Рішення

від 24.09.2012 по справі 5017/2193/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2012 р.Справа № 5017/2193/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Іскра С.Л. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Терібор";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією "Автолюкс-Центр";

про стягнення 60000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ : Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Терібор" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією "Автолюкс-Центр", в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 60000, грн. та судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між ТОВ "Терібор" та ТОВ "АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА" (найменування на даний час якого - Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією "Автолюкс-Центр") договору про надання юридичних послуг б/н від 20.06.2011р. позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим відповідач за послуги надані у період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р. не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.07.2012 року суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом було порушено провадження по справі №5017/2193/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

У судовому засіданні від 24.09.2012 року, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 24.09.2012 року. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи "за истечением срока хранения", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (ст. 2 вказаного Кодексу).

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Отже, сторони -суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Сторонами в господарського процесі є учасники спірного матеріального правовідношення. Відтак, позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитора), а відповідачем -особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник).

Як встановлено матеріалами справи між ТОВ "Терібор" та ТОВ "АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА" 20.06.2011 р. укладено договір про надання юридичних послуг.

Статтею 1. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА №646108 станом на 24.09.2012 року, 11.11.2011 року на виконання рішення господарського суду Одеської області було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну назви Товариство з обмеженою відповідальністю "АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА" на Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією "Автолюкс-Центр".

З огляду на викладене, суд вважає, що належним відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземною інвестицією "Автолюкс-Центр".

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

20.06.2011 року між ТОВ "Терібор" (надалі -виконавець) та ТОВ "АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА" (надалі -замовник) укладений договір про надання юридичних послуг (надалі -договір), згідно з яким замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає доручення, виконавець зобов'язується відповідно до доручення замовника надавати йому за плату юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору передбачено, що на підтвердження надання виконавцем замовнику юридичних послуг, визначених цим договором, складаються акт виконаних робіт.

Згідно з умовами п.2.1 договору, виконавець зобов'язується надавати замовнику наступні юридичні послуги протягом строку цього договору:

- надання консультацій з правових питань;

- складання заяв, скарг, інших необхідних документів правового характеру;

- представництво інтересів замовника в органах судової влади та інших державних органах.

Положеннями п. 4.1 договору встановлено, що за послуги, надані виконавцем, замовник сплачує суму в розмірі 20000 грн. на місяць впродовж десяти банківських днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.1 договору, цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Пунктом 7.2 договору визначено, що строк дії цього договору припиняється 30.09.2011 року.

Умовами п. 8.2 договору передбачено, що сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у цьому договорі реквізитів та зобов'язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків.

На виконання умов укладеного договору, 30.09.2011 року між ТОВ "Терібор" (виконавець) та ТОВ "АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА" (замовник) складено, підписано та скріплено відповідними печатками підприємств акт приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг від 20.06.2011 року (а.с. 21), згідно якого вартість наданої юридичної допомоги за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року становить 60000,00 грн., послуги надані виконавцем в повному обсязі та з дотриманням умов згаданого вище договору. При цьому, відповідно до відомостей зазначених у даному акті, замовник претензій до якості наданої юридичної допомоги немає та акт є підставою для проведення розрахунків за надані послуги у відповідності до п. 4.1 договору про надання юридичних послуг від 20.06.2011 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір про надання юридичних послуг, згідно з яким позивач зобов'язався надавати послуги правового характеру, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг впродовж десяти банківських днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

За результатами розгляду справи, судом встановлено, що відповідач порушив виконання взятих на себе зобов'язань, а саме не розрахувався за фактично надані юридичні послуги за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р., в зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за договором про надання юридичних послуг від 20.06.2011р. у розмірі 60000,00 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ТОВ "Терібор" та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Терібор" та стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 20.06.2011 року, за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р., у розмірі 60000,00 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією "Автолюкс-Центр" (65114, м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 65 б, код ЄДРПОУ 31501988) на користь "Терібор" (65091, м. Одеса, вул. Скісна, 27/29, код ЄДРПОУ 35640163) 60000/шістдесят тисяч/грн. заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 20.06.2011 року та 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/ грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01.10.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.