Рішення

від 20.09.2012 по справі 5011-47/10248-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/10248-2012 20.09.12

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Авто Альянс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Пі ЕсІнтернейшнл»

Про стягнення 57233,14 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми основного боргу в розмірі 56051,00 грн., 3% річних в сумі 701,26 грн., пені -470,88 грн., а також відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/10248-2012, розгляд справи було призначено на 19.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2012 розгляд справи було відкладено до 20.09.2012.

Позивач своїх представників в судове засідання 20.09.2012 не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві.

Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов Договору постачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011 не було здійснено оплату за поставлену продукцію на суму 20853,90 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 19.09.2012, 20.09.2012,25не направляв, причин неявки представника не повідомив, вимог ухвал суду щодо витребуваних документів та письмового відзиву - не виконав, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем в позовній заяві.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, дослідивши оригінали поданих суду документів на відповідність їх копіям у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2011між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, було укладено договір постачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011, який підписано представниками замовника та виконавця, посвідчено печатками сторін, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується поставити комплектуючі до системи моніторингу транспорту «InterGPS»замовника згідно Специфікацій (Додаток №1), а замовник зобов'язується оплатити і прийняти комплектуючі до системи «InterGPS»в подальшому обладнання, в кількості і асортименті, вказаних у Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору(п. 1.1, п.1.2).

Умовами договору сторони погодили, що в межах даного договору ціна на обладнання, є договірною та зазначена в Додатку №1 до Договору(п. 3.1), при несвоєчасній поставці обладнання за договором, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення здійснення поставки (п.7.4).

Відповідно до п.3.2.1. Договорупостачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011 оплата першої партії «Обладнання»у розмірі 85295,00грн. (вісімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять грн. 00коп.) у т.ч. ПДВ 14215,83 грн. здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту підписання даного Договору і отримання замовником першого рахунку -фактури від виконавця.

Відповідно до п.3.2.2 Договору постачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011відвантаження першої партії обладнання у кількості 35(тридцять п'ять ) комплектів бортового обладнання здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту надходження попередньої оплати в розмірі 100% від його вартості на розрахунковий рахунок виконавця.

Як зазначив позивач в позовній заяві 17.01.2012 ним було отримано рахунок на оплату № 716 від 27.12.2011 на суму 85295,00(належним чином засвідчена копія позивачем знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено в судовому засіданні) і на виконання договору здійснена оплата по вказаному рахунку, що підтверджується платіжним дорученням № 11786 від 17.01.2012 на суму 85295,00з призначенням платежу «Оплата за колект. бортовий «Teletrack»TT -221 зг. рах. 716від 27.12.11». (належним чином засвідчена копія позивачем знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено в судовому засіданні).Однак відвантаження першої партії товару у 100% розмірі відповідно до п.3.2.2 Договору, здійснена відповідачем протягом 10 робочих днів з моменту надходження попередньої оплати, а саме: 31.01.2012 здійснена не була.

06.02.2012 відповідач своїм листом проінформував позивача, що передплачена кількість обладнання буде відвантажена не пізніше 10.02.2012, але у зазначений термін обладнання не було поставлено.

Як вбачається з матеріалів справи 14.02.2012 сторонами була укладена Додаткової угоди №1 до Договору постачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011, якою сторони домовились про те, що у зв'язку з технічною неможливістю виконання виконавцем вимог п.3.2.2 договору та відтермінування виконання зобов'язання за договором згідно листа виконавця від 06.02.3012 №06/12-1 припинити дію договору після проведення взаєморозрахунків але не пізніше 15.03.2012(п.1), виконавець повертає на розрахунковий рахунок замовника кошти згідно п.3.2.1. за рахунком-фактурою від 27.12.2012 №716 в повному обсязі (п.2).

Згідно платіжних доручень (належним чином засвідчена копії позивачем знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено в судовому засіданні) № 601 від 07.03.2012 в сумі 2437,00грн., №652 від 25.04.2012 на суму 9748,00грн., № 686 від 31.05.2012 на суму 4874,00грн., №698 від 27.06.2012 на суму 12185,00грн. відповідач частково повернув попередню оплату загалом на суму 29244,00 грн. таким чином поверненню підлягає 56051,00грн. попередньої оплати.

Відповідно до позовної заяви оскільки відповідач свого обов'язку по повному поверненню передоплати не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 56051,00грн., 3% річних 701,00грн., пені 470,88грн. та судових витрат.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, а умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене судом встановлено, що 28.12.2011 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, було укладено Договору постачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011відповідно до умов якого виконавець зобов'язується поставити комплектуючі до системи моніторингу транспорту «InterGPS»замовника згідно Специфікацій (Додаток №1), а замовник зобов'язується оплатити і прийняти комплектуючі до системи «InterGPS»в подальшому обладнання, в кількості і асортименті, вказаних у Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору(п. 1.1, п.1.2).

Також судом прийнято до уваги, що 14.02.2012 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору постачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011, якою сторони домовились про те, що у зв'язку з технічною неможливістю виконання виконавцем вимог п.3.2.2 договору та відтермінування виконання зобов'язання за договором згідно листа виконавця від 06.02.3012 №06/12-1 припинити дію договору після проведення взаєморозрахунків але не пізніше 15.03.2012 (п.1), виконавець повертає на розрахунковий рахунок замовника кошти згідно п.3.2.1. за рахунком-фактурою від 27.12.2012 №716 в повному обсязі (п.2).

Також судом встановлено, що позивачем згідно платіжного доручення № 11786 від 17.01.2012 на суму 85295,00було здійснено передоплату згідно п.3.2.1 Договору постачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011, на підставі виставленого рахунку № 716 від 27.12.2011 на суму 85295,00грн.

Але відповідачем всупереч п. 3.2.2Договору постачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011протягом 10 робочих днів з моменту надходження попередньої оплати в розмірі 100% від його вартості на розрахунковий рахунок не було відвантажено першої партії обладнання у кількості 35(тридцять п'ять ) комплектів бортового обладнання, а було лише частково повернуто попередню оплату загалом у сумі- 29244,00 грн.,а саме: 07.03.2012 - 2437,00грн., 25.04.2012 -9748,00грн., 31.05.2012 -4874,00 грн., 27.06.2012 -12185,00 грн. Таким чином повернення передоплати в сумі 56051,00 грн. -здійснена відповідачем не була, доказів її здійснення відповідачем станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 56051,00 грн. ( 85295,00грн. (сума передоплати) -29244,00 грн. (частково повернута передоплата)=56051,00 грн.) по договору постачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за оплачений, але не поставлений товар -законною, обгрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а відтак такою, що підлягає задоволенню в сумі 56051,00грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 701,26грн. (за період прострочення вказаний позивачем з 28.03.2012 по 27.07.2012 з урахуванням часткових оплат) та пені в сумі 470,88 грн. за період прострочення з 01.02.2012 по 13.02.2012 з урахуванням часткових оплат), за прострочення виконання зобов'язання по своєчасній оплаті вартості поставленого товару по договору постачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Ст. 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 701,26грн. 3% річних, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють стягнення 3% річних та індексу інфляції, суд дійшов висновку, що стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тобто зазначена стаття встановлює відповідальність за порушення стороною саме грошового зобов'язання. А оскільки у відповідача перед позивачем існувало зобов'язання саме по поставці комплектуючих до системи моніторингу транспорту «InterGPS»замовника, яке не є грошовим зобов'язанням сторони, а тому відповідачем не прострочено перед позивачем виконання саме грошового зобов'язання, а тому підстави для застосування статті 625 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 701,26грн. 3% річних - у суду відсутні.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 470,88грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7.4 Договору при несвоєчасній поставці обладнання за договором, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення здійснення поставки. Згідно постанови НБУ від 09.08.2010 р. N 377З 10.08.2010, облікова ставка складає 7.7500%.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов'язання по поставці товару по договорупостачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011тобто у строк передбачений (п.3.2.2),не було відвантажено першої партії обладнання у кількості 35(тридцять п'ять ) комплектів бортового обладнання, а позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені у розмірі 470,88грн., за період визначений позивачем з 01.02.2012по 13.02.2012, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

З огляду на вищенаведене, а також здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру пені, суд погоджується з наведеним розрахунком, щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 470,88 грн. за період з 01.02.2012 по 13.02.2012, зазначений позивачем, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми основного боргу за поставлений товар згідно договору постачання системи «InterGPS»№28/12-11 від 28.12.2011 в розмірі 56 051,00 грн. , та пені в розмірі 470,88 грн. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джи Пі ЕсІнтернешинал»(код ЄДРПОУ 37063257; місцезнаходження: 02068, м Київ, вул.. Ревуцького,16-А) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Авто Альянс» (код ЄДРПОУ 30406150; місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Закревського, 22) суму заборгованості -56 051 (п'ятдесят шість тисяч п'ятдесят одна гривня) грн. 00 коп., пені - 470 (чотириста сімдесят ) грн. 88 коп . , а також 1 632 (одну тисячу шістсот тридцять дві) грн. 45 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову - відмовити.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

Дата підписання рішення -28.09.2012