Рішення

від 26.09.2012 по справі 5011-7/12082-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/12082-2012 26.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-2»

до Приватного підприємства «Бліц-К»

про стягнення 86 359,87 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Хіміч Б.С. -довіреність б/н від 17.09.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп-2»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з Приватного підприємства «БЛІЦ-К»про стягнення 86 359,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за оренду нежилого приміщення згідно умов Договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2009.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 55 063,93 грн. -заборгованості за оренду нежилого приміщення, 15 308,40 грн. -заборгованості за комунальні послуги, 9 330,09 грн. -пені, 4 426,56 грн. -інфляційних втрат, 2 230,86 грн. -3% річних, 1 727,50 грн. -судового збору.

Ухвалою від 05.09.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.09.2012.

В судове засідання 26.09.2012 представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 05.09.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп-2»(далі по тексту -позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «Бліц-К»(далі по тексту -відповідач, орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (далі по тексту -Договір).

Згідно п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення в житловому будинку № 2-6 по вул. Якіра, що у м. Києві для ведення діяльності по наданню поліграфічних послуг.

Відповідно до п. 2.1. Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 56 кв.м., згідно викопіювання з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору (додаток № 1).

Як слідує з п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої на дату підписання Договору становить 4500грн. 00 коп. (з урахуванням ПДВ).

Згідно з п. 3.2. Договору Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із Сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 3.4. Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (п. 3.5. Договору).

Як слідує з п. 3.6. Договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, та внутрішньобудинкових мереж входить до складу орендної плати та сплачується орендодавцем на підставі договорів, укладених орендодавцем з організацією, що надає такі послуги.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату в повному обсязі до 10 числа поточного місяця (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 9.1. Договору строк орендного користування встановлюється з 1 січня 2009 року до 1 січня 2010 року.

Згідно з п. 9.3. Договору після закінчення строку дії цього Договору, його термін за заявою орендаря може бути продовжено за згодою засновників.

Суду не надано жодних доказів припинення Договору у встановленому законом та Договором порядку.

01.08.2009 на виконання умов Договору сторони підписали Акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Якірна 2-6, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нежитлове приміщення -загальною площею 56 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Якірна 2-6 (копія Акту приймання-передачі міститься в матеріалах справи).

01.10.2009 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нежитлового приміщення від 01 серпня 2009 року, згідно якої п. 3.6. Договору виклали в новій редакції, а саме: «вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж відшкодовується орендарем орендодавцю на підставі рахунків-фактури».

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору у останнього за період з серпня 2009 по серпень 2012 перед позивачем виникла часткова заборгованість у розмірі 70 372,36 грн. за користування орендованим майном та комунальними послугами (із яких 55 063,96 -заборгованості за оренду приміщення, 15 308,40 грн. -заборгованості за комунальні послуги).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду рахунки-фактури; та виписки з особового рахунку ТОВ «Олімп-2»про надходження коштів за орендну плату, згідно Договору оренди нежилого приміщення від 03.08.2009 (копії рахунків-фактури та виписок з особового рахунку містяться в матеріалах справи); на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування нежиле приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не в повному розмірі сплатив орендні та комунальні платежі.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за оренду нежилого приміщення в розмірі 55 063,96 грн. та заборгованості за комунальні послуги в розмірі 15 308,40 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач керуючись п. 6.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 9 330,09 грн.

Відповідно до п. 6.2. Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочки, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 9 330,09 грн. підлягають частковому задоволенню і за уточненим розрахунком суду становлять 6 066,59 грн.

В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за оренду нежилого приміщення та комунальні послуги позивачем було нараховано 3 % річних в розмірі 2 230,86 грн., та 4 426,56 грн. -інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 230,86 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4 426,56 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Бліц-К»(04112, м. Київ, вул. Українська, буд. 1/3, кв. 1, код ЄДРПОУ 24720035, р/р 26001260000260 Перша Київська філія ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 380537) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-2»(04107, м. Київ, вул. Якіра, буд. 2-6, код ЄДРПОУ 21527318, р/р 26000031258441 в Старокиївському відділенні Київської міської філії ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 55 063 (п'ятдесят п'ять тисяч шістдесят три) грн. 96 коп. -заборгованості за оренду приміщення, 15 308 (п'ятнадцять тисяч триста вісім) грн. 40 коп. - заборгованості за комунальні послуги, 6 066 (шість тисяч шістдесят шість) грн. 59 коп. -пені, 4 426 (чотири тисячі чотириста двадцять шість) грн. 56 коп. -інфляційних втрат, 2 230 (дві тисячі двісті тридцять) грн. 86 коп. -3% річних, 1 662 (одну тисячу шістсот шістдесят дві) грн. 22 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 01.10.2012р.