Постанова

від 03.10.2012 по справі 5009/66/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.09.2012 р. справа №5009/66/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В. від скаржникане з'явився від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО»в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго», м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі№5009/66/12 (Юлдашев О.О.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп", м. Київ до боржника Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», м. Запоріжжя пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.01.2012р. за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп", м. Київ до боржника Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №5009/66/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 11.01.2012р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.01.2012р. Дочірнє підприємство «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», м. Запоріжжя визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювіско Груп", м. Київ.

Ухвалою від 20.02.2012 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Дочірнє підприємство «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», м. Запоріжжя та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором було надано звіт та ліквідаційний баланс, за результатами якого у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї статутної діяльності. Вимоги залишились не погашеними у зв'язку з відсутністю майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою постановою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО»в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго», м. Київ подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі №5009/66/12, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», м. Запоріжжя.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказів господарського суду м. Києва про стягнення з боржника на їх користь боргу на загальну суму 195001,22грн.

Скаржник вважає, що місцевий господарський суд не в повному обсязі дослідив наявні в матеріалах справи документи та не надав належної оцінки документам ініціюючого кредитора, які той подав для порушення справи про банкрутство.

Вказує на те, що судом першої інстанції не був досліджено наявність або відсутність відомостей про відсутність боржника за її місцеперебуванням до Єдиного державного реєстру, який може слугувати доказом відсутності боржника.

Зазначив, що акт державного виконавця не є доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Звернув увагу на те, що оскаржувана ухвала не містить аналізу звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема даних інвентаризації майна боржника, не дає оцінку відсутності запитів до податкового органу на предмет наявності кредиторських вимог, не встановлює переліку кредиторів, до яких звертався ліквідатор, та чиї вимоги виявились незадоволеними за результатами проведеної ліквідаційної процедури, не мотивує висновків суду про необхідність ліквідації юридичної особи боржника. Не надав оцінки тому факту, зо за тринадцять днів до порушення справи про банкрутство боржник був зареєстрований у м. Києві, що свідчить про імовірність потенційних кредиторів у м. Києві та Київській області.

Посилався на те, що ліквідатор, в порушення норм ст. ст. 5, 25 Закону про банкрутство, не звернувся до органу виконавчої служби із запитом стосовно наявних кредиторів боржника.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2012 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом у складі головуючого судді - М'ясищева А.М., суддів -Будко Н.В., Манжур В.В.

У зв'язку із лікарняним головуючого судді, справа була передана на автоматичний розподіл.

Розпорядженням голови суду від 03.09.2012р. склад колегії був сформований у наступному складі: головуючий суддя -Мартюхіна Н.О., судді -Азарова З.П., Кододова О.В.

12.09.2012р. до суду від скаржника надійшла телеграма, якою він просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника.

Представники ініціюючого кредитора та боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Відповідно до абзаців 21, 22 та 6 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є боржник ( банкрут) , кредитори (комітет кредиторів), які є учасниками провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, державною виконавчою службою Солом'янського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказів господарського суду м. Києва про стягнення з Дочірнього підприємства «Житлоєксплотація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», м. Запоріжжя на користь Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО»в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго», м. Київ боргу на загальну суму 195001,22грн., за наказами: від 06.12.2011р. №37/385 на суму 5906,91грн.; від 29.06.2010р. №23/220 на суму 7996,40грн., від 22.06.3010р. №37/189 на суму 181097,91грн.

Згідно довідки Головного управління статистики у Запорізькій області, станом на 12.01.2012р. Дочірнє підприємство «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»було зареєстроване 15.03.1995р. у Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації.

Крім того, разом з апеляційною скаргою скаржник надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», станом на 18.07.2012р., з якого видно, що підприємство було зареєстровано у державному реєстрі за адресою: 03056, м. Київ, вул. Польова, 19/8 (запис 1). 21.12.2011р. до державного реєстру була внесена інша адреса місцезнаходження ДП «Житлоєксплуатація»ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»: 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Дзержинського, 144 (запис 11). Тобто, першочергово боржник був зареєстрований у Солом'янській районній в місті Києві.

Частиною 5 статті 52 Закону передбачено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника , які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами банкрута.

Вказане свідчить про те, що ліквідатор повинен був повідомити всіх можливих кредиторів, як за новим місцем реєстрації та і за попереднім у м. Києві.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ліквідатором не були здійснені дії направлені на повідомлення Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві про порушення справи про банкрутство.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заявник апеляційної скарги на ухвалу від 20.02.2012р., є потенційним відомим кредитором, як сторона у справі про банкрутство, яка користується усіма процесуальними правами, зокрема, з правом оскарження судових актів у справі про банкрутство, незалежно від моменту їх прийняття господарським судом та стадії провадження у справі, виходячи з вимог ст.ст.1,14,15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 22 ГПК України.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, у зв'язку з чим суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

В постанові про визнання боржника банкрутом підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону як відсутнього боржника господарський суд Запорізької області визначає, що заборгованість у сумі 18000,00грн. підтверджується: простим векселем серія АА №2117835 від 28.11.2011р. на суму 18000,00грн., протестом про не оплату векселя від 08.12.2011р., виконавчим написом нотаріуса від 08.12.2011р. Для примусового виконання виконавчий напис нотаріуса було направлено для виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ. Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням, яке вказано у довідці Головного управління статистки у Запорізькій області, не знаходиться, що також підтверджується актом державного виконавця.

Враховуючи те, що при розгляді справи суду слід перевірити підстави внесення та наявність такого запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою ТОВ «Ювіско Груп». Заява мотивована неспроможністю боржника погасити заборгованість за векселем в розмірі 18000,00грн., що підтверджується виконавчим написом нотаріуса на векселі.

На підтвердження факту відсутності боржника за юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 144, ініціюючий кредитор посилається на акт ВДВС Жовтневого Запорізького МУЮ та постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу, у зв'язку з неможливістю виконати виконавчий документ та відсутність боржника за адресою вказаною у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області.

На інші ознаки відсутності підприємницької діяльності ініціюючий кредитор в заяві про порушення справи про банкрутства не посилався.

Постановою суду від 23.01.2012 року Дочірнє підприємство «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», м. Запоріжжя визнаний банкрутом з урахуванням особливостей визначених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений ініціюючий кредитор -ТОВ «Ювіско Груп».

Зазначена постанова мотивована тим, що заявлені вимоги кредитора підтверджуються постановою державного виконавця та актом державного виконавця від 12.01.12р., які встановлюють відсутність боржника за місцезнаходженням.

Однак, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Запорізької області при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом належним чином не перевірив належність та допустимість доказів, які б підтверджували документально факт відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення підприємницької діяльності.

Наявний в матеріалах справи акт державного виконавця та постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу, що складений ВДВС Жовтневого Запорізького МУЮ не може бути належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зареєстровані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст. 19).

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

В матеріалах справи, на час прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відсутні будь-які дані з реєстру, в яких би містилися вищезазначені записи. Наявний в матеріалах справи виписка з ЄДРПОУ (а.с. 8), станом на 21.12.11р. не містить даних про перебування Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», м. Запоріжжя в процесі припинення підприємницької діяльності чи про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Будь-які інші виписки чи довідки із ЄДРПОУ стосовно Дочірнє підприємство «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», м. Запоріжжя в матеріалах справи на час винесення постанови про визнання боржника банкрутом та оскаржуваної ухвали були відсутні.

Разом з апеляційною скаргою скаржник надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2», станом на 18.07.2012р., з якого видно, що 12.04.2006р. підприємство було зареєстровано у державному реєстрі за адресою: 03056, м. Київ, вул. Польова, 19/8 (запис 1). 21.12.2011р. до державного реєстру була внесена інша адреса місцезнаходження ДП «Житлоєксплуатація»ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»: 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Дзержинського, 144 (запис 11).

Також, як встановлено з матеріалів справи, 28.11.2011 року ДП «Житлоєксплуатація»ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»переданий ТОВ «Ювіско Груп»простий вексель серія АА №2117835 на суму 18000,00 грн. із строком оплати за пред'явленням, який, був опротестований в неплатежі 08.12.2011 року та вчинений виконавчий напис нотаріуса 08.12.11. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ. Державним виконавцем повернутий виконавчий документ у зв'язку з тим, що боржник не знаходиться за адресою вказаною у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Аналізуючи вищевказану норму та в силу наданих законом повноважень державному виконавцю суд виходить з того, що обов'язком державного виконавця є здійснення комплексу дій з примусового виконання, до якого відноситься й розшук майна, а не встановлення фактів знаходження або відсутність за юридичною адресою боржника.

Фактично виконавче провадження складається лише із єдиної дії виконавця: виходу державного виконавця за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі.

Зазначені обставини є грубим порушенням Закону України «Про виконавче провадження», проте суд першої інстанції не звернув будь-якої уваги на вищезазначені обставини.

До того ж, в матеріалах справи міститься повідомлення №28/12 від 28.12.2011р., підписане директором ДП «Житлоєксплуатація»ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»- Антоновим А.Ю., яким вони повідомляють ТОВ «Ювіско Груп»про припинення їх господарської діяльності, вказавши у додатках до нього протокол №27/12 від 27.12.2011р. Однак до матеріалів справи вказаний протокол надано не було.

Дочірнє підприємство - це підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство та яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства, за згодою якого затверджується статут дочірнього підприємства, встановлюються засновники та визначається розмір їх частки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що будь-які установчі, статутні документи Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація» ВАТ «Трест «Київміськбуд-2», довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, зокрема з яких можливо встановити підпорядкованість підприємства, орган управління, засновників (власників) останнього, чи його розмір частки статутного капіталу в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що жодна з ознак, які є підставою в силу ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отримання статусу суб'єкту як відсутнього боржника не підтверджено матеріалами справи та фактичними обставинами.

Таким чином, твердження суду першої інстанції про незнаходження боржника за юридичною адресою, припинення підприємницької діяльності не підтверджено матеріалами справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що на момент порушення провадження у справі ініціюючий кредитор не надав суду доказів відсутності за місцезнаходженням, доказів відсутності підприємницької діяльності, припинення підприємницької діяльності провадження у справі про банкрутство ДП «Житлоєксплуатація»ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»за спрощеною процедурою було порушено необґрунтовано, а тому визнання боржника банкрутом за відсутності належних доказів на підтвердження підстав передбачених статтею 52 Закону згідно постанови суду від 23.01.2011 року є незаконним.

Недоліки ліквідаційної процедури та невідповідність її вимогам закону, на яких наполягає скаржник, оскаржуючи ухвалу від 20.02.12р, суд апеляційної інстанції не враховує по даній справі, оскільки в разі визнання всієї процедури банкрутства незаконною, доводи що стосуються ухвали про затвердження ліквідаційного балансу та звіту не мають вже суттєвого значення.

Крім того, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За таких обставин, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та ухвалу про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі, суд першої інстанції належно не встановив, що кредитором не був дотриманий порядок ліквідації банкрута, передбачений Цивільним, Господарським та Податковим кодексами України, оскільки останній не надав господарському суду належних і допустимих доказів відсутності боржника за місцезнаходження.

У випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону та відсутності підстав для порушення справи про банкрутство, суд має припинити провадження у справі.

Зі змісту ч. 1 ст. 5 вказаного Закону вбачається, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши доказів щодо наявності тих підстав, на які посилався скаржник, а за таких обставин здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що доводи заявника апеляційної скарги щодо відсутності достатніх доказів неплатоспроможності боржника та відсутність його за місцезнаходженням є обґрунтованими та доведеними.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи немає жодних доказів, які б підтверджували неплатоспроможність боржника -Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»та відсутність його за місцезнаходженням. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом на підставі ст.52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з наявністю ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, є такими, що не відповідають нормам законодавства про банкрутство.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підставою для скасування оскаржуваної ухвали є п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі №5009/66/12 про банкрутство Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація» Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО»в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго», м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі №5009/66/12- задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №5009/66/12 про банкрутство - скасувати.

Провадження у справі №5009/66/12 про про банкрутство Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»- припинити.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство та відновлення стану юридичної особи Дочірнього підприємства «Житлоєксплуатація»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»(ЄДРПОУ 04013614).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова

Надруковано 7 примірників: 1 -заявнику; 1 -боржнику; 1- скаржнику; 1 -до справи; 1- держреєстратору; 1 -ДАГС; 1 -господарському суду