Рішення

від 02.10.2012 по справі 2807-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.2012Справа №5002-21/2807-2012

За позовом Приватного підприємства «Інститут КРИМГІІНТІЗ»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАЙТ-2007»

про стягнення 199 997,00 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Ніколаєва Т.М., довіреність № б/н від 11.06.2012, представник;

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватне підприємство «Інститут КРИМГІІНТІЗ» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАЙТ-2007», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані роботи в сумі 199 997,00 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує наступне. 27.05.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1.2.10.13.190-10 на виконання робочого проекту. На виконання умов укладеного договору позивачем були виконані роботи, які передбачені договором. Однак, відповідач, у порушення умов укладеного договору, роботи виконані позивачем сплатив не в повному обсязі та не в обмовлені договором строки, що призвело до утворення заборгованості.

Представник відповідача у засідання суду призначені на 30 серпня 2012 року та 18 вересня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим надсилались відповідачу за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 31). Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

У зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду 18 вересня 2012 року слухання справи ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року було відкладено на 02 жовтня 2012 року.

У засідання суду 02 жовтня 2012 року представник позивача з'явився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 02 жовтня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року надсилалась на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно довідки Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим від 19.09.2012 № 05.3-8.1/1611 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСАЙТ-2007» зареєстрований за юридичною адресою: вулиця Гоголя, будинок 10, м. Білогірськ, Білогірський район, Автономна Республіка Крим, 97600, Україна, тобто за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

27 травня 2010 року між Приватним підприємством «Інститут КРИМГІІНТІЗ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНСАЙТ-2007» був укладений договір № 1.2.10.13.190-10.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до умов укладеного договору Замовник (відповідач) поручає, а Підрядник (позивач) (ліцензія серія ВА, сертифікат TUF CERT № 78 100 061032 від 03.03.2006) зобов'язується виконати робочий проект: «Будівництво полігону твердих побутових відходів в с. Тургенево Білогірського району, 1 черга будівництва». Обсяги, види та вартість робіт за договором визначаються кошторисами, які узгоджені сторонами, а також протоколом узгодження про договірну ціну, які є невід'ємними частинами договору та є підставою для проведення взаємних розрахунків.

Стаття 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання робіт визначаються за взаємною згодою сторін та складають 68 календарних днів з дня надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок підрядника та надання вихідних даних в повному обсязі до початку проектування, що встановлено сторонами у пункті 1.5. договору.

Пунктом 5.1. договору сторони визначили строк дії договору - договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу, що передбачено частинами 1 та 3 статті 843 Цивільного кодексу України.

Розділом 2 договору сторони визначити вартість робіт за договором: вартість всіх робіт, що доручаються Підряднику за договором складає 299 997,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 49 999,50 грн., та повинна бути оплачена Замовником грошовими коштами банківським переводом а поточний рахунок Підрядника у національній валюті України у наступному порядку: платіж в розмірі 30 % від вартості роботи, що складає 100 000,00 грн., у якості попередньої оплати здійснити оплату протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами договору; залишок - платіж в розмірі 70 % від вартості роботи - оплатити протягом 5 банківських днів від дати підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт.

07 червня 2010 року відповідачем у якості попередньої оплати позивачу було перераховано 100 000,00 грн.

Актами здачі-приймання вишукувальної продукції, які складені 22.06.2010 та 28.07.2010 та підписані уповноваженими представниками Замовника та Підрядника, підтверджено виконання позивачем робіт на суму 100 000,00 грн.

Як визначено розділом 3 договору - протягом 3 календарних днів з дня отримання документації та актів приймання-передачі робіт, Замовник зобов'язаний передати Підряднику підписаний акт виконаних робіт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання.

Факт виконання Підрядником робіт на суму 29 997,00 грн. підтверджено актом здачі-приймання дослідницької продукції а 2010 рік, який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача, та скріплений печатками підприємств. Зауважень щодо якості або неналежності виконання з боку Замовника не зазначено (а. с. 14).

Однак відповідач, у порушення умов укладеного договору, роботи виконані позивачем не оплатив, що привело до утворення заборгованості в розмірі 199 997,00 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів оплати позивачу виконаних робіт.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані договірні роботи в розмірі 199 997,00 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 02 жовтня 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 03 жовтня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАЙТ-2007» (вул. Гоголя, 10, м. Білогірськ, АР Крим, 97600, Україна; код ЗКПО 35812810, п/р 26005289943 в КРД ПАТ РБА, МФО 380805, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Приватного підприємства «Інститут КРИМГІІНТІЗ» (вул. Глинки, 168, м. Сімферополь, АР Крим, 95022, Україна; код ЗКПО 02497890, р/р 260030871005 в філії «КБ» АБ «Кліринговий дім» м. Сімферополя, МФО 384920, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості за виконанні роботи в розмірі 199 997,00 грн., а також судовий збір в розмірі 3999,94 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова