Постанова

від 20.09.2012 по справі 5934/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 вересня 2012 р. Справа № 2-а-5934/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Пізіній К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Личагін М.В.,

представника відповідача - Німий О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інор" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання неправоміними дій, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інор" (надалі за текстом - ТОВ "Інор", позивач), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ХОДПІ Харківської області ДПС, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд: визнати неправомірними дії Харківської об'єднаної державної податкової податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Інор" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість за період лютий 2010 року по операціям з ТОВ "Опт-торгспецзапчастина", за березень, червень-листопад 2010 року по операціям з ТОВ "Тех-агроремпоставка" (ЄДРПОУ 36457279), за липень-вересень 2011 року з ТОВ "Юсаем" (ЄДРПОУ 33010817) за результатами якої складено акт перевірки № 149/234/34445963 від 27.01.2011 року; скасувати наказ на проведення перевірки № 58 від 17.01.2012 року, про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інор" ЄДРПОУ 34445963, виданий ХОДПІ; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011282340 від 17.02.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірку було призначено без належних підстав та з перевищенням компетенції, оскільки позивачем надано всі документи за запитом податкового органу, тому підстави для проведення позапланової документальної перевірки, передбачені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відсутні, а висновки акту перевірки зроблені всупереч норм діючого законодавства та не ґрунтуються на жодному документальному доказі, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, що викладені в його обґрунтування у адміністративному позові та матеріали .

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.08.2012 року, ТОВ "Інор" ЄДРПОУ 34445963, місцезнаходження: 62403, Харківська область, смт. Бабаї, вул. Шевченка, 41, кв. 5, зареєстровано 13.07.2006 року Харківської районної державною адміністрацією за № 04058775 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.07.2006 року за № 478.

ТОВ "Інор" є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва від 7.07.2006 року за № 28035597, виданого Харківською ОДПІ у Харківській області.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.ст. 42, 73 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту; 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків; 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу; 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 42 та ст. 73 Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

На виконання зазначеної норми, на адресу ТОВ "Інор" було направлено запити: № 16890/10/23-418 від 24.11.2011 року щодо надання пояснень та документального підтвердження (копії первинних, бухгалтерських та інших документів) щодо фінансово-господарських відносин, повноти відображення податкових результатів з ТОВ "ОПТ-Торгспецзапчастина" по операціям за лютий 2010 р., ТОВ "Тех-Агроремпоставка" по операціям за березень, червень-листопад 2010 р.; № 16727/10/23-417 від 16.11.2011 р. щодо надання пояснень та документального підтвердження (копії первинних, бухгалтерських та інших документів) щодо фінансово-господарських відносин, повноти відображення податкових результатів з ТОВ "ЮСАЕМ" по операціям за липень-вересень 2011 р..

Зазначені запити позивачем отримані, що не заперечується позивачем та підтверджується наявними у справі матеріалами.

У зв'язку з неотриманням у повному обсязі запитуваних документів, головою комісії з проведення реорганізації ХОДПІ, начальником ХОДПІ винесено наказ № 58 від 17.01.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інор".

Відповідно до наданих представником відповідача пояснень, при перевірці ТОВ "Інор" в розпорядженні ХОДПІ були результати проведених перевірок контрагентів позивача, по взаємовідносинам з яким ним сформовано податковий кредит по податку на додану вартість: акт перевірки ТОВ "Тех-Агроремпоставка" від 30.06.2011 р. за № 1459/23-03-05/36457279; акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Юсаем" від 15.11.2011 р. за № 2567/234/33010817 Харківської ОДПІ.

На підставі зазначеного наказу фахівцями податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Інор" з питань правильності декларування податкового кредиту у звітних деклараціях з податку на додану вартість за лютий по операціям з ТОВ "Опт-торгспецзапчастина", за березень, червень-листопад 2010 року по операціям з ТОВ "Тех-агроремпоставка" (ЄДРПОУ 36457279), за липень-вересень 2011 року з ТОВ "Юсаем" (ЄДРПОУ 33010817), за результатами якої встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість на суму 149144,00 грн..

За результатами перевірки складено відповідний акт № 149/234/34445963 від 27.01.2012 року.

На підставі зазначеного акту 17.02.2012 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0011282340.

Позивачем пройдено процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0011282340 від 17.02.2012 року - до Державної податкової адміністрації Харківської області 28.02.2012 року, до Державної податкової служби України 23.03.2012 р.. Всі скарги ТОВ «Інор» залишені без задоволення.

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки № 149/234/34445963 від 27.01.2012 року судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про відсутність факту реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Інор» з постачальниками ТОВ «Юсаем», ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Опт-торгспецзапчастина".

Стосовно взаємовідносин ТОВ "Інор" та ТОВ "Юсаем" за перевіряємий період, суд зазначає наступне.

З наданих суду матеріалів вбачається, що згідно п. 1 договору, укладеного 01.07.2011 року договору суборенди № КЛ 11/12 між ТОВ "Юсаем" та ТОВ "Інор", останнє отримало у користування нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, пр. Московський, 247 літ. "А-13" загальною площею 450 кв. м. на умовах строковості та платності. Платність регулюється п. 4 зазначеного договору, відповідно до якого розмір плати встановлюється у Додатку № 1 до договору. Термін дії договору до 31.08.2012 р..

Позивачем надано протокол узгодження розміру суборендної плати від 01.07.2011 року, згідно якого орендна плата складає 32916,00 грн., в тому числі ПДВ 5486,00 грн..

Прийом-передача об'єкту суборенди оформлена актом прийому-передачі від 01.07.2011 року.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору суборенди № КЛ 11/12, договір суборенди № КЛ 11/12 розірвано.

Прийом-передача об'єкту суборенди оформлена актом прийому-передачі від 31.07.2011 року.

За результатами виконання зазначеного договору орендодавцем - ТОВ "Юсаем" було виписано податкову накладну № 326 від 31.07.2011 року, відповідно до договору № КЛ 11/12.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах зазначеного правочину, позивачем не надано суду акту прийому-передачі виконаних робіт за зазначеним договором та додаток № 1 до договору щодо встановлення розміру суборендної плати.

В ході розгляду адміністративної справи судом витребувався у позивача весь обсяг первинної документації податкового та бухгалтерського обліків та довідка за підписом директора та бухгалтера позивача про обсяг зазначених документів за договором, проте зазначена довідка надана не була, а представником позивача в судовому засіданні повідомлено про повне надання всіх наявних документів.

Крім того, як вбачається з наданих суду матеріалів, 01.07.2011 року між ТОВ "Юсаем" та ТОВ "Інор" укладено договір № Э 11/9, згідно п. 1 якого, останній отримав у користування у ТОВ "Юсаем" на умовах строковості та платності нежитлові приміщення за адресою: пл. Пвстання, 7/8 літ. "В-4" загальною площею 2113,7 кв. м.. Платність регулюється п. 4 зазначеного договору, відповідно до якого розмір плати встановлюється у Додатку № 1 до договору. Термін дії договору до 24.04.2014 р..

Позивачем надано протокол узгодження розміру суборендної плати від 01.07.2011 року, згідно якого орендна плата складає 236910,00 грн., в тому числі ПДВ 39485,00 грн..

Прийом-передача об'єкту суборенди оформлена актом прийому-передачі від 01.07.2011 року.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору суборенди № Э 11/9 від 31.07.2011 року, сторони дійшли згоди щодо розірвання договору суборенди № Э 11/9 від 01.07.2011 року.

Прийом-передача об'єкту суборенди оформлена актом прийому-передачі від 31.07.2011 року.

За результатами виконання зазначеного договору орендодавцем - ТОВ "Юсаем" було виписано податкову накладну № 325 від 31.07.2011 року, відповідно до договору № Э 11/9.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах зазначеного правочину, позивачем не надано суду акту прийому-передачі виконаних робіт за зазначеним договором та додаток № 1 до договору № Э 11/9 щодо встановлення розміру суборендної плати.

В ході розгляду адміністративної справи судом витребувався у позивача весь обсяг первинної документації податкового та бухгалтерського обліків та довідка за підписом директора та бухгалтера позивача про обсяг зазначених документів за договором, проте зазначена довідка надана не була, а представником позивача в судовому засіданні повідомлено про повне надання всіх наявних документів.

Під час проведення перевірки позивача, фахівцями податкової установи використано акт від 15.11.2011 р. за № 2576/234/33010817, складений Харківською ОДПІ "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЮСАЕМ" ЄДРПОУ 33010817 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р.", згідно висновків якого встановлено: неможливість реального реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Юсаем" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у періоді з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р.; в порушення п. 85.2 ст. 85, ст. 44 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями дані податкової звітності ТОВ "Юсаем" документально не підтверджені; перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, ст. 185, 187, 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Зважаючи на такі обставини, суд приходить до висновку про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з суб'єктами господарювання - покупцями та постачальниками.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Інор" та ТОВ "Опт-Торгспецзапчастина", судом встановлено наступне.

З наданих суду матеріалів вбачається, що 01.07.2009 року між ТОВ "Опт-Торгспецзапчастина" та ТОВ "Інор" укладено договір про надання консалтингових послуг № 01-07/09 ИО. Предметом зазначеного договору є надання консалтингових послуг за широким колом питань економічної діяльності підприємств, а саме:

1) в сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності:

- консультування з питань ведення бухгалтерського обліку;

- консультування зі складання фінансової звітності підприємства у відповідності до діючих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

2) у сфері оподаткування та податкового обліку:

- консультування з питань податкового обліку;

- консультування з питань оподаткування, в тому числі допомога при підготовці податкових звітів та декларацій;

3) у сфері фінансів та керування підприємством:

- консультування з питань фінансової політики та фінансового менеджменту на підприємстві замовника;

- консультування з питань аналізу фінансово-господарської діяльності.

Згідно п. 1.3 договору консультування замовника здійснюється в усній та письмовій формі (за погодженням із замовником) з видачею конкретних рекомендацій з відповідних питань. У відповідності п. 1.5 консультування з питань фінансової політики та фінансового менеджменту на підприємстві замовника може передбачати участь спеціалістів консультанта у зборах керівного персоналу підприємства, п. 1.6 договору встановлено, що у необхідних випадках консультантом складаються проекти внутрішніх документів підприємства замовника в письмовій формі.

За умовами договору, а саме п. 2.2 передбачено, обов'язок замовника для якісного надання консалтингових послуг надати інформацію та документацію. Обсяг та терміни надання необхідної інформації та документації визначаються консультантом.

Обов'язком консультанта у відповідності до п. п. 3.1, 3.2 договору консультант зобов'язується надавати передбачені договором послуги на високому професійному рівні. Якість наданих консультантом послуг має відповідати вимогам діючого законодавства. З боку консультанта для надання консалтингових послуг мають бути виділені спеціалісти з найвищою кваліфікацією та досвідом роботи.

Додатковою угодою № 1 до зазначеного договору від 29.12.2009 року, сторони виявили бажання подовжити дію договору № 01-07/09 ИО до 28.02.2010 року.

Позивачем надано протокол узгодження договірної ціни на надання консалтингових послуг від 01.02.2010 р., який є невід'ємною частиною зазначеного договору, згідно якого вартість консалтингових послуг складає 22340,00 грн. на місяць, в тому числі ПДВ 3723,33 грн..

Здача-прийом наданих консалтингових послуг оформлена сторонами договору відповідним актом від 26.02.2010 року

За результатами виконання зазначеного договору ТОВ "Опт-Торгспецзапчастина" було виписано податкову накладну № 772 від 26.02.2010 року, відповідно до договору № 01-07/09-ИО від 01.07.2009 року.

З акту перевірки позивача вбачається, що ТОВ "Опт-Торгспецзапчастина" ЄДРПОУ 36122649, перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Згідно наданого позивачем витягу з бази "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено, що підприємство має стан: припинено, але не знято з обліку (кор пусті, але не закриті). Відомості про зняття з обліку - знято 13.04.2011 р. № 5023/418/11, держреєстрацію скасовано 19.04.2011 р. № 14801170012045623, свідоцтво платника ПДВ анульовано 04.01.2011 р. Згідно розрахунку суми комунального податку за І квартал 2010 р. встановлено, що кількість працівників складає 3 особи, тобто на підприємстві працювала 1 особа в кожному з 3 квартальних місяців. ТОВ "Опт-Торгспецзапчастина" надано податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2010 р., за інші наступні періоди підприємством податкову декларацію з податку на прибуток не подано. Інформації про основні фонди підприємством не подано.

Проте позивачем не надано документального підтвердження факту здійснення господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, відсутні докази на підтвердження узгоджень форми надання консультацій, щодо передбачення участі спеціалістів консультанта, на підтвердження факту складання проектів внутрішніх документів підприємства, наявність в штаті тільки керівних посад, інформацію щодо користування консультантом приміщенням на підприємстві замовника, надання інформації та документації, виділення консультантом спеціалістів найвищої кваліфікації та досвіду роботи спеціалістів, платники податків не знаходяться за місцезнаходженням, тощо.

Крім того, договір має численні дописки, а саме: п. 4.1, п. 7.1, в яких зазначено строки надання послуг, а тому суд позбавлений можливості дати належну оцінку встановленню строку дії договору.

В ході розгляду адміністративної справи судом витребувався у позивача весь обсяг первинної документації податкового та бухгалтерського обліків та довідка за підписом директора та бухгалтера позивача про обсяг зазначених документів за договором, проте зазначена довідка надана не була, а представником позивача в судовому засіданні повідомлено про повне надання всіх наявних документів.

Стосовно взаємовідносин ТОВ "Інор" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка", суд зазначає наступне.

З наданих суду матеріалів вбачається, що 26.02.2010 року між ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ "Інор" укладено договір про надання консалтингових послуг № 01-02/10-ИА. Предметом зазначеного договору є надання консалтингових послуг за широким колом питань економічної діяльності підприємств, а саме:

1) в сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності:

- консультування з питань ведення бухгалтерського обліку;

- консультування зі складання фінансової звітності підприємства у відповідності до діючих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

2) у сфері оподаткування та податкового обліку:

- консультування з питань податкового обліку;

- консультування з питань оподаткування, в тому числі допомога при підготовці податкових звітів та декларацій;

3) у сфері фінансів та керування підприємством:

- консультування з питань фінансової політики та фінансового менеджменту на підприємстві замовника;

- консультування з питань аналізу фінансово-господарської діяльності.

Згідно п. 1.3 договору консультування замовника здійснюється в усній та письмовій формі (за погодженням із замовником) з видачею конкретних рекомендацій з відповідних питань. У відповідності п. 1.5 консультування з питань фінансової політики та фінансового менеджменту на підприємстві замовника може передбачати участь спеціалістів консультанта у зборах керівного персоналу підприємства, п. 1.6 договору встановлено, що у необхідних випадках консультантом складаються проекти внутрішніх документів підприємства замовника в письмовій формі.

За умовами договору, а саме п. 2.2 передбачено, обов'язок замовника для якісного надання консалтингових послуг надати інформацію та документацію. Обсяг та терміни надання необхідної інформації та документації визначаються консультантом.

Обов'язком консультанта у відповідності до п. п. 3.1, 3.2 договору консультант зобов'язується надавати передбачені договором послуги на високому професійному рівні. Якість наданих консультантом послуг має відповідати вимогам діючого законодавства. З боку консультанта для надання консалтингових послуг мають бути виділені спеціалісти з найвищою кваліфікацією та досвідом роботи.

Додатковою угодою № 1 до зазначеного договору від 29.12.2009 року, сторони виявили бажання розірвати договір № 01-01/10-ИА з 01.12.2010 р..

Позивачем надано протоколи узгодження договірної ціни на надання консалтингових послуг від 01.03.2010 р., 01.06.2010 р., 01.07.2010 р., 02.08.2010 р., 01.09.2010 р., 01.10.2010 р., 01.11.2010 р., 30.11.2010 р., які є невід'ємною частиною зазначеного договору, згідно яких вартість консалтингових послуг складає 25500,00 грн., в тому числі ПДВ 4250,00 грн., 141000,00 грн., в тому числі ПДВ 23500,00 грн., 75000,00 грн., в тому числі ПДВ 12500,00 грн., 75000,00 грн., в тому числі ПДВ 12500,00 грн., 75000,00 грн., в тому числі ПДВ 12500,00 грн., 75000,00 грн., в тому числі ПДВ 12500,00 грн., 136200,00 грн., в тому числі ПДВ 22700,00 грн..

Здача-прийом наданих консалтингових послуг оформлена сторонами договору відповідними актами від 31.03.2010 р., 30.06.2010 р., 30.07.2010 р., 31.08.2010 р., 30.09.2010 р., 29.10.2010 р., 30.11.2010 р.,

За результатами виконання зазначеного договору ТОВ "Тех-Агроремпоставка" було виписано податкові накладні № 1021 від 31.03.2010 р., № 2920 від 30.06.2010 р., № 3652 від 30.07.2010 р., № 4385 від 31.08.2010 р., № 5221 від 30.09.2010 р., № 5984 від 29.10.2010 р., № 6444 від 24.11.2010 р., № 6533 від 30.11.2010, відповідно до договору № 01-02/10-ИА від 26.02.2010 року.

Проте позивачем не надано документального підтвердження факту здійснення господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, відсутні докази на підтвердження узгоджень форми надання консультацій, щодо передбачення участі спеціалістів консультанта, на підтвердження факту складання проектів внутрішніх документів підприємства, наявність в штаті тільки керівних посад, інформацію щодо користування консультантом приміщенням на підприємстві замовника, надання інформації та документації, виділення консультантом спеціалістів найвищої кваліфікації та досвіду роботи спеціалістів, платники податків не знаходяться за місцезнаходженням, тощо.

В ході розгляду адміністративної справи судом витребувався у позивача весь обсяг первинної документації податкового та бухгалтерського обліків та довідка за підписом директора та бухгалтера позивача про обсяг зазначених документів за договором, проте зазначена довідка надана не була, а представником позивача в судовому засіданні повідомлено про повне надання всіх наявних документів.

Під час проведення перевірки позивача, фахівцями податкової установи використано акт від 30.06.2011 р. за № 1459/23-03-05/36457279, складений ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова "З питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ "Тех-Агроремпоставка" в частині дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, згідно висновків якого встановлено: неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ними по правочинах, здійснених із зазначеними у р. 1, 2 акту перевірки постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями; в ході проведення перевірки не здійснено вилучення копій (оригіналів) фінансово-господарських документів.

Зважаючи на такі обставини, суд приходить до висновку про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з суб'єктами господарювання - покупцями та постачальниками.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Що стосується вимог позивача про скасування наказу на проведення перевірки№ 58 від 17.01.2012 року, суд зазначае наступне.

Відповідно до п.75.1.,75.1.2 ст..75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Стаття 78 ПК України, визначає обставини для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Таким чином право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Проте суд зауважує, що факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що фахівці податкового органу були допущені до проведення перевірки, остання проведена та за її результатами складено відповідний акт № 149/234/34445963 від 27.01.2012 року.

Тобто наказ на проведення перевірки на момент звернення до суду вичерпав свою дію, оскільки ненормативні правові акти державних органів є актом одноразового застосування, який вичерпує вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тобто вони не можуть бути скасовані після їх виконання.

Суд зазначає, що взаємовідносини позивача, що стали предметом дослідження з боку податкового органу не відповідають вимогам законодавства, з врахуванням висновків суду щодо посилань представника позивача на подальше використання результатів договорів, отриманих по взаємовідносинам з ТОВ "Опт-торгспецзапчастина", ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Юсаем", шляхом укладення договорів відносно отриманих предметів договорів з іншими контрагентами, на підтвердження яких надано обсяг відповідної документації, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КАС України, це не є належними та допустимими доказами в контексті встановлених взаємовідносин позивача з ТОВ "Опт-торгспецзапчастина", ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Юсаем", щодо суб'єктного виконання окреслених договорів.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що Харківська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, приймаючи наказ та оскаржуване рішення, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача не правомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином не обґрунтовані, не підтверджені належними беззаперечними доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інор" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання неправоміними дій, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26.09.2012 року.

Суддя Супрун Ю.О.