Рішення

від 24.09.2012 по справі 5009/2789/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/65/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

24.09.12 Справа № 5009/2789/12

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Комунарського району міста Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей - Авто ЛТД" (69095, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 59-Г, ідентифікаційний код 22117174)

про стягнення заборгованості в сумі 11 000, 00 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Кузьміна С.Ю., юрисконсульт Філії Концерну "МТМ" Комунарського району м. Запоріжжя, довіреність № 25/27 від 03.01.2012р.;

Рянічева С.В., юрисконсульт Філії Концерну "МТМ" Комунарського району м. Запоріжжя, довіреність № 26/27 від 03.01.2012р.

від відповідача: Попова К.Р., довіреність № б/н від 04.09.2012р.;

Дикий М.І., директор з виробництва, наказ № 30-ОД від 01.03.2000р.

Концерн "МТМ" в особі Філії Концерну "МТМ" Комунарського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ "Прометей -Авто ЛТД" про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді № 501202 від 01.09.2006р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 23.07.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, ст. 1, 2 ГПК України та умовами договору купівлі-продажу теплової енергії № 501202 від 01.09.2006р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.07.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі 5009/2789/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 04.09.2012р. о 10 годині 40 хвилин.

В судових засіданнях 04.09.2012р. та 18.09.2012р. оголошувались перерви до 18.09.2012р. об. 11 годині 40 хвилин та до 24.09.2012р. об 11 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 24.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 28.09.2012р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у заяві про зменшення позовних вимог від 04.09.2012р. зокрема просять суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 11 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012), передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначили, що в період з лютого 2012 року по березень 2012 року Концерн "МТМ" в особі Філії Концерну "МТМ" Комунарського району м. Запоріжжя відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 13 889, 05 грн., проте відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501202 від 01.09.2006р. не виконав та не оплатив отриману теплову енергію.

Відповідач після подання позивачем позову до суду сплатив частину боргу, а саме: 30.07.2012р. на суму 1 000, 00 грн., 01.08.2012р. на суму 1 000, 00 грн., 15.08.2012р. на суму 889, 05 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію складає 11 000, 00 грн.

Представники відповідача в судових засіданнях проти позову заперечили з підстав наведених у відзиві що надійшов до суду 04.09.2012р. зокрема зазначають що відповідно до додатку № 1-а та додатку № 1 договору, відповідачу було встановлено приєднане (максимальне) теплове навантаження - Q = 0, 120920 (опалення) на підставі якого проводились розрахунки за спожиту теплову енергію в гарячій воді. Відповідно до п. 1.2 Правил надання і погодження технічних умов на підключення до теплових мереж затверджених Наказом Міністерства з питань житлово -комунального господарства України від 29.10.2009 № 334, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.10.2009р. № 1232, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2009 року за № 1138/17154 максимальне теплове навантаження споживача -навантаження, яке відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, вентиляцію, кондиціювання, визначене проектом.

03 березня 2012 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 4 до Договору. Відповідно до умов якої були внесені зміни у зв'язку з виконанням розрахунків теплового навантаження (опалення) -0, 033703 Гкал/годину. При цьому технічні умови, які діяли на момент укладання Договору -не змінювались, у зв'язку з чим можна зробити висновок, що розрахунки технічного навантаження були визначені від початку невірні.

З урахуванням викладено просять у задоволенні позову відмовити повінстю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном "МТМ" в особі директора Філії Концерну "МТМ" Комунарського району м. Запоріжжя (Теплопостачальна організація) та ТОВ "Прометей -Авто ЛТД" (Споживач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2006р. № 501202 (надалі - Договір), (із змінами внесеними відповідно до Додаткової угоди № 1 від 19.09.2006р., Додаткової угоди № 2 від 19.09.2006р. Додаткової угоди № 3 від 01.09.2006р., та Додаткової угоди № 4 від 03.03.2012р.) за яким Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1. 2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про теплопостачання". Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води", "Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж", та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами.

Пунктом 2.1 Договору, передбачено, що Теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- підігрів води - протягом року;

- кондиціювання - по замовленню Споживача;

- інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.

Згідно п. 3.2.1 Договору, Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови цього договору. Дотримуватися вимог актів цивільного

законодавства України, нормативно-правових актів, Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води ДНАОП 0.00-1.11-98, Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж.

Як передбачено в п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3 Договору, Споживач що має прилади комерційного обліку, щомісячно подає до Теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку №1 до цього договору.

Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. (п. 6.1 Договору).

У додатку № 5 до Договору, зазначено, що розрахунки із Споживачем за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводиться відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.08.2006р. № 309 : за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування (з урахуванням) ПДВ становить:

- на опалення - 190, 67 грн.

- на підігрів води - 190, 67 грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як зазначено у п. 6.3 Договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.4 Договору, передбачено, що при наявності приладів комерційного обліку -обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Згідно п.п. 6.6.1 Договору, отриманий акт приймання -передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним -дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту -3 дні, по області - 5 днів, по Україні -7 днів).

Позивачем виконані всі умови Договору, що підтверджується актом приймання - передачі теплової енергії від 29.02.2012р. на суму 9 651 08 грн. та актом приймання -передачі теплової енергії від 31.03.2012р. на суму 4 237, 97 грн.

На оплату зазначених актів позивач виставив відповідачу рахунки від 28.02.2012р. на суму 9 651, 08 грн. та рахунок від 31.03.2012р. на суму 4 237, 97 грн.

Відповідач після подання позову до суду сплатив частково суму боргу у розмірі 2 889, 05 грн. що підтверджується банківською випискою (а.с. 60 - 62).

Таким чином з урахуванням часткової сплати заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді № 201502 від 01.09.2006р. складає 11 000, 00 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2006р. № 501202.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У справі, що розглядається, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.3 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501202 від 01.09.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 13 889, 05 грн. оформлені відповідно до п.п.6.6.1 договору № 501202 від 01.09.2006р.

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

ТОВ "Прометей - Авто" сплатило основний борг після звернення позивача з позовом до суду, у сумі 2 889, 05 грн.

Враховуючи те, що ТОВ "Прометей - Авто" не в повному обсязі виконала грошові зобов'язання перед позивачем за договором купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді № 501202 від 01.09.2006р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 11 000, 00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що йому неправомірно нараховано суму боргу за поставлену теплову енергію не приймаються судом оскільки:

Згідно додатку № 1а до Договору, ТОВ "Прометей -Авто ЛТД" просить Теплопостачальну організацію укласти договір купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді з 01.09.2006р. для опалення, вентиляції, підігріву води (надалі-підігрів) -своїх об'єктів.

Та просить облік споживання теплової енергії проводити по приладах обліку;

Відповідно до п. 5.3 Договору, Споживач що має прилади комерційного обліку, щомісячно подає до Теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку №1 до цього договору.

Пунктом 6.4 Договору, передбачено, що при наявності приладів комерційного обліку -обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Відповідно до показань приладів обліку теплової енергії за період з 25 січня по 27 лютого 2012р. наданих відповідальною особою Диким М.І. - показання тепло лічильника - 10, 43 Гкал.

Згідно показань приладів обліку теплової енергії за період з 27 лютого по 19 березня 2012р. - показання тепло лічильника -4, 58 Гкал.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. № 127 "Про встановлення тарифів на теплову енергію Концерну "Міські теплові мережі" установлені тарифи на теплову енергію:

- для потреб бюджетних установ - 719,95 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);

- для потреб інших споживачів - 771,10 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) .

У акті приймання - передачі теплової енергії від 29.02.2012р. на суму 9 651 08 грн. зроблено розрахунок - 10.430000 Гкал (покази приладів обліку які надає відповідач) за тарифом 771.1000 (тариф який встановлено постановою НКРРКПУ № 127 від 30.09.2011р.) = 8 042, 57 грн. + ПДВ 1 608, 51 грн. разом = 9 651, 08 грн.,

Також у акті приймання -передачі теплової енергії від 31.03.2012р. на суму 4 237, 97 грн. -розрахунок - 4.580000 Гкал (покази приладів обліку які надає відповідач) за тарифом 771.1000 = 3 531, 64 грн. + ПДВ 706, 33 - разом = 4 237, 97 грн.

Таким чином заперечення відповідача є необгрунтовними та такими що не відповідають дійсності.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей - Авто ЛТД" (69095, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 59-Г, ідентифікаційний код 22117174) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії Запорізького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 28.09.2012р.

Суддя В.М. Соловйов