Рішення

від 19.12.2008 по справі 10617-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10617-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

19.12.2008Справа №2-2/10617-2008

За позовом - Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27)

До відповідача Приватного підприємства «Хант» (98604, м.Ялта, вул.Грібоєдова, б.11, кв.34)

Про стягнення 616грн.19коп.

                                                                         Суддя В.І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Нєтєсов  – ю/к, довіреність у справі.

Від відповідача : не з'явився.

       Суть спору:

Позивач звернувся у Господарський суд АР Крим із позовом до відповідача  про стягнення 616грн.19коп, з яких  274грн.50коп заборгованість за договором, 26грн.72коп пеня, 6грн.25коп 3% річні, 27грн.60коп інфляційні та 281грн12коп перевитрата ліміту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  між сторонами було укладено договір № 236 від 25.01.2007 р. про надання послуг водозабезпечення та водовідведення, згідно якого відповідач зобов'язався вчасно сплачувати отримані послуги. Однак, відповідач, порушуючи вимоги договору, своєчасно не сплачував надані позивачем послуги, у результаті чого виникла заборгованість, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.  

Представник  відповідача  у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 547, 549 ЦК| України правочин|угода| по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється|скоюється,чиниться| у письмовій формі, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Між ВП ВКГ Південного берега Криму, правонаступником якого являється Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», як поставщиком, та Приватним підприємством «Хант», як споживачем, був укладений договір №236 від 25.01.2007р про надання послуг водозабезпечення та водовідведення, відповідно до п.1.1 якого, поставщик зобов'язується надати споживачу послуги по водозабезпеченню та водовідведенню, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за споживання та користування послугами та інші платежі на умовах договору.

Згідно з п. 11, 11.1 Договору №236 від 25.01.2007 року даний договір укладений строком по 31.12.2009 р., вступає у силу з моменту його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї зі сторін про відмову від договору.

Отже, згідно змісту вказаних пунктів договору та як вбачається з матеріалів справи, даний договір є діючим, в судовому порядку недійсним не визнавався та безпосередньо застосовується до правовідносин сторін.

Розрахунки за воду здійснюються на підставі пред'явлених рахунків згідно тарифам в розмірі за 1 м. куб. відпущеної води та за 1 м. куб відведених стоків з урахування ПДВ. Представник споживача зобов'язаний  отримувати рахунки за комунальні послуги по водозабезпеченню та водовідведенню у поставщика 20 числа кожного місяця, рахунок підлягає сплаті у продовж  5 банківських днів з моменту отримання рахунку. У рахунках вказуються: нарахування за поточний місяць, борг на начало місяця, у тому рахунку  за рішенням суду та підсумкова сума, що підлягає сплаті. (п. 3.1, 3.6 Договору).

Відповідач з тарифами згодний, проти тарифів не заперечував. Нарахування за надані послуги проводилось відповідно до встановлених тарифів.

На оплату спожитих відповідачем послуг з водовідведення та водопостачання за вищевказаним Договором позивачем відповідачу щомісяця пред'являлися рахунки на оплату, у яких відображені обсяг наданих послуг, тарифи, й загальна сума, що підлягає сплаті.

Відповідно до п. 12.9 Правил користування системами комунального водопостачання й водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлкомгоспа України від 01.7.1994р №65, рахунки або інші  платіжні документи за воду підлягають сплаті абонентами в п'ятиденний строк після їх пред'явлення позивачем.

В порушення умов вищевказаного Договору та прийнятих на себе зобов'язань відповідачем оплата за отримані послуги водокористування, водовідведення за вказаним договором та виставленими рахунками належним чином не проводилась,  в зв'язку з чим, за водопостачання та водовідведення за Договором №236 від 25.01.2007р,  за відповідачем перед позивачем за період з 01.11.2007 року по 30.04.2008 року склалася сума боргу у розмірі 274грн.50коп, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем вчасно був пред'явлений розрахунок нормативного водокористування та водовідведення на 2008р., однак він не був прийнятий до уваги, оскільки   відповідно до п. 1.11  «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення» ліміт водопостачання може бути встановлено не більш об'ємів, погоджених технічними умовами на підключення абонента. У зв'язку з тим, що у відповідача відсутні технічні умови, ліміт   водопостачання, згідно рішення Ялтинського виконкому від 24.01.2008р. № 04, був встановлений нульовий.

Відповідно до п. 9.1.2. договору, за перевищення квартальних лімітів водопостачання та водовідведення   споживач несе відповідальність перед постачальником у вигляді штрафу у розмірі чотирикратної вартості різниці фактично спожитої води і встановленого ліміту.

Виходячи  з  вищенаведеного  відповідачу біло  нараховане  за перший  та другий квартали 2008 року перевитрату ліміту у розмірі 281грн.12коп (1-й квартал - 240,96 грн., 2-й квартал – 40,16 грн.).

Погашення сум заборгованості проводиться згідно формулювань у документах на сплату й еквівалентно наданим послугам, згідно рахунку на оплату виставленого відповідно умов  договору,  в якому:   й  послуги,  й  пеня  за несвоєчасну  сплату,  й  рахунки  за понадлімітне споживання відображені в рахунку загальною сумою - за надані послуги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 274грн.50коп боргу та 281грн.12коп перевитрат ліміту, та  позивач не підтверджує надходження  вказаних сум  на його рахунок.

Таким чином, позовні вимоги  про стягнення заборгованості в розмірі 274грн.50коп. за період з 01.11.2007 року по 30.04.2008 року за Договором №236 від 25.01.2007р про надання послуг водозабезпечення та водовідведення, а також 281грн.12коп перевитрат ліміту, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення річних, інфляційних та пені, які не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

У частині стягнення 27грн60коп – інфляційних та  6грн25коп - 3 % річних за період з 01.12.2007р по 31.9.2008р за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому що у силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як  позивач не довів суду  пред'явлення відповідачу  до звернення позивача з позовом до суду  вимоги про сплату річних та інфляційних.

Відповідно до ст.ст. 547, 549 ЦК| України правочин|угода| по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється|скоюється,чиниться| у письмовій формі, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Пункт 9.1.1 договору передбачає, що за внесення платежів, передбачених п.п.3.1-3.6 з порушенням строків, споживач зобов'язаний оплатити поставщику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, але н6е більш ніж за один рік. Сума пені підлягає оплаті на підставі пред'явленого рахунку.

Але у  частині стягнення пені у розмірі 26грн72коп за період з 01.04.2008р. по 30.08.2008р, суд вважає за необхідне у позові відмовити у зв'язку із тим, що з розрахунку пені, представленого позивачем (а.с.12) убачається, що ця сума неправильно нарахована позивачем.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Хант» (98604, м.Ялта, вул.Грібоєдова, б.11, кв.34, р/р 26000301440249 АКБ «Національний кредит», ЄДРПОУ 22291179) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27, р/р 26004310070001 у ЯФ АБ «Південний», МФО 384522, ЄДРПОУ 03348005)  274грн.50коп боргу, 281грн.12коп перевитрат ліміту, 91грн97коп. державного мита та 106грн40коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .  

3.          В частині стягнення 27грн60коп  інфляційних, 6грн25коп  3 % річних та 26грн72коп пені у позові відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.