Ухвала

від 03.09.2012 по справі 21/201-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 вересня 2012 р. № 21/201-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю. суддів:Бакуліної С.В. Данилової Т.Б. Козир Т.П. Малетича М.М. розглянувши заяву Акціонерного товариства "Вейбі" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі№ 21/201-10 за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна" до 1. Закритого акціонерного товариства "НТБ", 2. Акціонерного товариства "Вейбі" про стягнення 3 000000, 00 грн. збитків

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2010 у справі

№ 21/201-10 затверджено мирову угоду, укладену між ПАТ "Науково-дослідний інститут склопластиків та волокна", ЗАТ "НТБ" та АТ "Вейбі", провадження у справі № 21/201-10 припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 ухвалу господарського суду Київської області від 29.09.2010 про припинення провадження у справі № 21/201-10 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Київської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 скасовано, а ухвалу господарського суду Київської області від 29.09.2010 залишено без змін.

Акціонерне товариство "Вейбі" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі № 21/201-10, в якій просить скасувати дану постанову, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 19.01.2010 у справі № 2-22/1827-2009, від 12.12.2006 у справі № 30/270 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши дану заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи № 21/201-10 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі № 21/201-10, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі у зв'язку з укладенням мирової угоди з огляду на встановлені фактичні обставини справи, а саме: мирова угода була підписана повноважними представниками сторін; від відповідачів мирову угоду підписав Коіті Уеда, який діяв як голова правління ЗАТ "НТБ" та представник за довіреністю АТ "Вейбі", яка уповноважує його представляти компанію в судах, в тому числі заключати мирову угоду. Крім того, судом першої інстанції враховано, що представник АТ "Вейбі" засвідчив своїм підписом, що усний переклад тексту мирової угоди на японську мову зроблено перекладачем, а умови мирової угоди не порушують будь-чиї права, інтереси, що охороняються законом.

Водночас, у постанові від 19.01.2010 у справі № 2-22/1827-2009, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову про витребування нерухомого майна на користь держави з огляду на встановлені обставини справи, а саме незважаючи на чітко окреслене коло своїх повноважень, представник уклав від імені Міністерства оборони України спірний договір не отримавши рішення Міністра оборони України на його укладення та без погодження з директором Департаменту будівництва Міністерства оборони, згода яких передбачалась в довіреності. Крім того, судом першої інстанції враховано, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення Міністром оборони України дій, які свідчать про схвалення укладеного правочину.

У постанові від 12.12.2006 у справі № 30/270, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів з огляду на те, що довірена особа позивача вчинила правочин з порушенням вимог статті 62 Цивільного кодексу УРСР та у зв'язку з відсутністю подальшого схвалення спірного правочину позивачем. Такого висновку суди попередніх інстанції дійшли з огляду на фактичні обставини справи, а саме: довірена позивачем особа ОСОБА_6 є одночасно і учасником ТОВ "Юніс" (стороною в спірному договорі), в результаті чого оспорюваний правочин вчинено з порушенням вимог чинного законодавства щодо заборони вчинення правочинів довіреною особою від імені особи яку він представляє в своїх інтересах особисто. Крім того судами враховано, що для вчинення довіреною особою ОСОБА_6 дій від імені позивача повинно бути підтверджене наявністю відповідного рішення Ради директорів або зборів акціонерів, однак відповідні докази в матеріалах відсутні.

Отже, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

З огляду на зазначене відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 21/201-10 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству "Вейбі" у допуску справи № 21/201-10 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.Панова СуддіС.Бакуліна Т.Данилова Т.Козир М.Малетич

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)