Постанова

від 05.09.2012 по справі 0870/912/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року Справа № 0870/912/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М.Муха

за участю представників

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Лузан М.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення-рішення №0000121702 від 24.01.2012

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач) до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000121702 від 24.01.2012.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, а саме: вважає висновки в акті перевірки безпідставними та не обґрунтованими, а господарська діяльність позивача підтверджується документально, тому вважає оскаржуване рішення не правомірним та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що під час перевірки не підтверджується реальне настання правових наслідків на момент вчинення правочинів, документи у повному обсязі позивачем і контрагентами позивача надані не були, відповідно вважає оскаржуване рішення правомірним та просив у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлення № 1761 від 22.12.2011, наказів Мелітопольської ОДПІ № 3976 від 22.12.2011 та № 4019 від 28.12.2011 та на підставі пп.20.1.4. п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності визначення та нарахування податку на додану вартість за жовтень 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, травень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 11/172/2423715901 від 10.01.2012 яким встановлено порушення:

- п. 198.3, 198.4, 198.6 ст.198, п. 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України від 32.12.2010 р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями та пункту 7.2 підпункту 7.4.1 7.4.2 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р. ФОП ОСОБА_3 неправомірно віднесено до складу податкового кредиту в сумі 328848 грн., в тому числі: за жовтень 2010 р., - 60149 грн., грудень 2010 р., - 34738 грн., січень 2011 р. - 13140 грн., лютий 2011 р., - 59390 грн., березень 2011 р. - 83168 грн., квітень 2011 р. - 78263 грн., яка не є сумою податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів згідно нікчемного правочину;

- ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільним Кодексом України) по правочинах здійснених ФОП ОСОБА_3 з усіма покупцями Позивача за перевіряємий період часу:

- підпункту 201.1, 201.8 статті 200, пункту 198.3, 198.4 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, ФОП ОСОБА_3 безпідставно сформовано податковий кредит травень 2011 р. за рахунок сум ПДВ по податко вим накладним, отриманим від ТОВ «АМГ-плюс» на загальну суму ПДВ 92653,75 грн., в результаті чого завищено податковий кредит у травні 2011 р. у загальній сумі 92653,75 грн.

На підставі зазначеного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000121702 від 24.01.2012.

З матеріалів справи встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка була здійснена на підставі пп.20.1.4. п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) з порушенням порядку призначення такої перевірки, про що зазначає позивач.

Пп. 75.1 ПКУ закріплено поняття документальної перевірки.

Пп. 78.1.1 ПКУ встановлена можливість документальної позапланової виїзної перевірки, якщо платник податку не надасть пояснення та документи в обґрунтування на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки слугували не надання позивачем пояснень на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. При цьому з акту перевірки вбачається, що відповіді було все таки отримано, але на думку відповідача не в повному обсязі, що стало підставою для проведення перевірки відповідачем.

Тобто суд не вбачає порушень відповідачем норм діючого законодавства щодо призначення перевірки позивача.

Судом встановлено, що в акті перевірки зокрема зазначається про недотримання підприємством вимог ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст.216 Цивільного кодексу України під час вчинення правочинів з постачальниками ПП «Вілія Експотрейд», ПП «Ніктрансагро», ПП «Ерідан - груп», ТОВ «АМГ плюс», ТОВ «Нержавіючий супермаркет», ТОВ «Максмар» в частині відсутності реальних правових наслідків укладених угод.

Згідно висновків Відповідача про порушення Позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, встановлено наступне.

Актами перевірок ТОВ «Максмар» №1675/23-513/36674790 від 07.06.2011 та №18100/23-5/36674790 ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси встановлено що, на підприємстві відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені угоди мають ознаки нікчемності по податковим зобов'язанням.

Діяльність ТОВ «Максмар» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди для третіх осіб з контрагентами-посередниками, які систематично не виконують своїх податкових зобов'язань.

Документи ТОВ «Максмар», що підтверджують транспортування (перевезення) товарів: договори перевезення, транспортного експедирування та документи про їх виконання (товарно- транспортні накладні тощо) до перевірки не надавалися.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Нержавіючий супермаркет» слід зазначити наступне: актом перевірки №812/23-3/35680391 від 05.04.2011 встановлено порушення ТОВ «Нержавіючий супермаркет» (код ЄДРПОУ 35680391) ч. 1 ст. 203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах (операціях з продажу товарів (робіт, послуг), здійснених за період січень 2011р. по ланцюгу з покупцями у лютому 2011р.

В процесі перевірки встановлено що, за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Відсутність трудових ресурсів (форма 1-ДФ, загальна чисельність працюючих складає 1 чол.), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ «Нержавіючий супермаркет».

Оскільки ФОП ОСОБА_3 мала угоду з ТОВ «Нержавіючий супермаркет» та ТОВ «Максмар» і сформувала податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Нержавіючий супермаркет» та ТОВ «Максмар» на суму 150 076 грн.,в тому числі: за лютий 2011 року - 68 103 грн., березень 2011 року - 81 973 грн. ,то на думку перевіряючих, цей податковий кредит був сформований безпідставно.

Судом встановлено, що в обґрунтування своїх тверджень про безпідставність сформування Позивачем податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Нержавіючий супермаркет» та ТОВ «Максмар» на загальну суму 150 076 грн., перевіряючі посилаються на відсутність реального товарного характеру господарських операцій ФОП ОСОБА_3 з придбання продукції у ТОВ «Нержавіючий супермаркет» та ТОВ «Максмар».

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «АМГ - плюс» слід зазначити наступне.

ФОП ОСОБА_3 від ТОВ «АМГ-плюс», код 35270028 - отримано видаткові та податкові накладні, у травні 2011 р., де зазначено запчастини до сільськогосподарської техніки на загальну суму 555 922,48грн., в т.ч. ПДВ - 92 654 грн.

Згідно акту документальної позапланової перевірки, проведеної фахівцями ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровськ, від 28.07.2011 №1753/233/35270028, 3 метою встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «АМГ Плюс» співробітниками ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська здійснено виїзд на юридичну адресу підприємства, а саме: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Червона, 8 кв. 14

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «АМГ Плюс» та проведених заходів встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ В ході перевірки встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ «АМГ Плюс».

ТОВ «АМГ Плюс» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «АМГ Плюс» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у травні 2011р.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу/ придбанням товарів (послуг) підприємствам - покупцям/постачальникам у травні 2011 року.

Однак, судом встановлено, що при документальній позаплановій перевірці ФОП ОСОБА_3 надано документи, які свідчать про формування кредиту за рахунок ТОВ «АМГ-плюс», податкові накладні, приходні накладні, квитанції прибуткових ордерів про оплату підприємству, договір поставки.

Виходячи з вищенаведеного, на порушення пункту 198.3, 198.4 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, ФОП ОСОБА_3, відповідач зробив хибні припущення, щодо безпідставно сформованого податкового кредиту травень 2011р. за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «АМГ-плюс» на загальну суму ПДВ 92653,75 грн., в результаті чого завищено податковий кредит у травні 2011р. у загальній сумі 92653,75грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Вілія Експотрейд», ПП «Ніктрансагро», ПП «Ерідан - груп», судом встановлено наступне:

ПП «Ніктрансагро» (код 36701127) отримано видаткові та податкові накладні, у жовтні 2010р. де зазначено запчастини до сільськогосподарської техніки на загальну суму 360 844,60 грн., в т.ч. ПДВ - 60 146 грн. Обліковий стан підприємства - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.10.2009 № 100251427 видане ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, індивідуальний податковий номер - 367011214030, анульовано 12.05.2011 у зв'язку з внесенням запису про відсутність за місцезнаходженням.

ПП «Віллія експотрейд» (код 36505128) отримано видаткові та податкові накладні, у жовтні 2010р. де зазначено запчастини до сільськогосподарської техніки на загальну суму 287 270 грн., в т.ч. ПДВ - 47 878 грн. Обліковий стан підприємства - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.06.2009 №100229847 видане ДПІ у м. Херсоні, індивідуальний податковий номер - 365051221039, анульовано 25.02.2011 у зв'язку з внесенням запису про відсутність за місцезнаходженням.

ПП «Ерідан - груп» (код 26503073) отримано видаткові та податкові накладні, у лютому 2011р. де зазначено запчастини до сільськогосподарської техніки на загальну суму 446 736,66 грн., в т.ч. ПДВ - 74 456 грн. Обліковий стан підприємства - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.06.2009 №100233284 видане ДПІ у Приморському р-ні., м. Одеси, індивідуальний податковий номер - 365030715532, анульовано 12.04.2011 у зв'язку з наданням декларації про відсутність поставок.

Вході перевірки позивачем було надано документи, які підтверджують взаємовідносини з вищенаведеними підприємствами, а саме податкові накладні, видаткові накладні, приходні касові ордери.

Слід також зазначити, що контрагенти не припинили свою діяльність, однак, у них анульовані свідоцтва платника ПДВ при цьому 25.02.2011 року та 12.05.2011 року, але ставити питання про відсутність податкового кредиту можливо було б лише після вказаних дат.

Згідно з пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст вище зазначеної норми Закону дає підстави стверджувати, що вказана норма містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Наявність податкових накладних відповідач не оскаржував, крім того, в акті перевірки зазначено, що податкові накладні надавалися під час перевірки, відповідно і підстава для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у позивача була.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду

При цьому виходячи зі змісту вищезазначених норм, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

При цьому Податковим кодексом України не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає, а ні обов'язок, а ні право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, "податкових взаємовідносин" з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Твердження відповідача про відсутність факту придбання товару та реальність господарських операцій, суд вважає безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів позивачем при здійснені господарських операцій.

Крім того, аналізуючи акти перевірок контрагентів позивача, слід зазначити, що первинна документація останніх не досліджувалася, висновки даних актів перевірки не підтверджені жодними доказами.

Ухвалою суду витребовувалися у слідчого СВ ВПМ відділу податкової міліції Мелітопольської ОДПІ та старшого слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Запорізькій області оригінали документи, що стосуються перевіряємого періоду та які були вилучені під час обшуку. Останнім була надана відповідь про неможливість надати ці докази, у зв'язку з тим, що ці докази є речовими доказами у кримінальній справі. Така відповідь лише свідчить про наявність такої документації.

Враховуючи те, що документація позивача досліджувалася під час перевірки та була в наявності, що і підтверджує відповідь слідчого, а підставою для прийняття оскаржуваного рішення були акти перевірок контрагентів позивача та відсутність доказів підтверджуючих порушення зазначені в акті перевірки, суд вважає рішення відповідача не обґрунтованим та безпідставним.

З урахуванням наведеного, відповідачем не спростовано у суді факт реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку, що відповідач не довів суду обґрунтованість та законність висновків викладених в акті перевірки, на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 24.01.2012 №0000121702 .

Стягнути з Державного Бюджету на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 926 грн. 54 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова виготовлена у повному обсязі 12.09.2012.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева