Рішення

від 25.09.2012 по справі 5023/3385/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р.Справа № 5023/3385/12 вх. № 3385/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

за участю

позивача - Небога О.П., довіреність № 16 від 03.01.2012 року; відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Інтерпап", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Прага", м. Дергачі

про стягнення коштів у сумі 20969,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 20969,17 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором купівлі - продажу № 126/Х від 21 травня 2012 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 12274,50 грн., пеню в розмірі 342,31 грн. та 8352,36 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 липня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/3385/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 07 серпня 2012 року о 15:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2012 року розгляд справи відкладено на 25 вересня 2012 року об 11:00.

В призначене судове засідання позивач з'явився та вказав про часткову сплату з боку відповідача суми основного боргу в розмірі 7000,00 грн., на підставі чого, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав відповідне клопотання (вх. № 14638) з копією платіжного доручення. Також, до матеріалів справи, через канцелярію суду, супровідним листом (вх. № 16140) надав додаткові документи. Надані позивачем документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання відповідач не з'явився, проте до матеріалів справи, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 14626), мотивоване перебуванням директора підприємства у службовому відрядженні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 14626) вислухавши думку позивача, який заперечував проти його задоволення, суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (провадження у справі № 5023/3385/12 порушено ще з 27 липня 2012 року, судом сторонам надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи відкладався для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи, надати нові докази тощо). Більш того, ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2012 року сторони були попереджені, що у разі неявки їх представників у судове засідання, яке відкладено на 25 вересня 2012 року та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Вищезазначена ухвала отримана відповідачем ще 14 серпня 2012 року (арк. справи 58).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21 травня 2012 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 126/Х, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар (паперову продукцію), а відповідач - прийняти та своєчасно оплатити цей товар на умовах, що перерахована в рахунку-фактурі або специфікації, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 4.2 спірного договору від 21.05.2012р. сторонами визначено, що розрахунки за кожну партію здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача (продавця) у повному обсязі, або частками протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня передачі товару. Позивач (продавець) має право змінити строк оплати товару, виставивши вимогу про його негайну оплату, якщо курс продажу євро по відношенню до гривні за даними Міжбанківської валютної біржі з дати поставки товару зросте більше ніж на 1 %.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 126/Х від 21.05.2012р. виконав в повному обсязі та поставив відповідачу товар за видатковими накладними: № 1684/6 від 23.05.2012р. (на суму 13595,70 грн.); № 1722/6 від 25.05.2012р. (на суму 2574,00 грн.); № 1739/6 від 25.05.2012р. (на суму 616,00 грн.); № 1770/6 від 29.05.2012р. (на суму 2150,40 грн.); № 1806/6 від 30.05.2012р. (на суму 2548,40 грн.); № 1866/6 від 05.06.2012р. (на суму 790,00 грн.), всього на загальну суму 22274,50 грн. (арк. справи 18-29), відповідач товар отримав, про що свідчить його підпис та печатка підприємства, проте, оплату в строки, встановлені п. 4.2 договором купівлі-продажу № 126/Х від 21.05.2012р. не провів.

Більш того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджена наявним в матеріалах справи гарантійним листом вих. № 1107-01 від 11.07.2012р. (арк. справи 30), в якому директор ПП "Прага" Колесникова Ю.С. зобов'язується сплатити позивачу заборгованість за договором купівлі-продажу № 126/Х від 21.05.2012р. частинами в період: 5000,00 грн. до 16.07.2012р. та 7274,50 грн. до 20.07.2012р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 702, відповідач 17 вересня 2012р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 7000,00 грн., яка є частиною суми основного боргу за договором купівлі-продажу № 126/Х від 21.05.2012р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору, оскільки часткова сплата відбулася після подання позовної заяви до суду.

Згідно з ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості за договором купівлі-продажу № 126/Х від 21.05.2012р. в розмірі 5274,50 грн.

За порушення відповідачем строків оплати, передбачених договором купівлі-продажу № 126/Х від 21.05.2012р., позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 342,31 грн. та 8352,36 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 9.2 договору купівлі-продажу № 126/Х від 21.05.2012р., сторонами передбачено, що у разі порушення термінів оплати вартості поставленого товару відповідач (покупець) зобов'язаний виплатити позивачу (продавцю) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючою на період несплати, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом п. 4.5 договору купівлі-продажу № 126/Х від 21.05.2012р., у разі прострочення оплати поставленого товару, відповідач (покупець) зобов'язаний сплатити його повну вартість, а також, відповідно до ст. 692 ЦК України, сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши нарахування надані позивачем пені в розмірі 342,31 грн. та 8352,36 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, суд приходить до висновку, що дані позивачем розрахунки не суперечить вимогам чинного законодавства, нараховані вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Наведені обставини є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 75, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Прага", (62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Степова, буд. 3, код ЄДРПОУ 30589244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгової групи "Інтерпап", (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 8 А, офіс 291, п/р 260040131899 у АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, код ЄДРПОУ 35137937) - 5274,50 грн. основного боргу, 342,31 грн. пені, 8352,36 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 7000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 01.10.2012 р.

Суддя Жиляєв Є.М.