідачем 27.10.2010, мала здійснюватись за правилом абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, відповідно до якого у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Зокрема, підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено процедуру адміністративного та судового оскарження рішення, прийнятого контролюючим органом.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.10.2010 №0010341501/0, а також його оскарження до суду.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Таким чином, оплата податкових повідомлень-рішень від 28.12.2010 №0014711501/0 (отриманого відповідачем 03.01.2011), від 30.03.2011 №0005571501 та від 05.08.2011 №0011721501 (отриманого відповідачем 10.08.2011) мала здійснюватись за правилом пункту 57.3 статті 57 зазначеного Кодексу, відповідно до якого у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзац 3 пункту 58.3 статті 58 ПКУ).

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Поштовий конверт з податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2011 №0005571501 повернувся до ДПІ у м. Полтаві з відміткою відділення поштового зв'язку від 11.05.2011 "за закінченням терміну зберігання". За такої обставини вказане податкове повідомлення-рішення у силу абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається врученим ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юліс".

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 28.12.2010 №0014711501/0, від 30.03.2011 №0005571501 та від 05.08.2011 №0005841501, а також їх оскарження до суду.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві порушують права та охоронювані законом інтереси ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юліс" у сфері публічно-правових відносин і тому не створюють для нього обов'язку виконати їх владні приписи у частині сплати податкового зобов'язання/грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент винесення податкових вимог) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 цього Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до вказаних вище правових норм, ДПІ у м. Полтаві виставлено відповідачу першу податкову вимогу №1/755 від 22.04.2010 та другу податкову вимогу №2/904 від 25.05.2010, які отримані відповідачем відповідно 04.06.2010 та 28.10.2010, що підтверджується зворотніми поштовими повідомленнями про вручення.

Згідно інформації ДПІ у м. Полтаві від 25.09.2012, після направлення відповідачу першої та другої податкових вимог сума податкового боргу станом на 13.09.2012 - момент подачі позову до суду, не переривалась.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем в строки, передбачені податковим законодавством, узгоджена сума грошових зобов'язань по податку на прибуток в розмірі 511,00 грн сплачена не була, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача з податку на прибуток свідчить про наявність у відповідача податкового боргу в загальному розмірі 511,00 грн.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення боргу перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Аналогічна за змістом норма міститься і у підпункті 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством податковому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві про стягнення коштів з рахунків ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Юліс" в розмірі 511,00 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Юсіл" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Юсіл" (ідентифікаційний код 35603729) кошти на погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 511 (п'ятсот одинадцять) грн 00 (нуль) коп. на р/р 31112002700002, код бюджетної класифікації платежу 11021000, одержувач: УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Гіглава