Рішення

від 29.03.2012 по справі 18/213/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/213/12 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua             ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.03.2012р.                                                                                          Справа №  18/213/12           Господарський суд Полтавської області в складі головуючого судді Кульбако М.М., за участю представників: позивача: не з'явився. відповідача : не з'явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат", вул. Київська, буд.77, м. Житомир,10001 до  Приватного підприємства фірма "Орхідея", вул. Перемоги, буд.55-а, с. Піски Лубенського району Полтавської області,37500 про стягнення 5040,00 грн. В С Т А Н О В И В :            Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства фірма "Орхідея" про стягнення 5040,00 грн. заборгованості за  недопоставлену продукцію, посилаючись на, те що ПП фірма "Орхідея"  здійснила поставку лише частини оплаченої продукції.      Представники сторін  в судові засідання не з'являлись, хоча належним чином були повідомлені про час та дату розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.26,26,,33,34).        22.02.2012р. від відповідача до суду надійшов  відзив на позовну заяву вхід. № 2660д від 22.02.2012р. в якому він  позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів звернення його до відповідача з вимогою, відповідно до ст.530 ЦК України, щодо передачі товару, а також не надано доказів відмови відповідача передати товар та зазначає, що  позивачем  невірно визначені обов'язки сторін та строк їх виконання.           В судові засідання 23.02.2012 року, 13.03.2012 року та 29.03.2012 року представники сторін не з'явились, а тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін у відповідності до ст.75 ГПК України.       Розглянувши матеріали справи, суд встановив:     На підставі усної угоди про купівлю - продаж 18 тис. штук цегли випаленої М - 100 на піддонах між Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" та Приватним підприємством фірма "Орхідея", відповідно до рахунку №60 від 05.05.2010р. (а.с.8), позивач на розрахунковий рахунок відповідача, перерахував грошові кошти у сумі  21600,00 грн. Зазначене підтверджується платіжним дорученням №916 від 06.05.2010р. на суму 21600,00 грн. (а.с.9).    Поставка оплаченої позивачем продукції - цегли випаленої М - 100 на піддонах відповідачем виконана частково на загальну суму 16560,00 грн., що підтверджується  видатковою накладної № Ц-190 від 06.05.2010р. на суму 8280,00 грн. та видатковою накладною № Ц-199 від 11.05.2010р. на суму 8280,00 грн. (а.с. 10,11).           Відповідно до ч.2 с.509, ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.    За ст.202 ЦК України  правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203 ЦК України).    Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин  може  вчинятися  усно  або  в  письмовій  формі. Сторони  мають  право  обирати  форму  правочину,  якщо  інше   не встановлено законом.         Згідно ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.     Статтею 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Разом з тим, за ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.    Тобто, недодержання простої письмової форми, якщо такий наслідок прямо не передбачений законом, не тягне за собою недійсність правочину, а лише позбавляє сторони права у разі виникнення спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків.    Як свідчать надані докази, відповідачем позивачу лише частково поставлено цеглу випалену М - 100 на піддонах, у видаткових накладних № Ц-190 від 06.05.2010р.  та  № Ц-199 від 11.05.2010р. зазначено кількість, ціна та загальна вартість товару, одержаного позивачем ( а.с.10.11). Отже, загальна сума недопоставленої позивачу продукції складає 5040,00 грн.           Згідно п.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.    Відповідно до ст. 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.      Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання  оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.           Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.    Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.   11.03.2011р., позивач керуючись ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, направив відповідачу претензію з вимогою сплатити 5040,00 грн., що підтверджується копією фіскального чеку  від 11.03.2011р. №4402 (а.с.12), але відповідач відповіді на претензію не надав (а.с. 12).    Таким чином,  заборгованість відповідача  становить 5040,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.     Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.     Відповідач доказів в спростування вищевикладеного та доказів повної поставки продукції або сплати суми недопоставленого товару суду не надав.     Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  обґрунтовані та підлягають  задоволенню. У відповідності до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача. Враховуючи викладене,  керуючись  ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з  Приватного підприємства фірма "Орхідея" (вул. Перемоги, буд.55-а, с. Піски, Лубенського району, Полтавської області, 37500, код ЄДРПОУ 23276302, інші відомості - не відомі) на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат"(вул. Київська, буд.77, м. Житомир, 10001, р/р 26003000045984 в ПАТ "Укрсоцбанк" м.Києва, код ЄДРПОУ 32744172, інші відомості - не відомі )  5040,00 грн. основного боргу, 1609,50 грн. судового збору. 3. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.           Повне рішення складено 03.04.2012 року.           СУДДЯ                                                                                Кульбако М.М.                      Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.