Рішення

від 28.09.2012 по справі 5011-66/10327-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/10327-2012 28.09.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Якубовській О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Кур'єрська компанія "Вельт Експрес Ворлдвайд"

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс-груп"

про стягнення заборгованості в сумі 256529,06 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Моспаненко В.В. керівник

Ющенко А.А. за довіреністю від 30.07.12

П'ятницька Л.А. за довіреністю від 20.08.12

від відповідача: Дібрівка А.М.- директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство "Кур'єрська компанія "Вельт Експрес Ворлдвайд", звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс-груп" про стягнення заборгованості в сумі 259403,32 грн., в тому числі: 113201,58 грн. -основного боргу, 139075,77 грн. -штрафу, 5940,38 грн. -пені, 1185,59 грн. -3% річних.

Заявою про уточнення позовних вимог, наданою суду 26.09.2012 року, позивачем зменшено позовні вимоги та остаточними позовними вимогами позивача є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 256529,06 грн., в тому числі -83201,58 грн. -основного боргу, 30000,00 грн. -розмір пені за прострочення зобов'язань відповідачем до 01.02.2012 року, 136201,51 грн. -штраф нарахований на підставі п. 2.2.3. Додаткової угоди, 5940,38 грн. -пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 1185,59 грн. -3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання в повному обсязі відповідачем вимог укладеного між сторонами додаткової угоди № 1 про погашення заборгованості до Договору № Дол-1 від 19.03.2010 року щодо оплати визнаного боргу, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 113201,58 грн. Позивач також зазначає про наявність у відповідача обов'язку за прострочення виконання зобов'язання сплатити пеню, три проценти річних та штраф.

Позивачем додатково письмово пояснено суду, що частковою сплатою суми боргу відповідач підтвердив наявність в нього заборгованості за додатковою угодою.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем по суті двічі здійснено розрахунок пені, оскільки заявлений до стягнення штраф є за правовою природою пенею, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. Також відповідачем зазначено, що позивач не має право нараховувати пеню на суму, що включає штрафні санкції. З урахуванням викладеного відповідач стверджує, що загальна сума його заборгованості повинна складати 113201,58 грн.

Позивачем 21.08.2012 року було подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову та накласти арешт на майно відповідача та на його грошові кошти.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем, по-перше, жодним чином не доведені обставини, якими обґрунтовано клопотання про забезпечення позову, а саме, можливість відчуження відповідачем належного йому майна. Наявні у заяві припущення щодо можливості такого відчуження не можуть бути підставою для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі. По-друге, викладені позивачем обставини не доводять, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

19.03.2010 року між Приватним підприємством "Кур'єрська компанія "Вельт Експрес Ворлдвайд" (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авекс-груп" (замовником) було укладено договір про надання кур'єрських послуг № Дол-1 від 19.03.2010 року (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кур'єрські послуги, а відповідач -оплатити їх.

Відповідно до п. 6.1. договору відповідач зобов'язався здійснити оплату наданих послуг протягом трьох календарних днів від дати отримання рахунку та Акту приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано відповідачу кур'єрські послуги за Договором на загальну суму 261568,57 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт: від 17.08.2010 року № МПК-08/016, від 17.08.2010 року № ПК-08/017, від 17.08.2010 року № ПК-08/018, від 17.08.2010 року № ПК-08/019, від 03.09.2010 року № ЛЬПК-09/001, від 03.09.2010 року № ПК-09/002, від 29.11.2010 року № ПК-11/025, від 29.11.2010 року № ПК-11/026.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами у справі, відповідачем свої зобов'язання за договором були виконані лише частково, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за договором в розмірі 152731,30 грн., яка, як підтверджено сторонами та зафіксовано в акті звірки взаємних розрахунків, складає 152731,30 грн. та складається з: суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, пені у відповідності до п. 5.4. договору та 3% річних від суми заборгованості.

01.02.2012 року між Приватним підприємством "Кур'єрська компанія "Вельт Експрес Ворлдвайд" (кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авекс-груп" (боржником) було укладено Додаткову угоду № 1 про погашення заборгованості до Договору № Дол-1 від 19.03.2010 року (надалі -Додаткова угода), відповідно до п. 1.1. якої боржник визнає і підтверджує свій борг на користь кредитора, станом на день укладення цієї угоди в сумі 152731,30 грн., скорегованих у відповідності з вимогами, визначеними ст.. 625 Цивільного кодексу України та п. 5.4. Договору № Дол-1 від 19.03.2010 року про надання кур'єрських послуг.

Відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди моменту укладення Додаткової угоди та Додатку № 1, що є її невід'ємною частиною, у боржника виникає зобюов'язання здійснити погашення заборгованості в повному обсязі та у терміни, відповідно до Графіку платежів п. 1.4. Додатку № 1 до даного Договору.

Пунктом 2.2.1 Додаткової угоди передбачено, що планове погашення заборгованості здійснюється два рази на місяць, відповідно до суми вказаної у Графіку платежів, що виражена у Додатку № 1.

Пунктом 1.4. Додатку № 1 до Додаткової угоди, встановлений наступний Графік платежів суми заборгованості: загальна сума заборгованості за надані послуги: 83201,58 грн., сума, що належить до сплати за порушення грошового зобов'язання: 69529,72 грн.

Відповідно до п. 2.2.3. Додаткової угоди, у разі наявності пропущеного раніше платежу або перерахування із запізненням по термінам Боржник забезпечує перерахування на Рахунок суми чергового платежу, зазначеного в Графіку платежів разом із сумою грошових коштів на підставі виставленого рахунку-фактури Кредитором, що дорівнює 1 % від суми чергового платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 3.2.1. Додаткової угоди, Боржник зобов'язався здійснювати погашення Заборгованості, включаючи погашення основного боргу, сплати сум штрафних санкцій, згідно з Додатком №1 до даного Договору, а також сплати пені, у разі прострочення чергового платежу в розмірі 1% від суми, кратної пропущеного розміру чергового платежу у виді штрафних санкцій за порушення Графіку платежів.

Пунктом 3.3.2. Додаткової угоди встановлено, що за умов порушення Графіку платежів Кредитор має право здійснювати перерахунок суми заборгованості на дату здійснення останнього чергового платежу за Графіком платежів, враховуючи індекс інфляції, пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

З урахуванням обставин справи, з огляду на положення Додаткової угоди від 01.02.2012 року № 1 про погашення заборгованості до Договору № Дол-1 від 19.03.2010 року, суд робить висновок про те, що наведена Додаткова угода є правочином, який припинив зобов'язання сторін за договором про надання кур'єрських послуг № Дол-1 від 19.03.2010 року.

При цьому, зобов'язання за договором про надання кур'єрських послуг № Дол-1 від 19.03.2010 року припинились внаслідок заміни цих зобов'язань новими зобов'язаннями, визначеними Додатковою угодою від 01.02.2012 року № 1.

Отже, до правовідносин сторін слід застосовувати положення Додаткової угоди від 01.02.2012 року № 1.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було не в повному обсязі та несвоєчасно виконано зобов'язання за Додатковою угодою щодо сплати боргу, а саме, відповідачем сплата заборгованості здійснена лише частково розмірі 39 529,72 грн.

Так, як вбачається з банківських виписок за період з 24.02.2012 р. по 01.03.2012 р., за 05.03.2012 р., за період з 19.03.2012 р. по 20.03.2012 р., за 05.04.2012 р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача: 28.02.2012 р. - 10 000.00 грн.; 05.03.2012 р. - 10 000,00 грн.; 19.03.2012 р. - 4529,72 грн.; 05.04.2012 р. - 15 000,00 грн.

За таких обставин, на час звернення до суду та на час прийняття рішення у даній справі, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за Додатковою угодою на загальну суму 113201,58 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 113201,58 грн.

Згідно заявлених позовних вимог, пояснень сторін та акту звірки взаєморозрахунків, зазначена сума заборгованості за Додатковою угодою складається з 83201,58 грн. основного боргу за Договором та 30000,00 грн. розміру пені за прострочення зобов'язань відповідачем до 01.02.2012 року

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 113201,58 грн. (що включає 83201,58 грн. -основного боргу, 30000,00 грн. -розмір пені за прострочення зобов'язань відповідачем до 01.02.2012 року), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за Додатковою угодою призвело до прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за цим правочином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до суду позовні вимоги про стягнення з відповідача 136201,51 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 2.2.3. Додаткової угоди, та 5940,38 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто, у відповідності до положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання є пенею. Разом з тим, штрафом є неустойка, яка є сумою, що обчислюється у відсотках за фактом неналежного виконання зобов'язань та не може обчислюватись за кожний день прострочення такого виконання.

Як зазначалось, відповідно до п. 2.2.3. Додаткової угоди, на підставі якої позивач просить стягнути штраф в розмірі 136201,51 грн., передбачено сплату відповідачем, в разі прострочення виконання зобов'язання, суму, що дорівнює 1 % від суми чергового платежу за кожен день прострочення платежу.

З урахуванням викладених вище положень статті 549 Цивільного кодексу України, суд робить висновок про те, що передбачена пунктом 2.2.3 неустойка, яка за розрахунком позивача складає 136201,51 грн., є пенею.

Також, як зазначалось, пунктом 3.3.2. Додаткової угоди встановлено, що за умов порушення Графіку платежів Кредитор має право здійснювати перерахунок суми заборгованості на дату здійснення останнього чергового платежу за Графіком платежів, враховуючи, зокрема, пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Керуючись вказаним пунктом договору позивачем заявлено до стягнення 5940,38 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

За таких обставин, суд робить висновок про те що позивачем фактично заявлені позовні вимоги до відповідача про стягнення пені в загальному розмірі 142141,89 грн., в тому числі:

- 136201,51 грн. -пеня у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу в сумі ;

- 5940,38 грн. -пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Наведені позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, наведений Закон регулює договірні відносини суб'єктів господарювання щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та передбачає обмеження пені, що визначається договором.

За таких обставин, з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», у відповідача наявний обов'язок, за несвоєчасне виконання зобов'язань за Додатковою угодою від 01.02.2012 року, сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.

За таких обставин, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, підлягає перерахунку виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.

При цьому, періоди прострочення та суми, які прострочені, розраховуються з урахуванням графіку платежів, наведеного в Додатку № 1 до Додаткової угоди, здійснених відповідачем оплат заборгованості за Додатковою угодою, а також з урахуванням визначеного позивачем періоду -до 31.07.2012 року.

Так, судом визначені періоди прострочення: суми в розмірі 32751,30 грн. -з 01.03.2012 року по 31.07.2012 року, суми в розмірі 25000,00 грн. -з 16.03.2012 року по 31.07.2012 року, суми в розмірі 23513,24 грн. -з 01.04.2012 року по 31.07.2012 року, суми в розмірі 20000,00 грн. -з 16.04.2012 року по 30.04.2012 року, суми в розмірі 5000,00 грн. -з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року, суми в розмірі 13735,46 грн. -з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року, суми в розмірі 13201,58 грн. -з 16.05.2012 року по 31.07.2012 року.

Згідно розрахунку, проведеного судом з урахуванням викладеного, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, складає 5901,46 грн.

Розрахунок пені здійснено за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д -кількість днів прострочення.

Судом враховано також, що розмір подвійної облікової ставки НБУ в день складав: за період з 01.03.2012 року по 22.03.2012 року включно -0,042% (заокруглене значення, при розрахунку застосовано неокруглене), за період з 23.03.2012 року по 31.07.2012 року -0,041%.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми в розмірі 142141,89 грн. (яка у відповідності до позовних вимог складається з суми в розмірі 136201,51 грн., що визначена позивачем як штраф, нарахований на підставі п. 2.2.3. Додаткової угоди, та суми в розмірі 5940,38 грн., що визначена позивачем як пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ) підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача підлягає сума пені у визначеному судом розмірі, що складає 5901,46 грн.

Позивачем заявлено до суду також вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1185,59 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за період з 01.03.2012р. по 31.07.2012 року нараховані та пред'явлені до стягнення три відсотки річних в сумі 1185,59 грн.

При перевірці судом проведеного позивачем розрахунку встановлено, що сума заявлених до стягнення трьох процентів річних розраховано невірно.

Судом здійснено перерахунок належних до сплати відповідачем трьох відсотків річних, відповідно до якого загальна сума відсотків склала 1181,08 грн.

При розрахунку враховано наведені вище періоди прострочення та суми, які прострочені з урахуванням графіку платежів, а також з урахуванням визначеного позивачем періоду -до 31.07.2012 року. Розрахунок 3 % річних здійснено за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С -сума заборгованості, Д -кількість днів прострочення.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у визначеному судом розмірі, що складає 1181,08 грн.

З огляду на таке, позовні вимоги Приватного підприємства "Кур'єрська компанія "Вельт Експрес Ворлдвайд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс-груп" підлягають частковому задоволенню, та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості в розмірі 120284,12 грн., яка складається з: суми основного боргу за Додатковою угодою в розмірі 113201,58 грн., пені в сумі 5901,46 грн. та 3% річних в сумі 1181,08 грн.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Кур'єрська компанія "Вельт Експрес Ворлдвайд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс-груп" про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 256529,06 грн., в тому числі -83201,58 грн. -основного боргу, 30000,00 грн. -розмір пені за прострочення зобов'язань відповідачем до 01.02.2012 року, 136201,51 грн. -штраф нарахований на підставі п. 2.2.3. Додаткової угоди, 5940,38 грн. -пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 1185,59 грн. -3% річних -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авекс-груп" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ЄДРПОУ 34613469) на користь Приватного підприємства "Кур'єрська компанія "Вельт Експрес Ворлдвайд" (юридична адреса: 04073, м. Київ, вул. Копилівська, 10-Б, кв. 50, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 34-38, кв. 59, ЄДРПОУ 35961896) суму заборгованості в розмірі 120284,12 грн., та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2405,68 грн.

В судовому засіданні 28.09.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписане 01.10.2012р.

Суддя С.А. Гончаров