Рішення

від 25.09.2012 по справі 5009/2939/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/92/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.12 Справа № 5009/2939/12

За позовом Першого заступника прокурора міста Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, вул.Я.Новицького, 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах:

Позивач: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміумбудінвест" (69068, м.Запоріжжя, вул. Кругова, 73)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул. Дзержинського, 108)

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від прокурора - Костяновська Ю.О. (посвідчення № 152);

Від позивача - Доніна Н.О. (дов. № 01-17/2983 від 22.08.2011 р.);

Від відповідача -Лобіков Д.В. (дов. № 04/31-12 від 10.08.2012 р.);

Від третьої особи -не з'явився;

Семенченко С.О. (дов.№2294 від 05.09.2012р. -в засіданні 05.09.12р.);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 5,3293 га, укладеного 05.12.2008 р. між Запорізькою міською радою та ТОВ "Преміумбудінвест", зареєстрованого за № 040926100488 від 21.04.09 у ЗРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі"; зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Ухвалою господарського суду від 07.08.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2939/12, справі присвоєно номер провадження 20/92/12, судове засідання призначено на 20.08.2012р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 05.09.2012р, потім оголошувалась перерва до 25.09.2012р.

25.09.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор та позивач позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримали з урахуванням додаткових письмових пояснень та обґрунтувань. Вимоги мотивовано тим, що відповідач всупереч вимогам закону та умовам договору оренди землі не використовує надану йому земельну ділянку за цільовим призначенням -розташування багатофункціонального торгівельно-виставкового та логістичного комплексу, роботи по будівництву комплексу не проводяться. Зазначене підтверджується актом Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 27.07.2012р. №56. Невжиття орендарем заходів щодо проектування будівництва, затвердження проектно-кошторисної документації та подальшого будівництва і введення об'єкту до експлуатації, призводить до збитків у вигляді недоотримання місцевим бюджетом орендної плати; невикористання земельної ділянки призводить до її засмічення. Таким чином, не використання земельної ділянки за цільовим призначенням, недотримання вимог щодо її благоустрою суперечить екологічним вимогам та є підставою для розірвання договору земельної ділянки та її повернення на умовах, визначених договором. На підставі викладеного, ст.13,14, 121 Конституції України, ст.ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», умов договору оренди землі, ст.ст.93, 96, 141, 143, 144 Земельного кодексу України, ст.ст.1,15,24,25,32,34 Закону України «Про оренду землі», ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.610, 611, 629, 651 ЦК України, ст.35 Закону України «Про охорону земель»прокурор та позивач просять позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав. Рішенням Запорізької міської ради спірну земельну ділянку надано ТОВ «Преміумбудінвест»під забудову строком на 10 років. При цьому граничний термін забудови не визначено. Підстави та порядок примусового припинення права користування земельної ділянки визначено у ст.144 Земельного кодексу України, згідно з якою при виявленні порушення земельного законодавства державним інспектором по використанню та охороні земель складається протокол та видає вказівку про його усунення. Наданий прокурором акт перевірки №56 від 27.07.2012р., складений Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, не є належним документом, що підтверджує факт порушення та не може бути підставою для припинення прав на земельну ділянку. Крім того, даний акт складено з порушенням правил оформлення щодо його змісту, не вказано норми законодавства, які порушені та не направлено його відповідачу. Умовами договору (п.35) та приписами законодавства (ст.143 ЗК України) підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки визначено використання її орендарем не за цільовим призначення, відповідальність за невикористання за цільовим призначенням не передбачена. Зазначені поняття не є тотожними. ТОВ «Преміумбудінвест»вимоги щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не порушувало. Таким чином, вимоги прокурора та позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У зв'язку з викладеними у відзиві запереченнями, прокурор в письмовому поясненні, наданому 05.09.2011р. (т.2 а.с.18,19) зазначив, що підставою позовних вимог є саме порушення вимог щодо невикористання землі за цільовим призначенням, а не використання не за цільовим призначенням, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є різними поняттями. Крім того, прокурор зазначив, що надання в оренду земельної ділянки згідно з рішенням міської ради та затвердження проекту землеустрою здійснювалось саме для розміщення багатофункціонального комплексу, що є об'єктом соціального призначення, укладення договору є логічним продовженням виконання органом місцевого самоврядування програми з розвитку будівництва об'єктів соціального призначення. В договорі сторони дійсно не визначили термін будівництва, проте згідно з п.30 договору оренди землі встановлено, що орендар зобов'язаний приступити до використання ділянки після державної реєстрації договору оренди та здійснювати комплекс заходів щодо охорони землі. Договір оренди від 05.12.2008р. був зареєстрований 21.04.2009р. і з моменту державної реєстрації відповідач повинен був здійснювати заходи щодо отримання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування. Позиція відповідача, що він має право розпочати будівництво протягом усього терміну договору, є помилковою. До теперішнього часу відповідач не надав доказів, що він приступив до використання землі за цільовим призначенням, чим істотно порушує умови договору.

Третя особа -Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області у своєму письмовому поясненні по суті спору зазначила, що відповідно до Положення Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності. Пунктом 2 постанови КМУ від 12.12.2011р. №11300 встановлено, що територіальні органи інспекції є правонаступниками територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів в частині здійснення повноважень із здіснення державного контролю за використанням та охороною земель. На підставі вимоги прокуратури м.Запоріжжя була проведена перевірка юридичних осіб щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням На момент проведення перевірки було встановлено, що земельна ділянка, яка використовується ТОВ «Преміумбудінвест»згідно з договором оренди, зареєстрованим 21.04.2009р., не забудована, не використовується, представляє собою суцільну смугу, засаджену деревами вздовж траси Харків -Сімферополь. За результатами перевірки у присутності трьох свідків складено акт №56 від 27.07.2012р., копія акту була направлена юридичній особі, яка перевірялась, простим листом без повідомлення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізької міської ради №62/5 від 24.09.2008р. ТОВ «Преміумбудінвест»затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вирішено передати останньому в оренду строком на 10 років земельну ділянку земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:03:030:0161) загальною площею 5,3293 га, для розташування багатофункціонального торгівельно-виставкового та логістичного комплексу по расі траса Харків-Сімферополь (в районі вул.Складської), на землях міста.

05.12.2008р. відповідно до вказаного рішення між Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміумбудінвест»(Орендар, відповідач) укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого орендодавець надав орендарю в строкове платне користування вільну від забудови земельну ділянку загальною площею 5,3293 га, яка знаходиться: м.Запоріжжя, траса Харків-Сімферополь (в районі вул.Складської) для розташування багатофункціонального торгівельно-виставкового та логістичного комплексу, строком на 10 років (п.п.1,2,3,8,14).

Відповідно до п.15 цільове призначення земельної ділянки: землі житлово-громадської забудови.

Договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах ", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.04.2009р. за №040926100488. В подальшому до договору укладалися додаткові угоди (від 24.02.2009р., 24.04.2009р, 10.08.2009р.), які відповідно 13.05.2009р., 28.08.2009р., 12.03.2010р. також зареєстровано в державному реєстрі. Згідно з додатковою угодою від 10.08.2009р. змінено п.8 щодо строку дії договору та встановлено, що він укладений на 49 років.

Виходячи з норми ч.3 ст.640 ЦК України, договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту його державної реєстрації, тобто з 21.04.2009р.

Факт прийому-передачі земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:03:030:0161) в оренду підтверджується актом, підписаним 21.04.2009р.

27.07.2012р. Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області складено акт №56 перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні ТОВ «Преміумбудінвест»земельної ділянки площею 5,3293 га на підставі договору оренди, зареєстрованого за №040926100488 від 21.04.2009р., наданої рішенням сесії Запорізької міської ради від 24.09.2008р. №62/5. Згідно з цим актом встановлено, що на момент проведення перевірки земельна ділянка не забудована, не використовується, уявляє собою суцільну смугу, засаджену деревами вздовж траси Харків-Сімферополь, на частинах ділянки наявне побутове сміття. Перевірка проводилась за відсутності представника ТОВ «Преміумбудінвест», акт підписаний державним інспектором та трьома особами, присутніми при перевірці.

Відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 01.08.2012р. №7/8-1710-07 (т.1 а.с.15), в ході проведеної нею перевірки щодо додержання містобудівного законодавства на земельних ділянках вздовж траси Харків-Сімферополь, встановлено, що на момент проведення перевірки будівельні роботи не виконуються, ТОВ «Преміумбудінвест»за документами дозвільного характеру з 2008 року по теперішній час до інспекції не зверталось.

Перший заступник прокурора м.Запоріжжя звернувся до господарського суду з позовною заявою, за якою порушено провадження у даній справі та просить розірвати вищевказаний договір оренди землі у зв'язку з невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають на наступних підставах.

Згідно з ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Приписами ст.2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно пункту 34 договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пункт "а" частини 1 ст.96 Земельного кодексу України передбачає обов'язок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку визначені в ст.ст.141, 143 Земельного кодексу України.

Згідно з ст.143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до приписів п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи предмет позову та обставини, якими прокурор та позивач обґрунтовують свої вимоги, в даному випадку обов'язковим є доведення факту нецільового використання відповідачем орендованої земельної ділянки, тобто її використання з порушення вимог земельного законодавства та умов договору.

Відповідно до приписів ст.ст.24, 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку .

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.п.14, 15, 16.2 договору цільовим призначенням (категорією земель): земельна ділянка відноситься до земель житлово-громадської забудови. Ділянка передана в оренду для розташування багатофункціонального торгівельно-виставкового та логістичного комплексу. Орендар зобов'язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до умов договору та виконувати вимоги, викладені у пункті 30 даного договору.

Згідно з пунктом 30 договору оренди землі Орендар зобов'язався, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди, зареєстрованим в установленому порядку ; своєчасно вносити орендну плату.

У пункті 27 договору встановлено право орендодавця вимагати використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з договором оренди.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України договір є підставою виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як слідує із матеріалів справи, ані договором, ані рішенням міської ради, на підставі якого було укладено цей договір, не встановлено строк здійснення будівництва багатофункціонального комплексу та введення об'єкта у експлуатацію, не визначено термін в який орендодавець повинен приступити до виготовлення проектно-кошторисної документації, отримати дозвіл на будівництво тощо.

Складений Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області Акт №56, на який посилається прокурор та позивач, є лише встановленням факту, що станом на 27.07.2012р. земельна ділянка не забудована.

До того ж, даний акт оформлений не відповідно до приписів п.5.4 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за № 1223/8544.

Зокрема, в акті відсутнє посилання на обставини та суть порушення відповідачем вимог земельного законодавства. Як слідує із матеріалів справи, землекористувач (орендар) про проведення 27.07.2012р. перевірки повідомлений не був, його представники не брали участь у її здійсненні, докази направлення або вручення цього акту ТОВ «Преміумбудінвест»відсутні.

При цьому слід зазначити, що відповідачем надано укладений ним договір на виконання проектних робіт №88/12 від 27.04.2012р. (т.2 а.с.32), а саме: виконання містобудівних розрахунків по об'єкту «Багатофункціональний торговельно-виставковий та логістичний комплекс на трасі Харків-Сімферополь (район вул.Складської) в м.Запоріжжі», а також договір №0364_01 від 14.05.2012р. на надання послуг - зі збору вихідних даних по зазначеній земельній ділянці (т.2 а.с.25-38). Отже, на момент проведення перевірки 27.07.2012р. ТОВ «Преміумбудінвест» були вчиненні певні дії, спрямовані на забезпечення проведення будівництва комплексу, що не було встановлено при перевірці, оскільки остання здійснювалась без належного повідомлення землекористувача та за його відсутності.

Враховуючи зазначені порушення, акт перевірки №56 від 27.07.2012р. не є належними доказом в підтвердження наявності підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Крім того, порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, встановлено статтею 144 Земельного кодексу України.

Так, згідно з цієї норми у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Отже, ті зобов'язання, які, на думку позивача та прокурора, порушені, не містять строку їх виконання в договорі. Доказів того, що Орендодавець протягом всього часу дії спірного договору звертався до Орендаря з вимогою щодо здійснення будівництва комплексу, суду не надано. Засмічення земельної ділянки, її занедбаний стан є підставою для притягнення землекористувача до відповідальності у передбаченому законом порядку. Нездійснення відповідачем будівництва багатофункціонального комплексу не є порушенням цільового призначання земельної ділянки, яка за цим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови. Доказів використання відповідачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням (його зміна), а в будь-який інший спосіб, матеріали справи не містять.

До того ж, відповідно до п.2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»визначено, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі»у разі встановлення, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

У пункті 9 договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 24.02.2010р., встановлено, що орендна плата на протязі строку будівництва вноситься орендарем в розмірі 119 579,57 грн., з дня введення об'єкту до експлуатації -597915,43 грн. із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати оренди на 2010 рік, згідно рішень Запорізької міської ради. Згідно примітки (*): при невиконанні будівництва в нормативний термін, плата вноситься як за об'єкт введений в експлуатацію. При цьому, як встановлено судом, яким є цей нормативний термін будівництва договором не визначено.

Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Комунарського району (п.11).

Факт сплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи (т.1 а.с.80-118) .

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Тобто, повернення земельної ділянки є правовим наслідком розірвання договору.

Оцінюючи докази, доводи представників сторін, суд відмовляє у задоволенні позову про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 5,3293 га, укладеного 05.12.2008р. між Запорізькою міською радою та ТОВ "Преміумбудінвест", зареєстрованого за №040926100488 від 21.04.09 у ЗРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі" та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором, оскільки на підставі викладеного суд вважає, що прокурором та позивачем не доведено істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги посилання прокурора, у письмових поясненнях, та позивача на інші норми права та докази, вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними. У задоволенні позову відмовляється повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі 01.10.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.