Рішення

від 27.09.2012 по справі 5015/3209/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.12 Справа№ 5015/3209/12

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтрансбуд", м.Львів

до відповідача : Монастирецької сільської ради, с.Монастирець Городоцького району Львівської області

про: стягнення 1 511 635,26 грн.

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: Маїк І.С. -представник (довіреність від 07.09.12р.), Бурак С.В.- представник (довіреність від 20.04.2012р.)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 27.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Західтрансбуд" (м.Львів) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Монастирецької сільської ради (с.Монастирець Городоцького району Львівської області) про стягнення 1 511 635,26 грн., з яких: 1 099 316,4 грн. - основний борг, 114 223,49- пеня, 92 523,28 грн. - 3% річних, 205 572,09 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті виконаних робіт згідно договору будівельного підряду №02/10 від 02.10.2008 р..

Ухвалою суду від 01.08.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 21.08.2012 р.

В судові засідання позивач явку повноважних представників забезпечив, вимоги ухвали суду від 01.08.2012р. виконав повністю, надав копію акту взаємозвірки суми заборгованості, не підписаного відповідачем, копію поштової квитанції про відправку актів взаємозвірки, належним чином засвідчену копію договору підряду №02/10 від 02.10.23008 року, належним чином засвідчену копію довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 13.08.2009 р. та належним чином засвідчену копію акту приймання виконаних підрядних робіт від 13.08.2009 року.

Представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №7901407417200, яке знаходиться в матеріалах справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02.10.2008 р. між Монастирецькою сільською радою Городоцького району Львівської області (замовник), яка є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі сільського голови Федишин Н.М., яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТзОВ „Західтрансбуд" (генпідрядник) в особі генерального директора Даца З.І. було укладено договір підряду №02/10 (далі-договір), згідно з яким генпідрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик та власними силами виконати за завданням замовника у відповідності до умов договору та робочої проектної документації роботи по улаштуванню пальового поля та випробування паль на об'єкті (аварійно-відновлювальні роботи по будівництву моста через р. Дністер на автомобільній дорозі Монастирець-Поляна (нове будівництво) і здати йому у встановлений цим договором строк, а замовник зобов'язується здійснити приймання та сплатити вартість виконаних генпідрядником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів та обладнання, за винятком наданих замовником, у відповідності до умов договору.

Згідно п.3.1 вказаного договору, попередня договірна ціна становить:

8638555,20 грн. (вісім мільйонів шістсот тридцять вісім п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч грн. 20 коп.) в т.ч. ПДВ (20%)- 1439759,20 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що остаточна договірна ціна визначається за результатом виконання робіт згідно договору №01/09 від 01 вересня 2008 р. на створення проектно-кошторисної документації і становить суму (загальну вартість підрядних робіт), що визначена у кошторисі та оформляється додатком до даного договору, що є невід'ємною його частиною. Договірна ціна робіт є динамічною, визначається з урахуванням податку на додону вартість відповідно з ДБН Д.1.1-1-2000.

Пунктом 3.6. договору сторони домовились, що замовник сплачує вартість тільки фактично виконаних генпідрядником робіт та використаних при виконанні робіт матеріалів, комплектуючих виробів. Розрахунки за цим договором здійснюються на підставі наданих генпідрядником замовнику актів здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт (форми № КБ-3), не пізніше 10-ти банківських днів після підписання замовником цих документів або на підставі узгоджених з замовником рахунків генпідрядника.

До початку замовник сплачує аванс в розмірі 30% від договірної ціни терміном до 50 днів. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, паливно-мастильних матеріалів протягом 50 днів після одержання авансу. По закінченню 50-денного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Відповідачем та позивачем було підписано 13.08.2009 року акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3), якими підтверджується факт виконаних позивачем робіт, використаних при цьому матеріалів за серпень місяць 2009 р. та їх вартість на суму 1 099 316,4 грн.

Свій обов'язок щодо остаточного розрахунку згідно п.3.6.. договору відповідач не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1 099 316,4 грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №02/10 від 02.10.2008 р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її

визначення (ч.1 ст. 843 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором будівельного підряду №02/10 від 02.10.2008 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за виконану роботу, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 1 099 316,4 грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За прострочення оплати виконаних робіт позивач на підставі п.10.2. договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 114 223,49 грн. пені за період з 28.08.2009 р. по 28.02.2010 р.

У відповідності до п. 10.2. договору, за прострочення замовником строків оплати робіт згідно умов договору, він сплачує генпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний прострочений день, але не більше 5% від суми договору на дату виникнення заборгованості по оплаті.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки заяви сторони про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені не поступило, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 114 223,49 грн. підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком 3% річних у розмірі 92 523,28 грн. та інфляційних втрат на суму 205 572,09 грн., наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт згідно з договором підряду. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Монастирецької сільської ради (81557, Львівська область, Городоцький район, село Монастирець, ідентифікаційний код 04373005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Західтрансбуд" (79044, м. Львів, вул. Мельника, 8, ідентифікаційний код 30478068) 1 099 316,4 грн. основного боргу, 114 223,49 пені, 92 523,28 грн. -3% річних, 205 572,09 грн. інфляційних втрат та 30 232,71 грн. судового збору .

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 02.10.2012 р.

Суддя Король М.Р.