Рішення

від 20.09.2012 по справі 5011-47/10354-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/10354-2012 20.09.12

За позовом Приватного підприємства «Мідея»

До Товариство з обмеженою відповідальністю «АВС Логістик Парк»

Про стягнення 7 074,21 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення грошових кошті в розмірі 7 074,21 грн., а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/10354-2012, розгляд справи було призначено на 11.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 розгляд справи відкладено до 20.09.2012.

Позивач в судове засідання 20.09.2012 представників не направив, але через канцелярію Господарського суду міста Києва подав заяву про розгляд справи без участі представника. Вимоги позивача мотивовані тим, що на підставі укладеного з відповідачем договору поставки № 1617/р від 01.02.2012 було прийнято товару загалом на суму 31 810,38 грн. , але позивачем було сплачено на користь відповідача 6 993,73 грн. в рахунок оплати товару по договору поставки, які відповідач не повернув.

Відповідач своїх представників у судові засідання 11.09.2012 та 20.09.2012 -не направив, вимоги ухвал суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. .

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 між відповідачем -ТОВ «АВС Логістик парк», як постачальником, та позивачем -ПП «Мідея», як покупцем, було укладено договір поставки № 1617/р (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати покупцю у власність визначений цим договором товар (лікарські засоби), а покупець зобов'язався прийняти такий товар та сплатити на користь постачальника його вартість (п. 1.1).

Умовами договору сторони погодили, що товар поставляється на підставі замовлень покупця та згідно з видатковими і податковими накладними (п. 2.1), право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання покупцем видаткових накладних (п. 3.5), покупець здійснює розрахунки за товар на підставі рахунку -фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар у строки, що вказані у видаткових накладних (п. 4.3),сума договору складає загальну суму вартості товару, поставленого відповідно до умов даного договору (п. 4.5).

Згідно видаткових накладних до договору за період з 01.02.2011 по 30.03.2012, відповідачем було поставлено позивачу товар загалом на суму 1 071 006,27 грн., який позивачем прийнято, що підтверджується відповідними видатковими накладними загалом на суму 1 071 006,27 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, та оплачено загалом в сумі 1 078 000,00 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень.

Позивач листом № 82 від 07.05.2012, надісланим на адресу відповідача, просив повернути перераховані кошти по договору в сумі 6 993,73 грн.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 № 18, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як покупцем, на виконання умов договору було перераховано відповідачу грошові кошти за товар на загальну суму 1 078 000,00 грн., а відповідачем здійснено поставку товару загалом на суму 1 071 006,27 грн.. Відтак, оскільки станом на момент вирішення пору відповідачем не було поставлено товару по договору на суму 6 993,73 грн., позивач на підставі статті 670 Цивільного кодексу України, якою передбачено право покупця вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, на яку товар поставлено не було, заявив відповідачу про повернення останнім 6 993,73 грн. коштів, на які не було поставлено товар по договору. Але відповідачем сума у розмірі 6 993,73 грн. повернута позивачу не була, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 6 993,73 грн. грошових коштів, на які товар не було поставлено відповідачем -є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 80,48 грн., суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють стягнення 3% річних, суд дійшов висновку, що стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тобто зазначена стаття встановлює відповідальність за порушення стороною саме грошового зобов'язання. А оскільки у відповідача перед позивачем існувало зобов'язання саме по поставці товару, яке не є грошовим зобов'язанням сторони, а тому відповідачем не прострочено перед позивачем виконання саме грошового зобов'язання, а тому підстави для застосування статті 625 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 3% річних в сумі 80,48 грн. - у суду відсутні.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 6 993,73 грн. -є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі. Вимога про стягнення 3% річних задоволенню не підлягає.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістик Парк»(ЄДРПУ 37308739, місцезнаходження: 01103 м.Київ, вул. Жилянська, 24) на користь Приватного підприємства «Мідея»(код ЄДРПОУ 32014021; місцезнаходження: 94800 Луганська обл.ю, м.Свердловськ, вул.. Зої Космодем'янської, буд.2, кв.2 ) грошових коштів в сумі 6 993 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 73 коп. , а також 1 591 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну) грн. 18 коп . судового збору. В іншій частині позову -відмовити.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення -25.09.2012