Рішення

від 27.09.2012 по справі 5023/3954/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р.Справа № 5023/3954/12 вх. № 3954/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Романова Г.В. за довіреністю від 15.02.2012 року, відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влаконіка", м. Харків

до Приватного підприємства "Європейські будівельні системи", м. Харків

про стягнення заборгованості в розмірі 13983,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Влаконіка", м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Європейські будівельні системи", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 13983,94 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених обов'язків за договором оренди № ВЛ-0000018 від 01.07.2010 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, відпуск теплової енергії, витрат за енергопостачання, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 8893,75 грн., 4,99 грн. суму індексу інфляції, три відсотка річних - 115,41 грн., 4672,50 грн. - штраф, 297,29 грн. проценти передбачені ст. 536 Цивільного кодексу України. Також до стягнення з відповідача заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 27.09.2012 року о 11:15 годині.

До господарського суду Харківської області 24.09.2012 року від представника позивача надійшов супровідний лист (вх.14585), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи. 27.09.2012 року також був наданий представником позивача супровідний лист (вх. 16315), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи копію Витягу з ЄДРЮО та ФОП стосовно відповідача станом на 24.09.2012 року.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

До господарського суду Харківської області 24.09.2012 року від представника позивача надійшла заява (вх. 14584) про зменшення розміру позовних вимог.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

До господарського суду Харківської області 27.09.2012 року від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. 16314), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача - 2893,75 грн. (суму основного боргу), 4,99 грн. (суму індексу інфляції), 115,41 грн. (три відсотки річних), 4672,50 грн. (штраф), 297,29 грн. (проценти передбачені ст. 536 Цивільного кодексу України). Всього: 7 983,94 грн. (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят три грн. 94 коп.) В обґрунтування наданої заяви, позивач посилається на те, що 19.09.2012 р. відповідачем було здійснено повне погашення заборгованості по витратам по забезпеченню енергопостачанням орендованого приміщення у розмірі 105 грн. 00 коп. та часткове погашення заборгованості по витратам на відпуск теплової енергії у розмірі 895 грн. 00 коп., що підтверджується копією виписки по особовим рахункам за 19.09.2012р.р, про що була подана до суду зава про зменшення позовних вимог від 21.09.2012р. Також зазначено, що 26.09.2012 року відповідачем було здійснено погашення заборгованості по витратам на відпуск теплової енергії у розмірі 417 грн. 75 коп. та погашення заборгованості по орендній платі за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року та березень 2012 року у розмірі 4361,00 грн. та часткове погашення заборгованості по орендній платі за квітень 2012 року у розмірі 221,25 грн., що підтверджується копією виписки по особовим рахункам за 26.09.2012 р. У зв'язку з цим позивач зменшує розмір вимог на 5 000,00 грн., з урахуванням чого, зазначає, що загальна сума заборгованості по орендній платі частково за квітень 2012 року, травень 2012р, червень 2012р., липень 2012р., серпень 2012р., що залишилась не оплаченою відповідачем та складає 2893,75 грн.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання з'явився, заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. 16314) від 27.09.2012 року підтримав у повному обсязі, також просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням наданих зменшень. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 6102210320120.

Суд дослідивши матеріали справи та надану представником позивача заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. 16314), виходить з наступного.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Влаконіка» (позивач, орендодавець) та приватним підприємством «Європейські будівельні системи» (відповідач, орендар) був укладений договір оренди № ВЛ-0000018 (Договір).

Додатковою угодою до договору оренди № ВЛ-0000018 від 31.005.2011 року, сторони внесли зміни до Договору, а саме: п.1.1 Договору, виклали у такій редакції: орендодавець зобов"язався пере дати в оренду орендарю офис № 317 - площею 17,8 кв. м., розташований на 3-му поверсі в будівлі АБК-І литера: "А-4-5-7-8", який знаходиться за адресою: м. Харків , вул. Киргизька, 19 ( далі - офіс) відповідно до 1.1 додаткової угоди від 31.03.2011 року.

На виконання п.1.2. Договору, між сторонами був складений та підписаний акт приймання - передачі від 01.04.2011 року. (а.с. 20 - 22)

Відповідно до п.3.1 Договору, орендна плата за орендований офіс за 1 кв.м. складає 35 грн. 00 коп, всього 623 грн. 00 коп. з ПДВ (шістсот двад цять три грн. 00 коп.), в редакції додаткової угоди від 31.03.2011 року, отже, загальна сума орендної плати за договором складає щомісячно складає 623 грн. 00 коп. з ПДВ

Згідно з п.3.3 Договору, відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату на протязі трьох банківських днів з дати отримання рахунку, але в будь-якому ви падку не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця, шляхом перерахування відповідних пла тежів на поточний рахунок позивача за кожний поточний календарний місяць користування орендованим приміщенням. Крім того, орендар, зобов'язаний самостійно отримувати від позивача оформлений рахунок.

Згідно п. 3.4. Договору, позивач виставляє рахунок відповідачу за оренду майна до настан ня п'ятого числа кожного поточного календарного місяця оренди майна.

В разі відсутності у відповідача рахунку на сплату орендної плати за якимось причинами відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату в зазначений в пункті 3.3. строк на підставі даного договору, в розмірі орендної плати за попередній місяць.

Крім того, згідно п. 3.7.1. Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати витрати по забезпеченню енергопостачанням орендованого приміщення за фактом щомісячного споживання, згідно виставлених рахунків, оплата якого проводитися не пізніше 10 (десятого) числа, місяця, наступного за звітним. Відповідач зобов'язався самостійно отримувати від позивача оформлений рахунок.

Пунктом 3.7.2. Договору передбачено, що відшкодування позивачу витрат за 1 кв.м. орендної площі встановлюється на підставі калькуляція, яка приймається сторонами без додаткового узгодження і є обов'язковою для сторін. Відшкодування витрат по теплопостачанню проводитися тільки в опалювальний сезон (з 01 листопада по 31 березня).

Відповідно п. 3.7.4. Договору, відповідач сплачує комунальні послуги на підставі показників прила дів обліку і відповідних тарифів згідно виставлених позивачем до оплати рахунків.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання, щодо сплати орендної плати, витрат по забезпеченню енергопостачанням орендованого приміщення та витрат на відпуск теплової енергії виконав неналежним чином, з урахуванням чого утворилась заборгованість по орендній платі - за період квітень 2012 року по серпень 2012 року (включно) в розмірі 2893,75 грн., заборгованість за відпуск теплової енергії та енергопостачання (згідно з наданої заяви про зменшення позовних вимог) станом на 26.09.2012 року повністю сплачена відповідачем.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд вважає, що сума заборгованості за орендну плату, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 2893,75 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача: 4,99 грн. - суму індексу інфляції, 115,41 грн. - три відсотки річних.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, інфляційних нарахувань у розмірі 4,99 грн., 115,41 грн. - три відсотки річних, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 4672,50 грн. а також 297,29 грн. - проценти передбачені ст. 536 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з пунктом 6.2. Договору встановлено, що, у разі якщо орендна плата, перерахування сум компенсації за комунальні послуги або оплата додаткових послуг не будуть оплачені до 20 числа поточного місяця позивач має право нарахувати штраф на користь позивача в розмірі 50% від по годженої сторонами орендної плати за місяць.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що у разі якщо орендна плата, перерахуван ня сум компенсації за комунальні послуги або оплата додаткових послуг не будуть оплачені більше місяця позивач в праві нарахувати штраф на користь позивача в розмірі погодженої сторонами орендної плати за два місяці.

Таким чином, перевіривши нарахування штрафу, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю в розмірі 4672,50 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 297,29 грн. - процентів передбачених ст. 536 Цивільного кодексу України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлю ється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд зазначає, що з аналізу положення ст. 536 ЦК України, вбачається, що тільки фізичні особи можуть не передбачати у відповідному договорі за користування чужими грошовими коштами сплату процентів, інші суб'єкти цивільного права не мають такої можливості.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами здійснено позивачем на рівні облікової ставки Національного банку України з посиланням на ст.536, ст.1054 та ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України. Проте, проценти у розумінні зазначених правових норм застосовуються тільки у випадках користування чужими, тобто залученими на певний строк, коштами за відсутності прострочення виконання грошового зобов'язання або при умові про відстрочення чи розстрочення оплати за отриманий товар, виконані роботи чи надані послуги. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами у разі прострочення оплати договором не встановлено. При цьому, розмір процентів та порядок їх сплати у відповідності до ст.1054 ЦК України є істотною умовою договору.

Враховуючи, що договором оренди № ВЛ-0000018 від 01.07.2010 року, розмір відсотків та процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлений, тому вимога, щодо стягнення з відповідача - 297,29 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у Постанові Вищого господарського суду України від 24 червня 2009 р. по справі № 51/266-08, та Постанові Вищого господарського суду України від 22 липня 2010 р. № 23/304(05-5-15/24785), Постанові Вищого господарського суду України від 26 травня 2010 р. № 26/396, Постанові Вищого господарського суду України від "14" липня 2011 р. Справа № 40/356-10.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням чого, в даному випадку, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 536, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Європейські будівельні системи" (61012, м. Харків, провулок Пискунівський, буд. 4, код ЄДРПОУ 36627557, р/р 260059099 в Публічному АТ "Ерсте Банк", м. Харків МФО 380009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влаконіка" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, код за ЄДРПОУ 36985546, р/р 260049533 в Публічному АТ "Полтава-банк, м. Харків. МФО 331489) суму основного боргу в розмірі - 2893,75 грн., 4,99 грн.- суму індексу інфляції, 115,41 грн. - три відсотки річних, штрафу - 4672,50 грн., судового збору в розмірі 1549,56 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми в розмірі 297,29 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами - відмовити.

Повне рішення складено 02.10.2012 р.

Суддя Буракова А.М.

5023/3954/12