Постанова

від 27.09.2012 по справі 29/5005/1090/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р. Справа № 29/5005/1090/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С., суддівМіщенка П.К., Поліщука В.Ю. (доповідач), розглянувшикасаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року, у справі№ 29/5005/1090/2012 Господарського суду Дніпропетровської області, за заявою Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), доТовариства з обмеженою відповідальністю "Центрекс" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), провизнання банкрутом, представники учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

У лютому 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі за текстом -УПФ України в Центрально-Міському районі) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрекс" (далі за текстом -ТзОВ "Центрекс"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2012 року у справі № 29/5005/1090/2012 порушено провадження, інше.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2012 року у справі № 29/5005/1090/2012 (суддя -Полєв Д.М.) ТзОВ "Центрекс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лелеко В.В., інше.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 року у справі № 29/5005/1090/2012 (головуючий суддя - Виноградник О.М., судді: Лисенко О.М., Вечірко І.О.) апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задоволено (далі за текстом -Криворізька південна МДПІ), постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2012 року -скасовано; провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, УПФ України в Центрально-Міському районі звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 року, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2012 року у справі № 29/5005/1090/2012 -залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2012 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу УПФ України в Центрально-Міському районі прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

Провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Центрекс" порушено за заявою УПФ України в Центрально-Міському районі, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Положеннями ч. 1 ст. 18 названого Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому ч. 3 ст. 18 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Проте, як встановлено апеляційним господарським судом з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.01.2012 року, в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців вказано, що статус відомостей про юридичну особу не підтверджено; запис про відсутність боржника за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців не вносився.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що відповідно до пп. 5.5 п. 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 97 від 20.10.2005 року), статус відомостей про юридичну особу може набувати значення:

- у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу;

- у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу;

- виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Зокрема, ч. 11, ч. 12 названої статті, встановлено, що, юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (ч. 12 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців").

Згідно Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 7572 від 08.09.2008 року, на цей час законодавством не передбачено інших підстав, за яких державний реєстратор може вносити до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, законодавець виключає тотожність записів про відсутність юридичної особи за адресою місцезнаходження та відсутність підтверджених даних про юридичну особу, у зв'язку з чим витяг Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.01.2012 року, отриманий у цій справі, не може бути доказом відсутності боржника за місцезнаходженням, висновку про що правомірно дійшов господарський суд апеляційної інстанції.

В силу наведеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про необхідність припинення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Центрекс", як безпідставно порушеній.

Враховуючи вказане, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків господарського суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржників не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року у справі № 29/5005/1090/2012 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя О.С. Удовиченко

судді: П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук