Постанова

від 19.09.2012 по справі 2а/0270/3896/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

19 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/3896/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції до приватного підприємства "Транс-Люкс" про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

В серпні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція (далі - Гайсинська МДПІ) з позовом до приватного підприємства "Транс-Люкс" (далі - ПП "Транс-Люкс") про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ПП "Транс-Люкс" має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 4988,88 грн. (з них 2387,29 грн. - пеня) та податку на прибуток в сумі 483,19 грн. (з них 0,96 грн. - пеня).

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, Гайсинська МДПІ звернулася до суду з позовом про стягнення коштів.

30.08.2012р. до суду надійшла заява представника позивача про зменшення позовних вимог, згідно із якою, позивач зменшує позовні вимоги на суму 483,19 грн., в зв`язку з погашенням відповідачем заборгованість по податку на прибуток, та просить винести рішення про стягнення з банківських рахунків приватного підприємства «Транс-Люкс» податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 4988,88 грн.

18.09.2012р. до суду надійшла заява представника позивача про зменшення позовних вимог, згідно із якою, позивач зменшує розмір позовних вимог по податку на додану вартість на 497,46 грн., в зв`язку з частковою сплатою відповідачем, та просить винести рішення про стягнення з ПП «Транс-Люкс» податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 4491,42 грн.

В силу частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Відповідно до ч. 2 ст. 59 КАС України, представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити адміністративний позов, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.

Як видно з довіреності представника позивача № 2337 від 15.08.2012 року, яка міститься в матеріалах справи, довіритель наділив свого представника правом на зменшення позовних вимог. Зважаючи на права, якими наділив позивач свого представника, зменшення розміру позовних вимог приймається судом, оскільки такі дії представника позивача не суперечать закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 18.09.2012 року до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судові засідання, що призначалися на 30 серпня та 18 вересня 2012 року, не з'являвся, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації. Проте, до суду повернулися конверти з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 50-56).

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи з метою реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Транс-Люкс" зареєстровано Гайсинською райдержадміністрацією.

Відповідно до довідки Гайсинської МДПІ №2462-11 від 07 вересня 2011 року приватне підприємство "Транс-Люкс" взято на податковий облік платника податків (а.с. 8).

Як свідчать матеріали справи, внаслідок порушення податкового законодавства щодо сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, за Відповідачем станом на час звернення до суду рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 4988,88 грн., згідно врученого йому податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2011 року № 0000211600 (а.с. 11), яка підтверджується розрахунками суми позову (а.с. 17).

Згідно зворотнього боку облікової картки, яка надійшла до суду 18.09.2012р. разом з заявою про зменшення позовних вимог від 17 вересня 2012 року (а.с. 57-58), сума заборгованості по податку на додану вартість, після часткової сплати Відповідачем, становить 4491,42 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом по податку на додану вартість становить 4491,12 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 57.3 зазначеної статті Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання зазначеної норми Гайсинською МДПІ виставлено Відповідачу першу податкову вимогу за № 1/64 від 07 листопада 2008 року та другу податкову вимогу за № 2/74 від 08 грудня 2008 року, які були отримані відповідачем 7 листопада та 8 грудня 2008 року відповідно.

Вказані податкові вимоги відповідачем повністю не виконані.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 зазначеної статті Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, а також те, що вказана у позовній заяві сума заборгованості підтверджується належними доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

При винесенні рішення судом враховано той факт, що Відповідачем не надано доказів у спростування позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків приватного підприємства "Транс-Люкс" (23700, Вінницька область, м. Гайсин, вул. Плеханова, 137, код ЄДРПОУ 32215556, р/р 26002500044562 в ПАТ "Креді Анріколь Банк", МФО 300614) в дохід Державного бюджету України податковий борг по податку на додану вартість в сумі 4491,42 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто одна гривня 42 копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна

З оригіналом згідно:

Суддя: Секретар: