Постанова

від 29.08.2012 по справі 2а-8528/12/0170/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-8528/12/0170/20 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 29 серпня 2012 р.  Справа №2а-8528/12/0170/20    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кисельової О.М., при секретарі Беловій І.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу   за позовом     Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим      до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралочка-Дельта"                   про стягнення заборгованості в сумі 915,99 грн., ВСТАНОВИВ:            До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов  Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралочка-Дельта" про стягнення заборгованості в сумі 915,99 грн. Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість та нарахованих штрафних санкцій, пені в розмірі  170,00 грн. за 2010 рік, податку на прибуток підприємств та нарахованих штрафних санкцій, пені в розмірі  745,99 грн. за 2009 - 2011 роки. Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, причин неявки суд не повідомив. В порядку ст.128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами справи.             Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралочка-Дельта" зареєстроване юридичною особою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 20.03.2001 року, ідентифікаційний код 31309103, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі з 30.03.2001 року. Заборгованість, про стягнення якої заявлено позовні вимоги, складається з таких сум податкового боргу: -          з податку на додану вартість  - не повернуто  свідоцтво платника ПДВ, анульованого за ініціативою податкового органу, внаслідок чого нараховано штрафну санкцію у податковому повідомленні – від 27.08.2010 року №0013001502/0  в розмірі 170,00 грн.; -з податку на прибуток підприємств – за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року нараховано штрафні санкції у податковому повідомленні-рішенні від 14.10.2008 року №0018221501 у розмірі  170,00 грн., за заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у податковій декларації за 1 квартал  2009 року в сумі 19,00 грн., на підставі чого прийняте податкове повідомлення – рішення від 14.10.2008 року №0018201501 на суму 36,00 грн.; за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток за 3 квартал 2009 року, 2009 рік нараховано штрафні санкції у податковому повідомленні-рішенні від 18.02.2010 року №0002881501 у розмірі  340,00 грн., за несвоєчасну сплату податку на прибуток нараховано штрафні санкції у податкових повідомленнях-рішеннях від 12.03.2010 року №0005041501 у розмірі  24,91 грн., від 12.03.2010 року № 0005051501/0 на суму 1,00 грн., від 12.03.2010 року №0005061501/0 на суму 1,02 грн.; за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2010 року нараховано штрафні санкції у податковому повідомленні-рішенні від 01.11.2010 року №0018731501 у розмірі  170,00 грн., за не подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік нараховано штрафні санкції у податковому повідомленні-рішенні від 11.05.2011 року №0010631501/0 у розмірі  1,00 грн. та нарахована пеня в розмірі 2,06 грн.            Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від  25 червня 1991 року N 1251-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)  платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів  декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.            Суд зазначає, що правове регулювання порядку стягнення податкового боргу є різним залежно від періоду, в якому виник такий борг (тобто періоду, на який припадає гранична дата погашення податкового зобов'язання). Так відповідно до Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (чинний до 01.01.2011 року) податковим боргом визнавалось податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (пункт 1.3 статті 1). Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5). У разі коли платник податків не сплачував узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилав такому платнику податків податкові вимоги в порядку, встановленому статтею 6 вищевказаного Закону. З матеріалів справи вбачається, що позивачем було виставлено податкову вимогу від 07.10.2008 року №1/2701 на загальну суму 38,75 грн., яку було отримано відповідачем 18.12.2008 року згідно поштового повідомлення та від 20.01.2009 року №2/326 на загальну суму 276,96 грн., яка була розміщена на дошці оголошень 14.04.2009 року.             З моменту виникнення сума заборгованості не зменшувалася, що підтверджується розрахунком суми заборгованості товариства та довідкою про наявність заборгованості станом на 27.04.2012 рік. При цьому суд звертає увагу, що до позову не надається будь-яких доказів  в підтвердження  того, за несплату яких податкових зобов'язань нараховано пеню в розмірі 2,06 грн. Лише з розрахунку позову видно, що її нараховано 27.04.2012 року. Таким чином, суд бере до уваги, при вирішенні питання щодо стягнення вказаної суми, наведений період. Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Отже, сума заборгованості зі сплати пені є податковим боргом, який після набрання чинності Податковим кодексом України стягується відповідно до норм Податкового кодексу України. Таким чином, податковим органом за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань станом на 2011 рік нарахована пеня у 2012 році, а тому на порядок її стягнення поширюються норми Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Згідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги  (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України). У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України). Такий порядок визначений п.п.58.2, п.п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.             Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. З наведених положень Податкового кодексу України слідує, що податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених статтями 59, 95 Податкового кодексу України, а саме: після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу; спливу терміну  60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Норма 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21 грудня 2000 року №  2181-III, яка  встановлювала , що у разі коли  у платника податку, якому  було надіслано першу податкову вимог, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу  не виставляється, втратила чинність з 01.01.2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом, у якому подібна норма відсутня. Також положення п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки платнику податків не надсилалася відповідно до норм цього Кодексу  податкова вимога на відповідний податковий борг, сума якого збільшилася. Позивачем не надано доказів формування та направлення податкової вимоги відповідачу про погашення відповідної суми пені, нарахованої на суму податкового боргу за несвоєчасне погашення суми податкових зобов'язань, та суми податкового зобов'язання, яке виникло станом на лютий 2012 року. Таким чином,  позов  є обґрунтованим та підлягає задоволенню на загальну суму заборгованості по сплаті нарахованих штрафних санкцій в розмірі 913, 93 грн. (170 грн. за платежем  з  податку  на додану вартість та 743,93 грн.   за платежем  з податку на прибуток). Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -     Суддя                                                     Кисельова О.М.