Рішення

від 31.07.2012 по справі 5024/999/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 р. Справа № 5024/999/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенко С.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "Ямак", м. Цюрупинськ Херсонської області,

про стягнення 197113,85 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - Любчик У.В., представник, довіреність № 3 від 22.06.2012 р.;

від відповідача - Гараненко Ю.В., представник, довіреність № 321 від 31.07.2012 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільного українсько-шведського підприємства "Ямак" (відповідач) заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна в сумі 48885,00 грн., винагороду (комісію) 1-го порядку у розмірі 70496,03 грн., нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США в сумі 77732,82 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору фінансового лізингу № 034/08-АВТ від 31.07.2008 р., умови додаткових угод та додатків до договору, положення ст.ст. 525, 526, 549, 612 ЦК України.

Відповідач 23.07.2012р. подав до суду з супровідним листом відзив на позовну заяву та витребувані ухвалою суду документи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі. Одночасно у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на шість місяців, посилаючись на тяжке фінансове становище.

До початку судового засідання 31.07.2012 р. представником позивача подано до суду додаткові пояснення до позовної заяви, з яких вбачається, що після подання до суду позовної заяви, відповідачем у період з 26.06.2012 р. по 24.07.2012 р. було сплачено заборгованість в сумі 197113,85 грн. Проте, сплачені відповідачем кошти зараховані позивачем на часткове погашення попередньої заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Щодо надання відповідачу розстрочки виконання рішення на 6 місяців - заперечив.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що між сторонами 31 липня 2008 р. був укладений договір фінансового лізингу № 034/08-АВТ (надалі договір), згідно якого позивач зобов'язався надати в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу майно, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації (додаток 2 до договору), для підприємницьких цілей відповідача на визначений строк, за умови сплати відповідачем періодичних лізингових платежів.

В подальшому, сторонами до договору фінансового лізингу № 034/08-АВТ було внесено зміни згідно додаткових угод № 1 від 24.11.2009 р., № 2 від 05.02.2010 р., № 3 від 26.05.2010 р., № 4 від 26.05.2010 р., № 5 від 28.04.2011 р., № 6 від 22.08.2011 р., № 7 від 05.09.2011 р.; № 8 від 01.06.2012 р.

Згідно п.1.6. договору вартість предмета лізингу на момент його передачі лізингоодержувачу становить 2399500,00 грн. Строк користування предметом лізингу становить 84 місяці та починає свій перебіг з моменту прийняття майна лізингоодержувачем, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі майна (п.1.8. договору та п.1 додаткової угоди до договору № 2 від 05.02.2010 р.).

Виконуючи умови договору позивач передав відповідачу у користування наступне майно: автобус "Богдан А-09212" (приміський), реєстраційний номер АА0901АА; автобус "Богдан А-09212" (приміський), реєстраційний номер АА0902АА; автобус "Богдан А-09212" (приміський), реєстраційний номер АА0903АА; автобус "Богдан А-09212" (приміський), реєстраційний номер АА0904АА; автобус "Богдан А-09212" (приміський), реєстраційний номер АА0905АА; автобус "Богдан А-09212" (приміський), реєстраційний номер АА0906АА; автобус "Богдан А-09212" (приміський), реєстраційний номер АА0907АА; автобус "Богдан А-09212" (приміський), реєстраційний номер АА0908АА; автобус "Богдан А-09212" (приміський), реєстраційний номер АА0910АА; автобус "Богдан А-09212" (приміський), реєстраційний номер АА0911АА.

Факт передачі позивачем відповідачу вищезазначеного майна підтверджується актом приймання-передачі № 1 до договору від 10.09.2008р. (а.с. 54-55).

Право власності позивача на вищевказані транспортні засоби підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу виданими УДАІ ГУ МВС України м. Києва (а.с. 56-57).

Пунктами 3.1 договору фінансового лізингу сторони визначили, що відповідач сплачує лізингові платежі за кожний період користування майном (розрахунковий період), який зазначений в додатку 1 до договору - графіку сплати лізингових платежів. Перший розрахунковий період визначається рівним періоду від дати підписання акту приймання-передачі майна в лізинг до останнього дня першого розрахункового періоду, зазначеного в додатку 1 до договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пункті 3.4 договору.

Відповідно п.3.13. договору відповідач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав, та вимагати від лізингодавця жодного відшкодування або зменшення суми платежів за цим договором у випадку перерви в експлуатації майна, незалежно від причин виникнення такої перерви, навіть з причин пошкодження та/або неможливості експлуатації майна.

Відповідач зобов'язаний вчасно й у повному обсязі виплачувати лізингодавцеві лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів та умов даного договору (п.4.4.3).

Згідно п.3.7. договору, якщо термін сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний або святковий) день, то відповідач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний або святковий) день.

Позивачем до закінчення кожного поточного розрахункового періоду виставлялись відповідачу рахунки на оплату лізингового платежу № СФ-05575 від 02.04.2012 р., № СФ-05739 від 03.05.2012 р. та № СФ-05818 від 06.06.2012р. на наступний розрахунковий період.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач в порушення умов договору № 034/08-АВТ та вищезазначених норм законодавства, свої зобов'язання, щодо своєчасної сплати лізингових платежів належним чином не виконав. Відповідачем проводилось перерахування лізингових платежів на розрахунковий рахунок позивача, але не в повному обсязі і з порушенням графіку сплати, внаслідок чого за період з 05.04.2012 р. по 05.05.2012 р. відповідачем не сплачено позивачу платіж, що відшкодовує вартість майна в сумі 48885,00 грн., винагороду (комісію) лізингодавця за отримане у лізинг майно в розмірі 70496,03 грн. та коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 05.04.2012 р. по 05.06.2012 р. в сумі 77732,82 грн.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 197113,85 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів добровільного погашення заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву вих. №299 від 20.07.2012 р. відповідач просить суд надати відстрочку виконання рішення строком на шість місяців, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до Роз'яснення ВАСУ від 12.09.1996 р. за № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Обставини справи у їх сукупності дають підстави для висновку про те, що відповідач фактично обґрунтовує необхідність надання розстрочки виконання судового рішення з посиланням на свій тяжкий фінансовий стан, але документального підтвердження зазначених обставин відповідачем не надано.

В розумінні ст. 121 ГПК України при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Надаючи оцінку викладеним у заяві доводами про розстрочку виконання рішення, суд зазначає, що письмові пояснення не обґрунтовані належними документальними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України щодо підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача.

Отже, при вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність розстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання, в зв'язку з чим суд відмовляє відповідачу в наданні розстрочки виконання рішення.

Позивачем при подані позовної заяви платіжним дорученням № 1180 від 26.06.2012 р. було сплачено 5861,53 грн. судового збору, в той час як відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, що має бути сплачена позивачем від ціни позову, становить 3942,28 грн. - 2% ціни позову.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що сума судового збору у розмірі 1919,25 грн., сплачена позивачем платіжним дорученням № 1180 від 26.06.2012 р. підлягає поверненню платнику у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 3942,28 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, 525, 526, 612 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "Ямак" (75100, Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 107-Б, р/р № 26008122223 в ПАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО - 380805, код ЄДРПОУ 24960822) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, корпус 87, р/р № 26508011603789 в ПАТ "МІБ", МФО - 380582, код ЄДРПОУ - 32960732) заборгованість по платежу, що відшкодовує вартість майна в сумі 48885,00 грн., винагороду (комісію) 1-го порядку у розмірі 70496,03 грн., нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США в сумі 77732,82 грн. та 3942,28 грн. судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, корпус 87, р/р № 26508011603789 в ПАТ "МІБ", МФО - 380582, код ЄДРПОУ - 32960732) суму судового збору у розмірі 1919,25 грн. сплаченого згідно платіжного дорученням № 1180 від 26.06.2012р., у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Повне рішення складено 03.08.2012 р.

Суддя С.В. Нікітенко