Рішення

від 02.10.2012 по справі 2-1118-1382-12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/2915/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Чохонелідзе Л.М.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Авраменко Т. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді : Авраменко Т.М.

суддів : Кіселика С.А., Суровицької Л.В.

при секретарі : Омельченко А.Ю.

за участю представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України та апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» та державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України про визнання недійсним договору іпотеки, усунення перешкод у здійсненні права власності.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(далі -банк) та державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України про визнання недійсним договору іпотеки, усунення перешкод у здійсненні права власності.

Зазначала, що в лютому 2012 року банк звернувся з позовом до неї про стягнення боргу в сумі 359184 грн.66 коп. за договором кредиту. До позовної заяви банком додано іпотечний договір від 26 грудня 2007 року про передачу нею в іпотеку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 В зв'язку з посвідченням іпотечного договору нотаріусом накладено заборону відчуження зазначеної квартири.

Вважає іпотечний договір недійсним відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки іпотекою може бути забезпечене дійсне зобов'язання, а на час укладення 26 грудня 2007 року іпотечного договору кредитний договір був відсутнім, оскільки він укладений 27 грудня 2007 року.

Просила визнати недійсним іпотечний договір та усунути перешкоди в розпорядженні належною їй на праві власності квартирою шляхом зобов'язання Кіровоградської філії державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження квартири.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2012 року позов задоволено повністю. Суд дійшов висновку, що договір іпотеки від 26 грудня 2007 року укладено передчасно, так як кредитний договір укладено тільки 27 грудня 2007 року, а тому волевиявлення позивача не відбулося належним чином і в іпотечному договорі відсутні істотні умови.

В апеляційній скарзі державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України просить скасувати рішення суду, ухвалене з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, в частині вилучення запису про заборону відчуження квартири, та ухвалити нове рішення про відмову в цій частині позову. Зазначає, що накладення заборони відчуження відбулося у зв'язку із посвідченням іпотечного договору на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат», а тому і зняття заборони відчуження майна здійснюється тільки нотаріусом, який наклав заборону, в тому числі і за рішенням суду, а не державним підприємством, яке чинним законодавством уповноважене на виконання виключно обов'язків адміністратора Реєстру заборон. Крім того, рішенням суду зобов'язано вилучити запис про заборону відчуження квартири Кіровоградську філію, яка не є юридичною особою, про що неодноразово наголошувалося представником під час розгляду справи в суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі банк просить скасувати рішення суду, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на те, що технічна помилка в зазначені дати укладення кредитного договору, не може бути правовою підставою для визнання недійсним іпотечного договору.

В засіданні апеляційного суду представники відповідачів підтримали доводи своїх апеляційних скарг.

Представник позивача просив відхилити апеляційні скарги, оскільки рішення суду є законним, а також подав письмові заперечення на апеляційні скарги (а.с.117-124).

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак оскаржуване судове рішення таким вимогам не відповідає.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст..203 цього Кодексу.

Задовольняючи позов про визнання іпотечного договору недійсним суд виходив з відсутності основного зобов'язання, в забезпечення якого укладено іпотечний договір, проте погодитися з таким висновком суду не можна.

За змістом ст.ст.546,572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому (ст.573 ЦК України). Окремим видом застави є іпотека.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Нотаріально посвідченим по реєстру №5632 договором купівлі-продажу підтверджується, що 26 грудня 2007 року позивач купила трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 за 204000 грн., з яких 20400 грн. отримані представником продавця до підписання договору, а решту суми 183600 грн., що є еквівалентом 36356,44 дол. США покупець сплачує продавцю за рахунок кредитних коштів банку «Надра»в день їх отримання (а.с.16-17).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 кредитного договору №401/26/12/2007/840-7556/ КФ, датованого 27 грудня 2007 року, банк «Надра»надав позивачу ОСОБА_2 строком до 12 грудня 2031 року у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 37014,48 дол. США з цільовим використанням кредиту: проведення розрахунків по договору купівлі-продажу №5632 від 26 грудня 2007 року, згідно якого позичальник ОСОБА_2 придбає у власність трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.6-10).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 кредитного договору передбачено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій позичальник укладає з банком договір іпотеки трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 62,4 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м., в день укладення договору, умови передачі майна в іпотеку,звернення стягнення на майно, що обтяжене іпотекою, викладені у договорі іпотеки, що укладається між банком та позичальником.

26 грудня 2007 року між позивачем та банком укладено та нотаріально посвідчено по реєстру №5655 іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання кредитного договору №401/26/12/2007/840-7556/ КФ від 26 грудня 2007 року, а саме повернення до 12 грудня 2031 року кредиту в сумі 37014,48 дол. США та сплати відсотків за користування кредитними коштами із розрахунку 12,99% річних передала в іпотеку нерухоме майно трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 62,4 кв.м., житловою площею 36,4 кв.м. (а.с.11-12).

Висновок суду про відсутність в іпотечному договорі істотних умов є безпідставним та спростовується текстом іпотечного договору, в якому зазначені всі умови, передбачені ст. 18 Закону України «Про іпотеку».

Іпотечний договір підписано та нотаріально посвідчено 26 грудня 2007 року, а з позовом до суду позивач звернулася у квітні 2012 року після пред'явлення до неї позову банку про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В заяві на видачу готівки в сумі 36360 дол. США позивачка зазначила кредитний договір від 26.12.2007 року (а.с.32). Кредитні кошти позивачем отримані повністю. Страхова премія по іпотеці перерахована банком 26 грудня 2007 року (а.с.32). Для нотаріального посвідчення іпотечного договору позивачка надала необхідні документи: правовстановлювальний документ на квартиру - договір купівлі-продажу, довідку бюро технічної інвентаризації.

Підписані позивачкою особисто зазначені правочини, що нею не оспорюється, підтверджують волевиявлення позивача на придбання квартири за рахунок кредитних коштів, наданих банком «Надра», а обов'язковою умовою надання кредиту є передача в іпотеку купленої за кредитні кошти квартири.

Наведеним спростовуються висновки суду про відсутність волевиявлення позивачки на укладення іпотечного договору.

Сам номер оспорюваного кредитного договору містить дату його укладення: №401/26/12/2007/840-7556/ КФ , а тому технічна помилка в зазначені дати 27 грудня 2007 року на першій сторінці кредитного договору (а.с.6), не може бути правовою підставою для визнання недійсним іпотечного договору.

Оскільки передбачені законом підстави для визнання іпотечного договору недійсним відсутні, то не можуть бути задоволені вимоги про виключення запису про заборону відчуження квартири.

Слід також зазначити, що обґрунтованими є доводи апеляційної скарги державного підприємства щодо незаконності рішення суду в частині вилучення запису про заборону відчуження квартири з зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст.30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, а позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Рішенням суду зобов'язано вилучити запис Кіровоградську філію, яка не є юридичною особою (а.с.29).

26 грудня 2007 року нотаріусом по реєстру №5656 на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат» та у зв'язку з посвідченням іпотечного договору накладено заборону відчуження зазначеної в договорі квартири (а.с.13)

З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що заборона на квартиру зареєстрована приватним нотаріусом 26 грудня 2007 року о 17 год.51 хв. (а.с.15).

Згідно п. 2.1.2. Інструкції про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18 серпня 2004 року за №85/5 заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна подається: державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є реєстраторами, - у зв'язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна; судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

Тобто, при розгляді справи суд може ухвалити рішення про вилучення об'єкту із Державного реєстру іпотек, але із Єдиного державного реєстру заборон суд може вилучити лише об'єкт, який було внесено до нього на підставі рішення чи ухвали суду. У даному випадку об'єкт було внесено приватним нотаріусом, який посвідчував іпотечний договір, тому саме він і подає заяву про вилучення об'єкту із вказаного реєстру.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального права і викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» та апеляційну скаргу державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України задовольнити.

Скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2012 року.

В позові ОСОБА_2 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

судді: