Рішення

від 26.09.2012 по справі 5011-66/10326-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/10326-2012 26.09.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Якубовській О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до відповідача : Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва

про стягнення 276762,10 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 766,97 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 3449,54 грн., пеню сумою 17443,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. дов. від 13.02.2012р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Київенерго", звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва про стягнення 276762,10 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 766,97 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 3449,54 грн., пеню сумою 17443,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем вимог укладеного між сторонами договору від 16.10.2005 року № 520032 на постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого у відповідача за період з 01.12.2011 року по 30.04.2012 року виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію, яка станом на 01.07.2012 року становить 276762,10 грн. Позивач також зазначає про наявність у відповідача обов'язку за прострочення виконання зобов'язання сплатити пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, письмово повідомив суд про те, що знаходиться в стадії ліквідації, у зв'язку з чим відповідач просив суд розглянути справу без його участі. Заперечень по суті позовних вимог відповідачем не наведено.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

16.11.2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кивенерго" (надалі за договором - енергопостачальна організація) та Державним комітетом України з питань регуляторної політики і підприємництва (надалі за договором - Абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520032 (надалі по тексту - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком 1 до даного Договору.

Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2. Договору, Абонент зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах та терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту облікову картку (табуляграму) фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 3 Додатку № 4 до договору передбачено, що сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відомостей обліку споживання теплової енергії, облікових карток (табуляграм) за період з 01.12.2011 року по 30.04.2012 року та пояснено позивачем, виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію, яка станом на 01.07.2012 року становить 276762,10 грн.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем у встановлені строки своїх зобов'язань за договором від 16.10.2005 року № 520032 на постачання теплової енергії у гарячій воді, у відповідача станом на 01.07.2012 року утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.12.2011 року по 30.04.2012 року на загальну суму 276762,10 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 276762,10 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 276762,10 грн. боргу за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором від 16.10.2005 року № 520032 на постачання теплової енергії у гарячій воді призвело до прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості спожитої теплової енергії.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 3.5. Додатка № 4 до договору від 16.10.2005 року № 520032 на постачання теплової енергії у гарячій воді передбачено, що у випадку несплати за спожиту теплову енергію до кінця розрахункового періоду (п. 3 Додатку) позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності.

За таких обставин, керуючись вказаним пунктом договору та положеннями ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», враховуючи, що відповідачем не виконані в строк свої зобов'язання стосовно оплати вартості спожитої теплової енергії за договором від 16.10.2005 року № 520032, позивач нарахував відповідачу та пред'явив до стягнення пеню у розмірі 17443,64 грн.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем та доданим до позову розрахунком пені у розмірі 17443,64 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам законодавства, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за період з грудня 2011р. по квітень 2012 року нараховані та пред'явлені до стягнення та інфляційні втрати у розмірі 766,97 грн. та за період з грудня 2011 по червень 2012 року - три відсотки річних в сумі 682,43 грн.

При перевірці судом проведених позивачем розрахунків встановлено, що суми заявлених до стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на таке, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 510, 525, 526, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 623, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва про стягнення 276762,10 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 766,97 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 3449,54 грн., пеню сумою 17443,64 грн. -задовольнити.

Стягнути з Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва (01011, м. Київ, вул.. Арсенальна, 9/11, ЄДРПОУ 00013646) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01011, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ЄДРПОУ 0131305) 276762,10 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 766,97 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 3449,54 грн., пеню сумою 17443,64 грн., 1609,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

В судовому засіданні 26.09.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписане 01.10.2012р.

Суддя С.А. Гончаров