Ухвала

від 19.09.2012 по справі к-13940/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2012 р. м. Київ К-13940/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря Титенко М.П.,

представника позивача: Литвин Г.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2010 року по справі № 2-а-37979/09/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росресурс»та Приватного підприємства «Метснаб»про стягнення суми

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росресурс»та Приватного підприємства «Метснаб»про стягнення з останнього в доход держави грошові кошти в сумі 13433455,62грн., отримані за нікчемними правочинами.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2010 року в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

При цьому, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт дійсності та правомірності спірних договорів, який в силу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є преюдиційним у даній справі.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 25.02.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 23.03.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Московському районі м. Харкова просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2010 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Московському районі м. Харкова посилається на порушення судами норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 70, 72, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення у доход держави грошових коштів, отриманих за спірним господарським зобов'язанням, на підставі статті 208 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов'язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За результатом розгляду справи судами не було встановлено наявності умислу у відповідачів на ухилення від сплати податків при укладенні договору.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правочини були предметом судового розгляду, за результатом якого, Господарським судом Харківської області було прийнято рішення від 13.04.2009, яким встановлено факт дійсності та правомірності спірних правочинів. Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Крім того, слід зазначити, що санкції, встановлені частиною 1 статтею 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, а отже не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини 1 статті 238 Господарського кодексу України. З огляду на це, такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених статтею 250 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що один із спірних договорів було укладено 01.02.2008 в той час, як з позовом до суду Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова звернулась лише 24.04.2009, тобто поза межами граничного річного строку від вчинення правопорушення, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України.

З огляду на зазначене, суди дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України Кодексу.

Разом з тим, за змістом статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна процесуальна правоздатність визнається за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

У разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі, згідно з пунктом п'ятим частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.06.2010 внесено запис про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росресурс»(ідентифікаційний код 31940799) у зв'язку з визнання його банкрутом.

Відповідно до частини другої статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємств» юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росресурс»суд касаційної інстанції вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі пункту п'ятого частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Отже, ліквідація підприємства -Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росресурс», яке було відповідачем у даній справі, є підставою для закриття провадження у справі та визнання, у зв'язку з цим, законних постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2009 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2010 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росресурс», такими, що втратили законну силу .

Керуючись ст. ст. 157, 210, 220, 221, 223, 224, ч.2 ст.228, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2009 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2010 року в частині позовних вимог до Приватного підприємства «Метснаб»залишити без змін, в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Росресурс» визнати такими, що втратили законну силу, провадження у справі в цій частині закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 -238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв