Рішення

від 25.09.2012 по справі 18/5007/813/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "25" вересня 2012 р. Справа № 18/5007/813/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 - засновник підприємства,

Зобкова Т.П., довіреність від 25.09.2012р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Балта, Одеська область)

до Приватного підприємства "Сапфір-ЮМ" (смт.Червоноарміськ, Житомирська область)

про стягнення 22665,40грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 22665,40грн. заборгованості за договором купівлі-продажу пиломатеріалів твердолистяних №26 від 15.09.2010р. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається, що він на виконання вказаного договору поставив відповідачу лісопродукцію, за яку відповідач не розрахувався.

Позивач, який був присутній в судовому засіданні 04.09.2012р., позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві; в судове засідання 25.09.2012р. не з'явився, в адресованій господарському суду телеграмі просить здійснювати розгляд справи без його участі.

Крім того, на адресу господарського суду позивач та Червоноармійський РВ УМВС України Житомирської області надіслали належним чином завірені копії постанови слідчого СВ Червоноармійського РВ УМВС України в Житомирській області від 02.12.2011р. про закриття кримінальної справи по факту шахрайських дій, вчинених відносно ФОП ОСОБА_3 за ст.190 ч.1 КК України.

Представники відповідача відзив на позовну заяву не надали, в судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на те, що підприємство не отримувало від ФОП ОСОБА_3 пиломатеріали. Разом з тим, представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що правовідносини купівлі-продажу могли скластися між позивачем та директором відповідача ОСОБА_4, який діяв від імені підприємства відповідача без наданих на те доручень, при цьому ПП "Сапфір-ЮМ" не отримувало продукцію від ФОП ОСОБА_3, оскільки накладна №9 від 16.09.2010р. не містить підпису повноважної особи отримувача.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 (позивач, продавець) та Приватне підприємство "Сапфір-Юм" уклали договір купівлі-продажу пиломатеріалів твердолистяних від 15 вересня 2010 року №26 (а.с.7), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити пиломатеріали твердолистяних порід свіжої порізки в кількості, якості та відповідно до комерційних найменувань (п.1.1 договору).

Пунктом 2.5 договору встановлено, що покупець здійснює оплату товару продавцю шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок згідно виставлених рахунків та накладних після прийомки товару по кількості і якості на складі покупця.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р.

На виконання умов договору позивач виписав відповідачу до оплати рахунок №9 від 16.09.2010р. (а.с.8), в якому зазначено кількість лісопродукції - 20,852 м.куб. на загальну суму 24665,4грн.

Також в матеріалах справи міститься накладна №9 від 16.09.2010р., згідно якої позивач передав відповідачу вищевказаний товар за загальну суму 24665,40грн. (а.с.9).

За отриманий товар відповідач частково провів оплату на суму 2000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №28 від 24.06.2011р. та №29 від 01.07.2011р. У вказаних платіжних дорученнях зазначено платником - ПП "Сапфір-ЮМ" - відповідач по справі, а в графі "Призначення платежу" вказано, що платежі здійснені за лісоматеріали згідно рахунку №9 від 16.09.2010р. (а.с.12-13).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 22665,40грн.

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу на підставі договору №26 від 15.09.2010р. у розмірі 22665,40грн. (24665,40грн. - 2000,00грн.).

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що в судовому засіданні представники відповідача, заперечуючи факт отримання лісопродукції, не заперечили, що правовідносини купівлі-продажу склалися між позивачем та ОСОБА_4, оскільки останній діяв від імені підприємства без відповідного доручення.

Зважаючи на відсутність підпису представника відповідача у накладній про отримання товару, суд приймає до уваги наступне:

На запит суду Червоноармійський РВ УМВС України Житомирської області надіслав постанову слідчого СВ Червоноармійського РВ УМВС України в Житомирській області від 02.12.2011р. про закриття кримінальної справи по факту шахрайських дій, вчинених відносно ФОП ОСОБА_3 за ст.190 ч.1 КК України (а.с.46).

У зазначеній постанові вказано, що в ході проведеної перевірки в межах кримінальної справи був допитаним в якості свідка гр.ОСОБА_4, який займає посаду директора ПП "Сапфір ЮМ" і є матеріально відповідальною особою. ОСОБА_4 пояснив, що ФОП ОСОБА_3 на підставі договору №26 купівлі-продажу пиломатеріалів твердолистяних порід дерев та згідно рахунку №9 від 16.09.2010р. відвантажено директору ПП "Сапфір ЮМ" ОСОБА_4 дубові дошки в кількості 20,852 куб.м., вартістю 24665,40грн. Пиломатеріали перевозилися автомобільним транспортом ПП "Сапфір-ЮМ". Після отримання від ОСОБА_3 продукції ОСОБА_4 мав намір розрахуватися відповідно до умов договору, однак виявилося, що ПП "Сапфір-ЮМ" має кредитну заборгованість перед "БМ-Банк". В результаті цього всі кошти, які перебували на рахунку підприємства були перераховані банку на погашення кредитної лінії, що унеможливило розрахунок з ОСОБА_3 Також у постанові зазначено, що ОСОБА_4 не уникає виплат, що свідчить про його наміри розрахунку. Так, 24.06.2011р. в частину оплати ФОП ОСОБА_3 були перераховані відповідачем - ПП "Сапфір-ЮМ" кошти в сумі 1000,00грн. та 01.07.2011р. знову перераховано кошти в сумі 1000,00грн.

З наявного в матеріалах господарської справи договору вбачається, що зі сторони відповідача він підписаний директором ПП "Сапфір-ЮМ" ОСОБА_4, на договорі міститься його підпис та "мокра" печатка підприємства. Відтиск печатки, що стоїть на правочині відповідає печатці з відтиском та написом назви Приватного підприємства "Сапфір-ЮМ" (а.с.7, 48).

В матеріалах справи міститься спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що керівником юридичної особи ПП "Сапфір-Юм" є ОСОБА_4, який має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори (а.с.20).

Згідно з наданими в судовому засіданні засновником підприємства поясненнями, печатка підприємства не втрачалась і не була викрадена. Відповідальною особою за печатку є сам керівник підприємства, а тому саме на нього покладено обов'язок контролювати її використання.

Крім того, в матеріалах справи знаходяться платіжні доручення №28 від 24.06.2011р. та №29 від 01.07.2011р., згідно яких відповідач - ПП "Сапфір-ЮМ" перерахував зі свого розрахункового рахунку на користь позивача 2000,00грн., зазначивши в графі "Призначення платежу", що платежі здійснені за отримані лісоматеріали згідно рахунку №9 від 16.09.2010р. (а.с.12-13).

Наведене свідчить про підписання договору №26 від 15.09.2010р. від імені ПП "Сапфір-ЮМ" директором ОСОБА_4 та прийняття його відповідачем до виконання, що підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями.

За вказаних обставин, усні заперечення представників ПП "Сапфір-ЮМ" щодо неотримання продукції від ФОП ОСОБА_3, оскільки накладна не містить підпису повноважної особи отримувача, спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням того, що прийнявши товар на суму 24665,40грн. та частково здійснивши за нього оплату в розмірі 2000,00грн., у відповідача непогашеною залишилась заборгованість перед позивачем в розмірі 22665,40грн., яка станом на час розгляду справи не змінилась.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за отриману продукцію не провів.

За таких обставин, суд у порядку виконання припису ст.43 Господарського процесуального кодексу України надав юридичне обґрунтування доказам по справі в їх сукупності та прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 22665,40грн. основного боргу.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору, покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сапфір-ЮМ" (12000, Житомирська область, смт.Червоноармійськ, вул.Пушкіна, 5, код 33000416)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1)

- 22665,40грн. основного боргу;

- 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.10.2012р.

Суддя Соловей Л.А.

3 прим.: 1- в справу 2- позивачу (рек. з повід.), 3 - відповідачу