cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа№ 5011-70/10298-2012 27.09.12 За позовом Дочірнього підприємства "Управління спеціальних машин №2" Відкритого
акціонерного товариства "Будмеханізація", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвібуд", м. Київ
про стягнення 22 877,51 грн.
Суддя Капцова Т.П.
Представники :
від позивача Рачинський В.А. - пред.по довір.
від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Дочірнє підприємство "Управління спеціальних машин №2" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" звернулось до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвібуд" на підставі Договору на надання послуг №47 від 19.08.2011 року 22 877,51 грн., з яких 22 250,71 грн. - сума основного боргу, 425,88 грн. - 3 % річних та 200,92 грн. - інфляційні втрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору на надання послуг №47 від 19.08.2011 р., укладеного з відповідачем, надано послуги гусеничним краном марки «МГК-25»на будівельному об'єкті відповідача, які відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 22 250,71 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 425,88 грн. та інфляційних втрат в сумі 200,92 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.12р. порушено провадження у справі №5011-70/10298-2012 та призначено розгляд справи №5011-70/10298-2012 на 20.08.12р.
У судове засідання 20.08.12р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.08.12р. виконав частково та надав клопотання про долучення до матеріалів справи копій додаткових документів.
Представник відповідача у судове засідання 20.08.12р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.08.12р. не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.12р. відкладено розгляд справи на 27.09.2012 р.
У судове засідання 27.09.2012р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
В матеріалах справи містяться рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що відповідачем 27.08.12р. було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 02.08.12р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про дату та час розгляду справи судом.
З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 02.08.12 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 20.08.2012 р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається обізнаний та повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).
Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.
27.09.2012р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.
У судовому засіданні 27.09.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
19.08.2011 р. між Дочірнім підприємством "Управління спеціальних машин №2" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (далі -виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алвібуд" (далі -замовник) укладено Договір № 47 на надання послуг від 19.08.2011р. (далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по перевезенню, монтажу гусеничного крану та надання послуг з переміщення вантажів краном на будівельному майданчику за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 15-А.
Згідно п.2.1. Договору, вартість однієї машино-години оренди гусеничного крану без ПММ становить 125,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 25,00 грн.)
Відповідно до п.2.2. Договору, вартість однієї машино-години оренди гусеничного крану з ПММ становить 214,37 грн. ( в т.ч. ПДВ 35,73 грн.)
Згідно п. 2.3. Договору, вартість перебазування та монтаж гусеничного крану становить 10000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.)
Відповідно до п.3.1. Договору, замовник авансує виконавця в розмірі 50 % вартості робіт, що підлягають виконанню на протязі місяця і здійснює остаточну оплату за виконані роботи щомісячно до 10 числа поточного місяця за попередній на підставі довідок про вартість виконаних робіт або актів приймання-передачі виконаних робіт, які оформлені виконавцем та підписані замовником або одним з його структурних підрозділів.
Згідно п. 10.8. Договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2011р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу послуги гусеничним краном «МКГ-25»без ПММ на суму 22 250,71 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних послуг №13974 від 14.10.11р. на суму 11 250,36 грн. та Актом приймання виконаних послуг № 14069 від 31.10.11р. на суму 11 000,35 грн.
Вказані акти підписано уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.
Однак, як зазначає позивач, надані відповідачу послуги не були оплачені відповідачем.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були проведені розрахунки з позивачем.
Отже, враховуючи те, що позивачем були надані послуги згідно умов Договору в сумі 22 250,71 грн., відповідачем доказів оплати наданих позивачем послуг суду не надано, на час розгляду спору сума боргу відповідача перед позивачем склала 22 250,71 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Дослідивши Договір № 47 на надання послуг від 19.08.2011р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п. п.3.1. Договору, замовник здійснює остаточну оплату за виконані роботи щомісячно до 10 числа поточного місяця за попередній на підставі довідок про вартість виконаних робіт або актів приймання-передачі виконаних робіт, які оформлені виконавцем та підписані замовником або одним з його структурних підрозділів.
Таким чином, надані позивачем послуги за Актом приймання виконаних послуг №13974 від 14.10.11р. на суму 11 250,36 грн. та за Актом приймання виконаних послуг № 14069 від 31.10.11р. на суму 11 000,35 грн. повинні були бути оплачені відповідачем в термін до 10.11.11р.
Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг гусеничним краном відповідачем у строк, встановлений п. 3.1. Договору, відповідачем не виконано.
Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані позивачем послуги підтверджується вищезазначеним актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги гусеничним краном у розмірі 22 250,71 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 425,88 грн. та інфляційних втрат в сумі 200,92 грн.
Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 22 250,71 грн. за період з 11.11.2011р. по 01.07.2012р. та розрахунок інфляційних втрат з суми боргу 22 250,71 грн. за грудень 2011р, січень, лютий, березень, квітень 2012р.
Судом встановлено, що надані позивачем послуги за Актом приймання виконаних послуг №13974 від 14.10.11р. на суму 11 250,36 грн. та за Актом приймання виконаних послуг № 14069 від 31.10.11р. на суму 11 000,35 грн. повинні були бути оплачені відповідачем в термін до 10.11.11р., у зв'язку з чим, право позивача на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат виникає з 10.11.11р.
Таким чином, суд, здійснює перерахунок 3 % річних з суми боргу 22 250,71 грн. за заявлений позивачем період з 11.11.2011р. по 01.07.2012р. та розрахунок інфляційних втрат з суми боргу 22 250,71 грн. за період, заявлений позивачем, а саме з 01.12.2011р. по 30.04.2012р.
За перерахунком суду розмір 3 % річних становить:
22 250,71 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 234 (к-ть днів за період з 11.11.2011р. по 01.07.2012р.) = 427,95 грн.
З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 427,95 грн., позивачем заявлено про стягнення 425,88 грн. 3 % річних, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем.
За перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить:
22 250,71 грн. (сума заборгованості) * 1,009 (зведений індекс інфляції за період з 01.12.2011р. по 30.04.2012р.) -22 250,71 грн. = 200,26 грн.
З огляду на те, що за перерахунком суду розмір інфляційних втрат склав 200,26 грн., а позивачем заявлено про стягнення 200,92 грн. інфляційних втрат, то позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 200,26 грн.
Таким чином, суд вважає доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача 22 250,71 грн. -суми основного боргу, 200,26 грн. -інфляційних втрат та 425,88 грн. -3 % річних, у зв'язку з чим, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвібуд" (03142, м. Київ, проспект Палладіна, буд. 18/30, офіс 13-А, код ЄДРПОУ 35704174) на користь Дочірнього підприємства "Управління спеціальних машин №2" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (01013, м.Київ, пров. Деревообробний, буд.3, код ЄДРПОУ 05503256) 22 250 (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 71 коп. -суми основного боргу, 200 (двісті) грн. 26 коп. -інфляційних втрат, 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 88 коп. -3 % річних та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 45 коп. - суми судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 01.10.2012 р.
Суддя Капцова Т. П.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2012 |
Оприлюднено | 04.10.2012 |
Номер документу | 26264510 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Капцова Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні