Рішення

від 25.09.2012 по справі 5023/3375/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р.Справа № 5023/3375/12 вх. № 3375/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю

прокурора - Оленич В.Ю. (посв. № 254 від 14 червня 2005 року)

позивача -1 - не з'явився

позивача -2 - Шовкопляс О.Ю. (дов. № 38-3746/388 від 05 жовтня 2010 року)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Прокуратури Орджонікідзевського району м.Харкова в інтересах держави в особі :

1. Харківської міської ради, м.Харків

2. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків

до Приватного підприємства "Омела", м.Харків

про стягнення 13394,47 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Орджонікідзевського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (Позивач-1) та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (Позивач-2) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Омела" (надалі-Відповідач) суми заборгованості у розмірі 13394,47 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору №8308 про постачання теплової енергії, укладеного 01 серпня 2002 року між Позивачем-2 та Відповідачем. Крім того, прокуратура просила суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 липня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 серпня 2012 року.

15 серпня 2012 року представник Позивача-1 надав через канцелярію суду пояснення (вх. №13541), в яких підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, останній просив суд розглядати справу без участі свого представника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 серпня 2012 року було відкладено розгляд справи на 25 вересня 2012 року у зв'язку з неявкою Позивача-1 та Відповідача.

20 серпня 2012 року представник прокуратури надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №13859) витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

25 вересня 2012 року представник Позивача-2 надав через канцелярію суду заяву (вх. №16136), в якій останній зазначив про часткову сплату Відповідачем суми заборгованості у розмірі 2500,00 гривень та просив суд припинити провадження у справі в цій частині позову на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Прокурора у відкритому судовому засіданні 25 вересня 2012 року наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Підтримав заяву Позивача-2 про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 2500,00 гривень.

Позивач-1 у відкрите судове засідання 25 вересня 2012 року свого представника не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 27 серпня 2012 року.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 25 вересня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Підтримав надану заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 2500,00 гривень.

Відповідач у відкрите судове засідання 25 вересня 2012 року свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 29 серпня 2012 року.

Суд, розглянувши надану заяву Позивача-2 про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 2500,00 гривень, дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на момент розгляду справи 08 серпня 2012 року було сплачено частково суму заборгованості у розмірі 2500,00 гривень за спірним договором, що підтверджується належним чином засвідченою копією банківської виписки від 08 серпня 2012 року про зарахування відповідної суми, яка міститься у матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд, роз'яснивши представникам прокуратури та Позивача-2 наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет, із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 2500,00 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника Відповідача за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та Позивача-2, встановив наступне.

01 серпня 2002 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Позивач-2) та Приватним підприємством "Омела" (Відповідач) був укладений договір №8308 про постачання теплової енергії. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов даного договору, Позивач-2 (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати Відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. відповідного договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 даного договору.

Відповідно до п.6.3. договору, Відповідач зобов'язався за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості необхідного обсягу теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць, по результатам якого підписується акт на відпуск-отримання теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач-2 свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, здійснив відпуск теплової енергії Відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.

Факт споживання Відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення у житловому будинку, в якому розташовані приміщення Відповідача. Акт на включення опалення №170/7760 від 15 жовтня 2011 року та акт №170/6695-В від 09 квітня 2012 року на відключення опалення підписані представниками сторін та скріплені печатками (а.с. 13-14).

Факт направлення Позивачем рахунків на оплату спожитої теплової енергії на адресу Відповідача підтверджується відповідними рахунками за спірний період, наявними у матеріалах справи (а.с.15-20).

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 13394,47 гривень, яка до цього часу погашена частково на суму 2500,00 гривень. Доказів на підтвердження оплати суми заборгованості у розмірі 10894,47 гривень за спірний період Відповідач до суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення відповідного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем заборгованості у розмірі 10894,47 гривень в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивачів щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 10894,47 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 599, 629 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Омела" (61047, м.Харків, вул. Шарикова, буд. 37, код ЄДРПОУ 14091472, р/р №26009301730064, Ордж. ПІБ, МФО 351051) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р №260333012313 у ВАТ "Держаний ощадний банк України" м.Харкова, МФО 351588) суму заборгованості у розмірі 10894,47 гривень.

Стягнути з Приватного підприємства "Омела" (61047, м.Харків, вул. Шарикова, буд. 37, код ЄДРПОУ 14091472, р/р №26009301730064, Ордж. ПІБ, МФО 351051) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів -Управління держаної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача -Головне управління держаної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1609,50 гривень судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми заборгованості у розмірі 2500,00 гривень припинити провадження у справі 5023/3375/12 на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01 жовтня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №5023/3375/12