Рішення

від 27.09.2012 по справі 5009/3361/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/86/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.12 Справа № 5009/3361/12

м. Запоріжжя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА", (03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39-В)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК-Югінвест", (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 159, кв.68)

про стягнення 12 300,17 грн. основного боргу за договором поставки № 2010-291 від 20.10.2011р., 1 120,65 грн. пені, 177,12 грн. 3 % річних та 49,20 грн. втрат від інфляції грошових коштів

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Камолова О.Л., довіреність б/н від 16.05.2012р.;

Від відповідача -не з'явився.

04.09.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА", м. Київ з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК-Югінвест", м. Запоріжжя про стягнення 12 300,17 грн. основного боргу за договором поставки № 2010-291 від 20.10.2011р., 1 120,65 грн. пені, 177,12 грн. 3 % річних та 49,20 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою від 04.09.2012 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 27.09.2012 р.

В судовому засіданні 27.09.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 550, 551, 625, 655, 692, 712 ЦК України і полягають в тому, що 20.10.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №2010 - 291. Згідно п.3.1 договору оплата за партію товару здійснюється протягом 14-го календарного дня з моменту поставки товару постачальником. Відповідно до видаткових накладних №КФ-0024328 від 28.10.2011р., № КФ-0024329 від 28.10.2011р., КФ-0026493 від 18.11.2011р., КФ-0026501 від 18.11.2011р., КФ-0027303 від 25.11.2011р. позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 24 300, 17 грн. Поставлений товар за договором № 2010-291 від 20.10.2011р. відповідачем був оплачений частково в сумі 12 000,00 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив. Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі прострочення строків оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день несплати. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК-Югінвест", м. Запоріжжя 12 300,17 грн. основного боргу за договором поставки №2010-291 від 20.10.2011р., 1 120,65 грн. пені, 177,12 грн. 3 % річних та 49,20 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідач в судове засідання 27.09.2012р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надан суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою юридичною адресою ТОВ "ВВК-Югінвест" (код ЄДРПОУ 35842761) є: 69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 159, кв.68, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 04.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5009-3361-12, яка направлялася за юридичною адресою відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: "За вказаною адресою не знаходиться".

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 5009/3361/12.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВК-Югінвест" (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 2010-291 (надалі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобов'язався здійснити поставку партіями, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти і своєчасно оплатити вартість морепродуктів, а також інших продуктів харчування (товар) на умовах договору.

Пунктом 6.1 сторони узгодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Згідно п.3.1 договору оплата за партію товару здійснюється протягом 14-го календарного дня з моменту поставки товару постачальником.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 24 300, 17, що підтверджується видатковими накладними №КФ-0024328 від 28.10.2011р., №КФ-0024329 від 28.10.2011р., КФ-0026493 від 18.11.2011р., КФ-0026501 від 18.11.2011р., КФ-0027303 від 25.11.2011р. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії-залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оплата товару, за договором поставки № 2010-291 від 20.10.2011р., відповідачем здійснена була частково в сумі 12 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №178 від 07.12.2011р., №177 від 02.12.2011р., №167 від 22.11.2011р. Решту суми боргу відповідач не погасив.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні, вартість поставленого товару за Договором поставки № 2010-291 від 20.10.2011р. в розмірі 12 300,17 грн. відповідачем не сплачена.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК-Югінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" 12 300,17 грн. основного боргу за договором поставки № 2010-291 від 20.10.2011р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі прострочення строків оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день несплати.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 120,65 грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором поставки №2010-291 від 20.10.2011р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає пеня в розмірі 923,13 грн.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, за період з січня 2012р. по лютий 2012р. становить 49,20 грн., а сума річних процентів, за період з 08.12.2011р. по 04.06.2012р., складає 177,12 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування витрат від інфляції грошових коштів та 3% річних і встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 44, 47, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК-Югінвест", м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК-Югінвест", (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 159, кв.68, код ЄДРПОУ 35842761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА", (03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39-В, код ЄДРПОУ 33051586) 12 300 (дванадцять тисяч триста) грн. 17 коп. основного боргу, 923 (дев'ятсот двадцять три) грн. 13 коп. пені, 177 (сто сімдесят сім) грн. 12 коп. 3% річних, 49 (сорок дев'ять) грн. 20 коп. -витрат від інфляції; 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Зінченко

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "01" жовтня 2012 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.